- •1.Предмет та завдання курсу "Історія економіки та економічної думки".
- •2.Місце та роль науки в системі економічних дисциплін та історико-економічної науки.
- •3.Етапи розвитку "Історії економіки та економічної думки" як наукової дисципліни (традиційна економічна історія, "нова економічна історія", історична економіка).
- •4.Методологія історико-економічних досліджень. Підходи та критерії до проблеми періодизації економічної історії.
- •5.Загальна характеристика господарської діяльності в умовах первісного суспільства та основні етапи її еволюції. Палеолітична та неолітична революції.
- •6.Причини розпаду первіснообщинного ладу та перехід до різних економічних структур класового суспільства.
- •7.Особливості розпаду первіснообщинного ладу і формування класового суспільства в країнах Стародавнього Сходу.
- •8.Економічна роль держави у Стародавньому Сході та характерні риси "азіатського" способу виробництва.
- •10.Розквіт рабовласницької системи у Стародавньому Римі в іі–і ст. До н. Е. Генеза форм землеволодіння: рабовласницька вілла, ергастерій та латифундія.
- •9.Економіка Стародавньої Греції в період розквіту рабовласницького ладу.
- •11.Причини занепаду та загибелі рабовласницького способу виробництва. Криза рабовласницької системи господарства на прикладі Римської імперії.
- •12.Загальна характеристика феодального ладу та його періодизація.
- •13.Розвиток феодального землеволодіння в Західній Європі (аллод, бенефіцій, феод).
- •14.Еволюція рентних відносин за доби феодалізму.
- •15.Характеристика основних господарських форм феодального ладу.
- •16.Цеховий лад міського ремесла в середньовічній Європі.
- •17.Передумови та економічні наслідки Великих географічних відкриттів. "Революція цін" XVI ст., її суть, причини, наслідки та значення.
- •18.Криза натуральної системи господарювання як початок становлення господарства ринкового типу.
- •19.Первісне нагромадження капіталу, його суть, джерела, методи та результати.
- •20.Особливості процесу первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу.
- •21.Становлення та розвиток мануфактурного виробництва в Європі.
- •22.Голландія в XVI–XVII ст. Як взірцева країна первісного нагромадження капіталу.
- •23.Англія XVI–XVIII ст. Як класична країна первісного нагромадження капіталу.
- •24.Передумови, хід, складові та наслідки аграрного перевороту в Англії.
- •25.Промисловий переворот в Англії: джерела, розвиток та соціально-економічні наслідки.
- •26.Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, сша.
- •27."Прусський" та "американський" шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.
- •28.Економіка північноамериканських колоній, причини та наслідки війни за незалежність.
- •29.Передумови громадянської війни у сша та її економічні наслідки.
- •30.Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •31.Основні тенденції розвитку світової економіки на межі хіх–хх ст.
- •32.Причини втрати Англією світової економічної першості.
- •33.Причини вповільнення темпів економічного розвитку та промислового відставання Франції на межі хіх–хх ст.
- •34.Причини швидкого промислового та економічного піднесення в Німеччині в останній третині хіх – на початку хх ст.
- •35.Перетворення сша у провідну індустріальну державу світу.
- •36.Розпад феодалізму та генезис капіталізму в Японії. Початок "перетворень Мейдзі".
- •37.Економічні причини та наслідки Першої світової війни.
- •38.Версальська система та її економічна суть.
- •39.Плани Дауеса та Юнга, їх суть та мета.
- •40.Світова економічна криза 1929–1933 рр. Та шляхи виходу з неї. "Новий курс" ф.Д. Рузвельта.
- •41.Особливості економічної кризи 1929-1933 рр. Для Німеччини, Англії, Франції.
- •42.Становище провідних країн у світовому господарстві напередодні Другої світової війни.
- •43.Економічні причини та наслідки Другої світової війни для світового господарства.
- •44.Мета, суть, економічні наслідки плану Маршалла та програми Доджа – Макартура і відмінності між ними.
- •45.Основні тенденції економічного розвитку сша після Другої світової війни та причини зниження темпів зростання в 50–60-ті роки.
- •46.Структурні кризи та їх вплив на економічний розвиток сша в 70-ті – на початку 80-х років. "Рейганоміка" та її результати.
- •47.Причини економічного піднесення фрн в 50-х роках хх ст.
- •48.Фактори економічного зростання Японії в 50–70-ті роки хх ст.
- •49.Причини економічного спаду в Японії на межі хх–ххі ст.
- •50.Економічна суть Європейського Союзу: виникнення, еволюція, розширення складу країн-учасниць та перспективи розвитку.
- •51.Роль „Великої сімки” у світовому господарстві на сучасному етапі.
