Апарат рóхó

ного черевця на виросток нижньої щелепи відгалужується час-

тина м’яза, яку називають потилично-нижньощелепною части- ною.

М’яз опускає і відтягує назад нижню щелепу, відкриваючи при цьому рот. У коней бере участь, при напруженні його промі- жного сухожилка, у підійманні під’язикового скелета.

М’язи під’язикового апарату

Під’язиковий скелет з його численними м’язами утворює під’язиковий апарат, що формується у взаємозв’язку з травним апаратом (ротова порожнина, м’яке піднебіння, глотка) та апа- ратом дихання (гортань). Частина м’язів під’язикового апарату є похідними загального стискача вісцерального апарату нижчих хребетних, частина — похідними мезенхiмних закладок зябро- вих дуг і решта — похідними вентральних виростків потиличних і частково передніх тулубових міотомів.

М’язи під’язикового апарату надзвичайно численні. Вони з’єднують окремі членики під’язикового скелета, сполучають під’язиковий скелет з язиком, нижньою щелепою, гортанню та грудниною (груднино-під’язиковий м’яз). Поряд з останнім на вентральній поверхні шиї розміщені груднино-щитоподібний і груднино-головний м’язи.

4.3.6. М’язи шиї, тулуба і хвоста

М’язи шиї, тулуба і хвоста (mm. cervicis, trunci et caudae) по-

діляють на м’язи хребта, грудної клітки та живота, крім того, де- які з м’язів шиї й тулуба беруть участь у прикріпленні грудної кінцівки до тулуба, голови та шиї.

М’язи, що прикріплюють грудну кінцівку (м’язи плечового поясу). До цієї групи належить 8 м’язів, 4 з них тягнуться від ту- луба на лопатку, 2 — від тулуба до плечової кістки, ще 2 — від тулуба до лопатки й плечової кістки. У зв’язку з цим їх поділя- ють на три групи: а) м’язи, що закінчується на лопатці; б) м’язи, що закінчуються на плечовій кістці; в) м’язи, що закінчуються на лопатці та плечовій кістці.

До м’язів, що закінчуються на лопатці, належать трапецієпо-

дібний, ромбоподібний, зубчастий вентральний та лопатково- поперечний м’язи.

Трапецієподібний м’яз (т. trapezius) (рис. 4.53, 4, 6) у всіх тва-

рин розміщений під шкірою в ділянці шиї й холки, має форму трикутника, основа якого спрямована до середньої лінії спини та

207

Розділ 4

Рис. 4.53. Поверхневі м’язи тулуба коня:

1 — ромбоподібний м’яз шиї; 2 — пластироподібний м’яз; 3 — зубчастий вент- ральний м’яз шиї; 4 — трапецієподібний м’яз (шийна частина); 5 — ость лопат- ки; 6 — трапецієподібний м’яз (грудна частина); 7 — найширший м’яз спини; 8 — міжреброві зовнішні м’язи; 9 — зубчастий дорсальний каудальний м’яз; 10 — косий зовнішній м’яз живота; 11 — маклак; 12 — м’яз — напружувач ши- рокої фасції; 13 — сідничний поверхневий м’яз; 14 — двоголовий м’яз стегна; 15 — напівсухожилковий м’яз; 16 — ключично-соскоподібний м’яз; 17 — клю- чично-поперечний м’яз; 18 — дельтоподібний м’яз; 19 — грудний поверхневий м’яз; 20 — плечовий м’яз; 21 — променевий розгинач зап’ястка; 22 — триголо- вий м’яз плеча; 23 — грудний глибокий м’яз; 24 — зубчастий вентральний м’яз (грудна частина); 25 — складка боку

шиї, а верхівка — до ості лопатки. Поділяється на шийну та гру- дну частини.

Шийна частина починається на канатику каркової зв’язки від рівня 2-го шийного до 3-го грудного хребців. М’язові волокна мають каудовентральний напрямок, сходяться і закінчуються на ості лопатки.

Грудна частина починається на канатику каркової зв’язки та надостистій зв’язці в межах 3 – 8 (10) грудних хребців, закінчується, сходячись на верхній третині ості лопатки.

М’яз фіксує лопатку до тулуба, виносить вперед і підіймає кі- нцівку, а також допомагає відводити її вбік.

