Розділ 7

Рис. 7.18. Схема кровообігу дорослої тварини:

1 — лімфатична судина; 2 — краніальна порожниста вена; 3 — плечоголовний стовбур; 4 — грудна протока; 5 — легенева артерія; 6 — дуга аорти; 7 — ліве передсердя; 8 — легенева вена; 9 — капіляри легень; 10 — аорта; 11 — кауда- льна порожниста вена; 12 — черевна артерія; 13 — лімфатичний вузол; 14 — краніальна та каудальна брижові артерії; 15 — капіляри тіла; 16 — праве пе- редсердя; 17 — правий шлуночок; 18 — лівий шлуночок; 19 — капіляри печін- ки; 20 — ворітна вена; 21 — шлунок і кишки; 22 — печінкова вена; 23 — ярем- на вена

рожнисті вени. Краніальна порожниста вена несе до серця вено- зну кров від голови, шиї, грудних кінцівок та передньої частини грудної стінки. Кров від інших органів і ділянок тіла несе до се- рця каудальна порожниста вена. Обидві порожнисті вени впа- дають у праве передсердя, з якого під час систоли кров виштов- хується у правий шлуночок.

Мале (дихальне, легеневе) коло кровообігу починається з правого шлуночка стовбуром легеневих артерій (truncus pulmonalis), який розділяється на праву і ліву легеневі артерії

(aa. pulmonales dextra et sinistra). Вони несуть до легень венозну кров. Неодноразово розгалужуючись у легенях, артерії перехо- дять у капіляри, які формують густі сітки навколо альвеол, де й відбувається газообмін. Збагачена на кисень артеріальна кров повертається кількома легеневими венами (vv. pulmonales) — до лівого передсердя.

7.1.7. Основні артерії великого кола кровообігу

Артерії тулуба та органів грудної й черевної порожнин

Аорта (аоrtа) є магістральною судиною великого кола крово- обігу. Після виходу з лівого шлуночка вона спрямовується назад

414

Серцево-сóдинна система

Рис. 7.19. Дуга аорти та її гілки у собаки (а), свині (б), корови (в) і коня (г):

1 — дуга аорти; 2 — підключична артерія; 3 — хребцева артерія; 4 — реберно- шийний стовбур; 5 — глибока шийна артерія; 6 — дорсальна лопаткова артерія; 7 — поверхнева шийна артерія; 8 — внутрішня грудна артерія; 9 — зовнішня грудна артерія; 10 — пахвова артерія; 11 — спільна сонна артерія; 12 — плечо- головна артерія; 13 — двосонний стовбур; 14 — плечоголовний стовбур; А — пе- рше ребро

і вгору і формує дугу аорти (arcus aortae; рис. 7.19). Досягнувши хребта на рівні 5 – 6-го грудних хребців, аорта повертає кауда- льно і дістає назву грудної аорти (aorta thoracica), а після входу в черевну порожнину — черевної аорти (aorta abdominalis).

415

Розділ 7

Найпершими судинами, що відходять від основи аорти відра- зу за кишеньками півмісяцевих стулок аортального клапана, є ліва та права вінцеві артерії. Вони несуть артеріальну кров до стінки самого серця. Наступною артерією, що відходить від дуги аорти, є плечоголовний стовбур (truncus brachiocephalicus). Він спрямовується краніально і віддає кілька артерій, що несуть кров до голови, шиї, грудних кінцівок, передньої частини грудної клітки й частково до стінки живота. Плечоголовний стовбур є короткою, але значною за діаметром судиною. Його галуження має видові особливості, пов’язані з довжиною шийного і грудного відділів хребта, формою грудної клітки, ступенем зміщення сер- ця в каудальному напрямку та іншими чинниками.

У великої рогатої худоби на рівні 2-го грудного хребця вліво від плечоголовного стовбура відходить ліва підключична ар- терія (a. subclavia sinistra), а за нею в краніальному напрямку

двосонний стовбур (truncus bicaroticus), після чого плечоголо-

вний стовбур повертає направо і називається правою підклю-

чичною артерією (a. subclavia dextra; рис. 7.20). Ліва і права підключичні артерії відгалужуються асиметрично, однак у по- дальшому вони, огинаючи спереду перше ребро, мають одна- кове галуження. Послідовно від кожної з них відходять ребро-

во-шийний стовбур, поверхнева шийна та внутрішня грудна артерії. Після цього кожна підключична артерія повертає ла- терально, переходить на відповідну грудну кінцівку і дістає назву пахвової артерії.

Реброво-шийний стовбур (truncus costocervicalis), спрямовую-

чись краніодорсально, віддає послідовно найпершу міжреброву, дорсальну лопаткову та глибоку шийну артерії, після чого дістає назву хребцевої артерії. Найперша міжреброва артерія (a. intercostalis suprema) несе кров до перших 3 – 5 сегментів груд-

ної стінки. Дорсальна лопаткова артерія (a. scapularis dorsalis)

несе кров до м’язів та шкіри в ділянці холки, а глибока шийна артерія (a. cervicalis profunda), крім того, ще й до дорсальних м’язів хребта в ділянці шиї. Хребцева артерія (a. vertebralis), що у свині та великої рогатої худоби є продовженням реброво-

шийного стовбура, а у собаки й коня відгалужується самостійно від підключичної артерії відповідно першою та третьою гілками, проходячи в поперечних отворах шийних хребців від шостого до першого, бере участь у постачанні кров’ю спинного та головного мозку.