- •53.Тенденції світового економічного розвитку на межі тисячоліть. Загальноцивілізаційні економічні проблеми людства
- •54.Економічна думка Стародавніх Індії, Китаю та Єгипту. Закони господарської політики царя Хаммурапі.
- •55.Пам’ятки економічної думки Стародавньої Греції і Стародавнього Риму.
- •56.Еволюція економічних доктрин у період раннього та пізнього середньовіччя. (а. Блаженний та ф.Аквінський.).
- •57.Генеза меркантилістської доктрини. Протиріччя і суперечності меркантилізму як економічної доктрини.
- •58.Монетарна система раннього меркантилізму. (в.Стаффорд, г.Скаруффі).
- •59.Особливості розвитку ідей меркантилізму у європейських країнах (Англія, Франція, Італія).
- •60.Ідеї меркантилізму в українській та російській соціально-економічній думці кінця XVII - початку XVIII ст.
- •61.Порівняльний аналіз економічних поглядів засновників класичної політичної економії в.Петті та п.Буагільбера.
- •62.Школа фізіократів."Економічні таблиці" ф.Кене та їх наукове значення.
- •63.Теоретична система а.Сміта а.Сміт як ідеолог системи вільного підприємництва та ліберальної економічної політики.
- •64.Теорії зовнішньої торгівлі а.Сміта та д.Рікардо.
- •65.Погляди представників класичної політекономії на природу багатства і цінностей.
- •66.Економічні погляди ж.Б.Сея та їх сучасне значення. Концепція трьох факторів виробництва.
- •67.Історичні і теоретичні передумови трансформації класичної політичної економії на початку хіх ст.
- •68.Критика капіталізму та ідеалізація дрібного виробництва у працях с.Сісмонді.
- •69.Місце класичної політичної економії в сучасній економічній теорії.
- •70.Формування історичної школи, методологічні особливості та загальна характеристика її основних етапів.
- •71.Національна система політичної економії ф.Ліста.
- •72.Розвиток історичного методу : стара і нова історичні школи.
- •73.Розробка проблем капіталізму в працях м.Вебера і в.Зомбарта.
- •74.Історичні умови виникнення та ідейно-теоретичні джерела соціалістичних економічних ідей.
- •75.Особливости методології "економічного романтизму"
- •76.Теорія марксизму. Порівняння класичної політичної економії і марксизму.
- •77.Аналіз логіки та структури праці к.Маркса “Капітал”.
- •78.Теорія вартості та додаткової вартості к.Маркса.
- •79.Ортодоксальний марксизм.
- •80. Місце марксизму в світовій економічній теорії та вплив на її подальший розвиток
- •81.Здобутки і протиріччя соціалістичних економічних теорій.
- •82.Маржиналізм: умови виникнення, особливості методології та основні школи.
- •83.Економічна теорія а.Маршалла “Принципи економікс” та започаткування неокласичного напряму.
- •84.“Маржиналістська революція”. Суб'єктивізм "маржинальної революції" та особливості методології маржиналізму.
- •85.Австрійська школа: розробка теорії граничної корисності
- •86.Англійська та американська школи маржиналізму. Граничний аналіз факторів виробництва.
- •87.Лозаннська школа маржиналізму. Теоретичні моделі с.Джевонса, л.Вальраса. Теорія оптимуму в.Парето.
- •88.Економічні концепції шведської школи к.Віксель, г.Кассель.
- •89.Розвиток маржиналізму в Україні (м.Туган-Барановський, р.Орженцький, о.Білімович).
- •90.Творчій спадок Євгена Слуцького.
- •91.Теорія раціональних очікувань та “нова класична макроекономіка”.
- •92.Розвиток неокласичної теорії у працях а.Пігу та р.Хоутрі.
- •93.Синтез класичної теорії цінностей та маржинальної концепції граничної корисності
- •94.Кейнсіанська теоретична революція 30 років хх ст. Вплив кейнсіанства на економічну думку хх ст.
- •95.Історичні та соціально-економічні передумови виникнення та еволюції кейнсіанства.
- •96.Макроекономічна модель та економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •97.Неокейнсіанство та кейнсіансько-неокласичний синтез. Теорії економічного циклу та економічної динаміки е. Хансен, р.Харрод, є.Домар.
- •98.Проблеми економічного зростання і розподілу в посткейнсіанських теоріях
- •99.Історично-економічні та теоретичні передумови виникнення неолібералізму.
- •100.Основні школи неолібералізму. Неоліберальне економічне вчення ф.Фон Хайєка.
- •101.Економічний лібералізм та урегульованість економіки. Неокласичний синтез п.Самуельсона.
- •102.Сучасні неокласичні (консервативні) економічні теорії.
- •103.Соціально-економічні передумови виникнення інституціоналізму.Особливості методологій та основні етапи генезису інституціоналізму.
