34.Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині хіх – на початку хх ст.

Індустріалізація кінця XIX — початку XX ст. вивела Німеччину на друге місце у світі (після США) та пер­ше місце у Європі. Після перемоги у франко-прусській війні 1870—1871 рр. відбулося об'єд­нання Німеччини навколо Пруссії, консолідація німецької нації. Було ліквідовано політичну роздрібненість, митні бар'єри, сфор­мувалася єдина грошово-фінансова система, прийнята загально­державна система міри і ваги, залізничного і поштового права. Все це сприяло розвитку єдиного внутр.го ринку країни. Перемога над Францією, анексія Ельзасу та Лотарингії, контрибуція у розмірі 5 млрд франків сприяли ек. зрост.ю Німеччини. Різко збільшилися інвестиції у промисловість. Масово вини­кають нові заводи і фабрики. ек. піднесенню Німеччини сприяв фактор часу. Внаслідок запізнення промисл. перевороту та індустріалізації у промисл. запроваджувалися най­новіші науково-технічні досягнення. Інженерно-технічна дум­ка Німеччини в кінці XIX — на початку XX ст. за к-стю та якістю впроваджень та нових розробок поступалася лише американській. Особливістю індустріалізації у Німеччині було те, що при­скорений розвиток промисл., особливо важкої, був спрямо­ваний у державні замовлення на зброю, боєпри­паси, що у значній мірі зумовили ріст галузей важкої індустрії.

Велике залізничне буд-во стимулювало розвиток металургії, добувної промисл.. Нім. металургія поступалася лише амер. Важлива роль належала ма­шинобуд., зокрема вир-ву двигунів внутр. згоряння. Успішно розвивалися нові галузі промисл.: хімічна, електротехнічна, автомобілебудівна. У процесі індустріалізації змінилася структура господар­ства Німеччини: промисл. почала домінувати в ек. системі країни. Німеччина напередодні І св. в. стала індустріально-аграрною, частка населення, зай­нятого у промисл., складала майже 50% від заг. числа працюючих. Темпи ек. зрост. були най­вищими у Європі.Сповільненими темпами розвивалася галузь легкої промисл., її відставання пояснюється відсутністю достатньої сировинної бази, високими цінами та низькою закупівельною спроможністю населення. Крім того, заробітна плата у Німеч­чині була нижчою, ніж у Франції та Англії. На відміну від США процес монополізації відбувався тут на основі картелів та синдикатів. Найбільше їх виникло у вугільній, хімічній, електротехнічній, суднобудівній та вій­ськовій галузях промисл.. Напередодні І св. в. у Німеччині було близько 600 монополістичних об'єд­нань. Незначна к-сть колоніальних володінь примушувала нім. підприємців підвищувати продуктивність праці, знижувати собівартість продукції, добиватися високої її якості, щоб перемагати на світовому ринку товарів. Відсутність ринків сировини і збуту зумовили агресивність Німеччини.

35.Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу.

У кінці XIX ст. США вийшли на перше місце у світі за обсягом промисл. продукції. Прискорений розвиток США пояс­нюється рядом факторів – політичними, соціальними, геогр.-кліматичними, природними. НТР не обминула аме­р. землі – тут активно впроваджувалися власні та європ. винаходи. У зв'язку із запізненням промисл. перевороту, в США використовувалися найновіші досягнення інженерії, застарілого обладнання практично не було. Після Громадянської війни в країні сформувався широкий внутр. ринок, розширювалася географ. спеціалізація. Ек. зрост.ю сприяли зовн. політика дер­жави — високі митні тарифи на ввіз готової продукції і по­вна свобода для ввозу іноземних капіталів, яка підтримувала­ся високою нормою прибутків. Це приваблювало європейські, в першу чергу англ., капітали. Вражаючими були темпи ек. розвитку країни. Цьому сприяло розширення своїх володінь за рахунок Аляски, Куби, Гуаму, Пуерто-Ріко, Філіппін, островів Самоа, які входили до ек. обігу США. Нац. дохід з 1870 по 1913 рр. виріс у 5 разів, а нац. багатство — майже у 7 разів. Важливе знач. в ек. розвитку США мало залізничне буд-во. Довжина залізниць країни з 1870 по 1913 рр. збільшилася у 8 разів. Буд-во залізниць стиму­лювало ріст вир-ва у металургійній, металообробній та ву­глевидобувній галузях промисл., сприяло освоєнню родю­чих земель західних штатів, зміцнило ек.-у єдність країни. Кардинальні зміни відбулися в галузевій структурі промисл. — значно збільшилася частка важкої промисл., яка розвивалася надзвичайно високими темпами. Вперше в історії США була досягнута перевага частки важкої промисл. над легкою і харчовою. Особ­ливо швидкими темпами розвивалися нові галузі важкої промисл. — нафтова, алюмінієва, гумова, електротехнічна, автомобільна, сталеплавильна. У 1882 р. на р. Ніагара була збудована перша у світі гідро­електростанція. Напередодні І св. в. потужність амер. електростанцій була понад 5 млн кВт (по­тужність англійських, німецьких і фр.х в сумі не пе­ревищувала 3 млн кВт). Легка та харчова галузі промисл. переходять на вир-во стандартизованої продукції, чого не було ще в інших країнах. У США вперше отримало розвиток масове серійне вир-во, при якому застосовувались раціональні методи організації вир-ва. Поточний, конвеєрний метод впер­ше було запроваджено на автозаводі Г. Форда у 1913 р. і отри­мано вражаючі результати: монтаж магнето для автомобіль­ного двигуна замість 20 хвилин зайняв всього 5. Раціоналізація вир-ва сприяла небаченому росту продуктивності праці. У кінці XIX — на початку XX ст. відбулися якісно нові зміни в управлінні вир-вом, викликані ростом концен­трації вир-ва і централізації капіталу. Почали виника­ти акціонерні товариства, монополістичні об'єднання. Перші монополії виникли ще у 60—70-х роках. Одна з найбільших — "Стандарт-ойл Компані" — була створена Дж. Рокфеллером у 1872 р. Згодом вона приєднала ще 14 компаній з ви­добутку та переробки нафти. У 1882 р. була реорганізована у трест і монополізувала вир-во понад 90% очищеної на­фти у країні. Монополізація сприяла ефективнішому управлін­ню вир-вом, однак поступово монополії зосередили у сво­їх руках велику ек. владу. Уряд США був змушений при­ймати антимонопольні закони, втручатися в ек. процеси.