Лопатково-поперечний м’яз (m.omotransversarius) у жуйних

починається на крилі атланта і на поперечному відростку осьо- вого хребця тонким апоневрозом, що переходить невдовзі в тон- кий стрічкоподібний м’яз, який закінчується на акроміоні і по- близу нього на ості лопатки. У свиней, як і жуйних, у зв’язку з відсутністю акроміона м’яз закінчується на дистальній частині ості лопатки.

208

Апарат рóхó

М’яз тягне грудну кінцівку вперед, повертає в свій бік шию і опускає її.

Ромбоподібний м’яз (т. rhomboideus; рис. 4.53, 1). М’яз при-

критий трапецієподібним м’язом і, як і останній, починається на серединній лінії від рівня 2-го шийного до 6 – 8-го грудного хре- бця та спрямовується конвергуючими волокнами до медіальної поверхні лопаткового хряща, а якщо він відсутній, — до лопатки. Ромбоподібний м’яз поділяється на :

а) ромбоподібний м’яз шиї, який починається від канатика каркової зв’язки, а у свиней — від серединного тяжа карку від рівня 2-го шийного до 2 – 3-го грудного хребця і закінчується на краніальному куті та медіальній поверхні лопаткового хряща чи основи лопатки;

б) ромбоподібний м’яз грудної клітки, який починається від остистої зв’язки в межах: у жуйних 3 – 7, у коней — 3 – 6(8)-го, у

свиней 1(2) – 5(6)-го, у собак — 2 – 5(6)-го грудних хребців.

М’язові пучки прямовисно спрямовуються до лопатки, прикріп- люються у жуйних, коней і свиней до медіальної поверхні лопат- кового хряща, а у собак — на латеральній поверхні дорсокау- дального краю лопатки;

в) ромбоподібний м’яз голови, що починається на карковому гребені потиличної кістки сухожилковим апоневрозом, який пе- реходить у стрічкоподібне м’язове черевце, що закінчується ра- зом з ромбоподібним м’язом шиї. Є у свиней і собак.

За дією м’яз подібний до трапецієподібного.

Зубчастий вентральний м’яз (т. serratus ventralis; рис. 4.53, 3, 24) у вигляді віяла розміщений між медіальною поверхнею ло- патки, шиєю та грудною стінкою. Поділяється на вентральний зубчастий м’яз шиї і грудної клітки:

а) зубчастий вентральний м’яз шиї у жуйних починається від поперечних відростків 4 – 7-го шийних хребців і закінчується в ділянці краніального кута лопатки на зубчастій поверхні; у ко- ней — 3 – 7-го шийних хребців і закінчується, як у жуйних; у свиней починається на поперечних відростках усіх шийних хре- бців, закінчується не тільки на зубчастій поверхні лопатки, а й у передостній ямці в ділянці краніального кута; у собак — 3 – 7-го шийних хребців і закінчується разом з грудною частиною на ло- патці.

Зубчастий вентральний м’яз шиї м’язистий в усіх тварин. Він забезпечує повороти шиї в свій бік і фіксацію та рухи лопатки.

б) вентральний зубчастий м’яз грудної клітки починається у

жуйних окремими зубцями на перших дев’яти ребрах і закінчу-

209

Розділ 4

ється на зубчастій поверхні лопатки в ділянці каудального кута лопатки і частково в підлопатковій ямці. М’яз вкритий міцним сухожилком. У коней початок м’яза простягається на перших 7 – 9 ребер. Конвергуючи, м’яз об’єднується з шийним зубчастим м’язом, прикріплюється на вузькому просторі зубчастої поверхні лопатки. Зовні м’яз по всій поверхні вкритий сухожилком. У свиней початок м’яза досягає 9-го ребра. Слабкіший, ніж ший- ний зубчастий м’яз. У собак м’яз простягається на перших 8 реб- рах, закінчується на зубчастій поверхні лопатки. У всіх тварин зубці зубчастого м’яза вклинюються між зубцями зовнішнього косого м’яза живота.

М’яз підвішує тулуб між кінцівками і обертає лопатку навко- ло центру качання.

М’язи, що закінчуються на плечовій кістці. До них належать: найширший м’яз спини, плечоголовний та підключичний м’язи.