- •104.Футурологічні та соціально-інституціональні технократичні концепції
- •105.Становлення неоінституціоналізму: методологічні особливості та структура нової теорії.
- •106.Економічна теорія прав власності та трансакційних витрат р.Коуза. Теорема р.Коуза.
- •107.Теорія суспільного вибору Дж. Б’юкенена.
- •108.Нова економічна історія д.Норта.
- •110.Теорія економічного розвитку у працях й.Шумпетера.
- •111.Основні тенденції розвитку економічної думки в сучасній Україні.
69.Місце класичної політичної економії в сучасній економічній теорії.
Класична політична економія зародилася в Англії в кінці XVII ст. та у Франції на початку XVIII ст., прийшовши на зміну меркантилізму. Уперше термін «класична політична економія» ужив Маркс стосовно школи, яка розпочала дослідження внутрішніх закономірностей буржуазного суспільства. Класики за предмет дослідження взяли сферу виробництва й поклали початок науковому аналізу цієї сфери. Тим самим відбулася зміна, глибоке зрушення в самому предметі політичної економії, яка з міркувань щодо принципів управління господарством країни перетворилася на науку про категорії й закони економічного життя. Саме класична школа, зокрема праці А. Сміта, перетворили політичну економію на повноцінну наукову дисципліну. Класики проголосили ідею природного порядку, дію об'єктивних економічних законів. А це змінило напрям досліджень від системи регламентуючих правил до економічної свободи, яка одна тільки й забезпечує ефективний розвиток економіки. Класична школа, на відміну від меркантилістів прихильників державного втручання в економічне життя, проголосила принцип економічної свободи, економічного лібералізму. Класики були противниками протекціонізму. Проблему цінності, яка на той час була однією з центральних в економічному аналізі, вони вирішували переважно з позицій трудової теорії, застосовуючи абстрактно-дедуктивний метод дослідження економічних явищ. 3ахідні економісти віддають належне класичній школі, проте не ідеалізують її теоретичні розробки, а оцінюють їх у контексті історичного розвитку економічних ідей. До класичної політичної економії вони відносять також усю післярікардіанську політичну економію XIX ст. В останній чверті XIX ст. австрійські, англійські та американські економісти доповнили теорію так званим маржинальним аналізом, і це зрештою привело до заміни терміна «класична економічна теорія» терміном «неокласична економічна теорія».
70.Формування історичної школи, методологічні особливості та загальна характеристика її основних етапів.
теорію Ліста заведено розглядати як переддень істор. школи В. Рошера (1817—1894), Б. Гільдебранда (1812—1878), К. Кніса (1821—1898). Ця школа, теорії якої є найяскравішим прикладом альтернативності ек.-о мислення, постала в першій пол. XIX ст. її ідеї було поширено в Англії, Франції, Сполучених Штатах, але найвизначніші праці написали саме нім. ек-сти-теоретики. Тому альтернативна (істор.) школа політ.ї економії ототожнюється з нім. істор. школою. Своє завдання представники цієї школи вбачали у формуванні на базі істор. методу окремого напряму нац.ї політ.ї економії — учення про народне госп-во Німеччини. Так само, як і Ліст, вони виходили з того, що ідеологія суспільного розвитку є первинною, визначає економічну політику, і отже, спрямовує розвиток ек-ки. Усі ці автори поділяли погляди Ліста, але всі вони зверталися до категорій, розроблених школою класичної політекономії, і стверджували, що ці категорії не заперечують слушності істор. методу, узгоджуються з ним і роблять картину суспільного життя повнішою. Фактично вони намагалися поєднати принцип державного регулювання і принцип ек. свободи. Якими ж були основні методологічні засади істор. школи? вони формувались як альтернатива методології класичної школи. По-перше, на відміну від індивідуалізму та гедонізму класиків, теорії істор. школи мали комунітарний характер, тобто істор. школа виходила з іншого, ніж класики, розуміння «ек. людини». Щоправда, вона для них так само була і виробником, і споживачем, але належала до певного визначеного сусп-ва, до певної нації, і повинна була свої індивідуальні інтереси узгоджувати з інтересами всієї нації за сприяння держави. Натомість класики розглядали індивіда як частину глобального ек. світу, де відносини впорядковуються ек. законами, без втручання держави. По-друге, істор. школа предмет політ.ї економії вбачала в дослідженні народного госп-ва певної країни. Відрізнялась істор. школа від класичної і методом дослідження. Вона використ. істор. метод, сутність якого трактувалась у такий спосіб: коли йдеться про нац. сусп-во як певну істор. спільність людей, то необхідно враховувати, який саме потенціал, які надбання має в своєму розпорядженні нація і якими способами вони формувались. Отже, необхідно дослідити всі ек. та позаек. чинники нац.