Поверхнева шийна артерія (a. cervicalis superficialis) спрямо-

вується краніовентрально і розгалужується в шкірі та вентраль-

416

Серцево-сóдинна система

Рис. 7.20. Схема галуження дуги аорти та плечоголовного стовбура у корови:

1 — дуга аорти; 2 — плечоголовний стовбур; 3 — ліва підключична артерія; 4 — плечоголовна артерія; 5 — двосонний стовбур; 6 — реброво-шийний стовбур; 7 — поверхнева шийна артерія; 8 — зовнішня грудна артерія; 9 — пахвова ар- терія; 10 — внутрішня грудна артерія; 11 — найперша міжреброва артерія; 12 — дорсальна лопаткова артерія; 13 — глибока шийна артерія; 14 — хребце- ва артерія; 15 — спільна сонна артерія; 16 — потилична артерія; 17 — зовніш- ня сонна артерія; 18 — верхньощелепна артерія; 19 — язиково-лицевий стов- бур; 20 — лицева артерія

них м’язах хребта в ділянці шиї й підгруддя та в передлопатко- вій ділянці.

Внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna) відгалужуєть-

ся від підключичної артерії на рівні 1-го ребра і йде в каудаль- ному напрямку по внутрішній поверхні стінки грудної клітки в ділянці з’єднання ребрових кісток з хрящами ребер. У грудній порожнині вона віддає в кожному сегменті вентральні міжребро- ві гілки, а також кілька гілок у середостіння, осердя, діафрагму. Далі внутрішня грудна артерія, пройшовши через діафрагму,

дістає назву краніальної надчеревної артерії (a. epigastrica

417

Розділ 7

cranialis). Вона живить стінку грудної клітки і живота, а також молочну залозу в самок та препуцій у самців.

Грудна аорта (aorta thoracica) розміщена під тілами грудних хребців. Вона віддає бронхіально-стравохідну, парні дорсальні міжреброві, а у коня — ще й краніальну діафрагмальну артерії.

Бронхіально-стравохідна артерія (a. bronchoesophagea) відгалу-

жується від дуги аорти на рівні 5-го грудного хребця у вентральному напрямку. Невдовзі вона розділяється на брон- хіальну та стравохідну гілки, які йдуть відповідно до легень і стравоходу. Часто бронхіальна й стравохідна гілки відгалужу- ються від грудної аорти кожна окремо. Дорсальні міжреброві ар- терії (аa. intercostales dorsales) відгалужуються від грудної аорти в кожному грудному сегменті, починаючи з 5-го. Кожна з них ділиться на 4 гілки: а) дорсальну — для шкіри та м’язів хребта; б) спинномозкову — для спинного мозку та його оболонок; в) латеральну і г) медіальну шкірні, які йдуть по судинній боро- зні вздовж ребра у вентральному напрямку і, анастомозуючи з вентральними міжребровими гілками внутрішньої грудної арте- рії, формують сегментарні артеріальні кільця. Ці кільця поста- чають кров’ю м’язи та шкіру грудної стінки. Краніальна діафра-

гмальна артерія (a. phrenica cranialis) несе кров до діафрагми.

Черевна аорта (aorta abdominalis) є продовженням грудної аорти після входу її в черевну порожнину. Вона лежить під ті- лами поперекових хребців зліва від каудальної порожнистої ве- ни. Віддавши 3 непарних і кілька парних гілок, що прямують до стінок та органів черевної й тазової порожнин, а також тазових кінцівок, вона продовжується далі як серединна крижова, а піз-

ніше — як серединна хвостова артерія (аa. mediana sacralis et caudalis).

Відразу за ніжками діафрагми на рівні останнього грудно- го — першого поперекового хребців від черевної аорти відгалу- жується непарна черевна артерія (a. coeliaca; рис. 7.21). У тварин з однокамерним шлунком основними її гілками є: а) селезінкова артерія (a. lienalis); б) ліва шлункова артерія (a. gastrica sinistra); в) печінкова артерія (a. hepatica). Вони несуть кров до селезінки, діафрагми, черевної частини стравоходу, шлунка, пе- чінки, підшлункової залози та початкового відділу дванадцяти- палої кишки. У тварин з багатокамерним шлунком крім назва- них до найбільших гілок черевної артерії належать ліва та пра-

ва рубцеві артерії (aa. ruminis sinistra et dextra), що несуть кров до стінок рубця.

418

Серцево-сóдинна система

Рис. 7.21. Схема галуження черевної артерії собаки (а), свині (б), корови (в) і коня (г):

1 — ліва шлункова артерія; 2 — печінкова артерія; 3 — черевна артерія; 4 — селезінкова артерія; 5 — шлунково-дванадцятипала артерія; 6 — підшлунково- дванадцятипала артерія; 7 — права шлункова артерія; 8 — права шлунково- сальникова артерія; 9 — ліва шлунково-сальникова артерія; 10 — ліва рубцева артерія; 11 — каудальна діафрагмальна артерія; 12 — права рубцева артерія

Поблизу черевної артерії, а інколи одним стовбуром з нею від черевної аорти відгалужується непарна краніальна брижова ар- терія (a. mesenterica cranialis). Проходячи в корені брижі, вона віддає численні гілки, що живлять усі тонкі кишки, за винятком початку дванадцятипалої кишки, та всі товсті кишки, за винят- ком кінця ободової й прямої кишок. Третьою непарною гілкою черевної аорти є каудальна брижова артерія (a. mesenterica caudalis). Вона відгалужується наприкінці черевної аорти на рі- вні 5 – 6-го поперекових хребців і несе кров до кінцевої частини ободової та до прямої кишок.

419