Плечоголовний м’яз (т. brachiocephalicus) простягається між головою і плечем, довгий, форми пояса, лежить поверхнево на бічній поверхні шиї (рис. 4.53, 16, 17). Його положення зумовлює конфігурацію шиї, а у жуйних і коней формує дорсальну межу яремного жолоба. М’яз по всій довжині поділяється на дві части- ни — краніальну i каудальну. Місце з’єднання обох частин зна- ходиться краніально від плечового суглоба. На медіальній пове- рхні м’яза більш або менш чітко виражений сухожилковий тяж, розміщений упоперек м’яза, що являє собою рудимент ключиці. Від сухожилкового тяжа через плечовий суглоб до гребеня пле- чової кістки прямує ключично-плечовий м’яз, тобто каудальна частина плечоголовного м’яза, що не ділиться в усіх тварин.

Від сухожилкового тяжа до голови тягнеться ключично- головний м’яз, або краніальна частина плечоголовного м’яза, що поділяється на дві частини — дорсальну і вентральну, тобто м’яз розшаровується по довжині. Вентральна частина — ключично- соскоподібний м’яз є в усіх тварин, простягається від сухожилко- вого тяжа до соскоподібного відростка кам’янистої частини скро- невої кістки. Дорсальна частина має у свійських тварин різний початок, а отже, і різну назву. У жуйних і свиней м’яз почина- ється відповідно на карковій лінії та карковому гребені потили- чної кістки, звідки й дістав назву ключично-потиличного, а у со- бак — на надостистій фасції в межах 1 – 4-го шийних хребців,

тому його називають ключично-шийним м’язом. У коней дорса-

льної частини м’яза немає.

210

Апарат рóхó

Каудальна частина м’яза, ключично-плечовий м’яз, почина- ється на гребені плечової кістки нижче від дельтоподібної горби- стості й закінчується на рудименті ключиці.

Плечоголовний м’яз при фіксованій кінцівці повертає в свій бік і підіймає шию та голову, виносить уперед відірвану від зем- лі кінцівку.

Найширший м’яз спини (т. latissimus dorsi) лежить під шкір-

ним м’язом тулуба (див. рис. 4.53, 7), пластинчастий, прикриває значну частину бічної поверхні грудної стінки. М’яз починається широким апоневрозом від грудо-поперекової фасції, а також: у жуйних двома зубцями від 12-го і 11-го ребер, у коней — від на- достистої фасції на рівні 3(4)-го грудного до останнього попере- кового хребця; у свиней — від 12-го ребра; у собак — від остистих відростків останніх семи-восьми грудних і поперекових хребців, м’язисто від 2 – 3 останніх ребер. Пучки м’язових волокон конве- ргують, прямуючи до медіальної поверхні плечової кістки, де й закінчуються на горбистості більшого круглого м’яза. Своїм за- кінченням найширший м’яз з’єднується: у жуйних — з глибоким грудним м’язом, триголовим м’язом плеча та дзьобо-плечовим м’язом; у коней — з напружувачем фасцїї передпліччя та круг- лим більшим м’язом; у собак — з круглим більшим м’язом.

М’яз відтягує вільну кінцівку назад, при фіксованій кінцівці підтягує тулуб уперед.

Грудні поверхневі м’язи (тт. pectorales superficiales) розміщені на вентральній поверхні грудної стінки підшкірно, поділяються на низхідний та поперечний грудні м’язи.

а) грудний низхідний м’яз (т. pectoralіs descendens) почина-

ється на ручці груднини і закінчується на гребені більшого горба плечової кістки разом з ключично-плечовим м’язом (див. рис. 4.53, 19). У коней чітко виражений під шкірою. З одноіменним м’язом протилежного боку утворює серединну, а з медіальним краєм плечоголовного м’яза — бічну грудні борозни;

б) грудний поперечний м’яз (т. pectoralis transversus) бере по-

чаток на груднині, у жуйних і коней на рівні 1 – 6-го, у свиней — 1 – 4-го ребрового хряща, у собак цей м’яз незначний і не чітко відмежований від грудного низхідного м’яза. Волокна м’яза спрямовані впоперек до ліктьового суглоба, де й закінчуються на медіальній поверхні фасції передпліччя.

Поверхневі грудні м’язи є аддукторами грудної кінцівки, під- тягують тулуб до кінцівки, що спирається.

До м’язів, що закінчуються на лопатці і плечовій кістці, на- лежать: грудний глибокий та підключичний м’язи.

211