го сусп. прогресу. Аналіз сусп. розвитку необхідно використовувати не лише для розвитку теорії, а й для того, щоб впливати на цей розвиток. Керуючись істор. методом, представники істор. школи в основу аналізу покладали позаек. чинники як визначальні.Слід також звернути увагу на те, що представники істор. школи, критикуючи теоретичні засади класиків, водночас користувалися деякими з них. Лідером істор. школи був В. Рошер. 1843 р. він публікує свою відому працю «Короткі основи курсу політ.ї економії з погляду істор. методу». Йому також належить «Історія англійської політ.ї економії XVI—XVII століть» (1851), «Система політ.ї економії» у п'яти томах (1854—1894), «Історія нац.ї політ.ї економії в Німеччині» (1874).Рошер ставить своїм завданням доповнити й розвинути теорію класичної школи і водночас вплинути на формування нац.ї політики. Досліджуючи історію становлення й розвитку економічних процесів у різних країнах, він намагається встановити причини їхніх нац.х особливостей. Він був поборником еволюційного шляху розвитку сусп-ва і супротивн. революційних перетворень. Він бачив істор. перспективу, критикував класичну школу за те, що вона, розглядаючи капіталістичні відносини як результат цивілізаційного прогресу, водночас оголошувала їх незмінними і вічними. Натомість Рошер не заперечував доцільності втілення в життя соціалістичних ідей, але тільки реформістським шляхом. Іншим представником нім.ї істор. школи був Б. Гіль-дебранд. Його основна праця «Політ. економія сучасного і майбутнього» мала на меті, за його власними словами, «відкрити шлях для основного істор. погляду в політ.й економії» і перетворити її на теорію ек.-о розвитку народів. Політ. економія, на його думку, мала бути наукою про закони ек.-о розвитку нації. Він значно рішучіше, ніж Рошер, критикував класичну школу за її метод, не визнавав об'єктивності економічних законів, універсальності узагальнень, принципу індивідуалізму. За основу еволюційного розвитку людства він бере проблему обміну і виділяє три періоди, три фази еволюції: натуральне госп-во, грошова та кредитна ек-а. Вершиною прогресу ек-ки, на думку Гільдебранда, є кредитне госп-во. Ця форма госп-ва будується на справедливому обміні й розподілі, для якого не потрібні гроші. її Гіль-дебранд фактично ототожнює з плановою ек-кою, що функціонує задля задоволення конкретних, наперед визначених потреб споживачів і є можливою завдяки високим моральним якостям громадян сусп-ва. Роль держави полягає в керівництві соц.-ек. процесом. Праця третього представника істор. школи К. Кніса «Політ. економія з погляду істор. методу» (1853), перевидана 1883 р. під назвою «Політ. економія з істор. погляду», була прикладом такої наполегливості й послідовності викладу цієї проблеми, якої не було ні в Рошера, ні в Гільдебранда. У цій праці теж досить чітко проглядає критика класичної школи та необхідність розвитку нац.ї політ.ї економії. Кніс виходить з того, що рівень ек. могутності сусп-ва і теоретичні концепції, котрі його відображають, є результатом певної передісторії розвитку, а сам цей рівень є тільки перехідним етапом до дальшого прогресу. Ек.-а доктрина не може свідчити про рівень розвитку сусп-ва, оскільки категорії, якими вона оперує, мають місце в будь-якій господарській системі, але за різних умов відіграють різну роль. Кніс, як і його попередники, поділяв думку про можливість свідомо впливати на суспільні процеси за умови, що їхня генеза буде добре відомою, а мета, заради якої здійснюватиметься цей вплив, — суспільнозначущою. Нім. ек-сти, виходячи з ідеї нім.ї нац.ї єдності, розробили істор. метод дослідження і скористалися з нього для заснування нового напряму політ.ї економії, основою якого стало вивчення закономірностей розвитку нац.го народного госп-ва, визначальної ролі держави в цьому процесі. Слід звернути увагу на те, що цей напрям заперечував космополітизм класиків та геополітизм англійських ек-стів.Доктрина істор. школи еволюціонувала, пристосовуючись до вимог часу. Особливо важливою є така деталь: теорії суспільного розвитку формулюються нац. школою політ. економії (з особливим наголосом на необхідності застосування істор. методу) саме тоді, коли перед Німеччиною постала необхідність реформувати сусп. уклад, щоб вивести ек-у з кризи. Це наводить на думку, що формування альтерн. напрямків у розвитку ек. теорії пов'язане з особливим, перехідним періодом у розвитку нац.х економік. Тому альтерн. моделі розвитку є мобілізаційними, основними умовами їх реалізації є активна роль держави та інших інституціональних сусп. структур. Такі теорії були популярними і в інших країнах, стан розвитку яких потребував мобілізації зусиль нації для трансформування ек-ки.