Розділ 4

Грудний глибокий м’яз (т. pectoralis profundus; див. рис. 4.53,

23) має лише одну висхідну частину — m. ресtoralis ascendens, багато сильніший від поверхневих грудних м’язів, бере початок: у жуйних — на всій груднині, починаючи від рівня 2-го ребрового хряща і частково на жовтій оболонці живота, у коней на груднині

вділянці 4 – 9-го ребер і ребрових хрящів, у свиней — на груднині

вмежах 3 – 9-го ребрових хрящів, у м’ясоїдних — уздовж усієї груднини, а також від фасції тулуба, ділянки мечоподібного від- ростка. Широке пластинчасте м’язове черевце поступово звужу- ється і округлюється, спрямовуючись під плечовою кісткою до її більшого й меншого горбків. У жуйних, крім того, закріплюється на дзьобоподібному відростку лопатки, частина волокон сполуча- ється з найширшим м’язом спини. У свиней м’яз закінчується на меншому горбку плечової кістки і на гребені більшого горбка ви- ще від дельтоподібної горбистості.

М’яз розгинає плечовий суглоб, підтягує тулуб до кінцівки, що спирається.

Підключичний м’яз (т. subclavius). Цей м’яз тривалий час роз- глядали як передлопаткову частину глибокого грудного м’яза. У жуйних слабко розвинутий, маленький, ніжний м’яз між пер- шим ребровим хрящем і нижньою поверхнею ключичної смужки на плечоголовному м’язі. У коней це сильний м’яз, що почина- ється, прикритий поверхневими грудними м’язами, від 1 – 4-го ребрових хрящів, а також на бічній поверхні груднини в цих межах, підіймається краніомедіально від лопатко-плечового суг- лоба на шийний край передостного м’яза, де й прикріплюється до його епімізія.

У свиней починається на ручці груднини, 1-му ребрі, 1 – 2-му ребрових хрящах, закінчується на передньому краю лопатки й передостного м’яза в нижній половині шийного кута. У собак цього м’яза немає.

Дорсальні м’язи хребта

Дорсальні м’язи хребта парні, розміщені над поперечними від- ростками з обох боків від остистих відростків. Вони розгинають хребет або окремі його ділянки (шию, поперек, хвіст), у разі одно- бічної дії згинають хребет у свій бік і частково обертають його.

Під час руху тварини ці м’язи сприяють зміщенню центра ма- си тіла. Разом з вентральними м’язами хребта дорсальні м’язи укріплюють хребет. До дорсальних м’язів хребта належать: м’яз

— випрямляч хребта, поперечно-остистий м’яз, міжостисті та міжпоперечні м’язи.

212

Апарат рóхó

М’яз — випрямляч хребта (m. erector spinae) — парний м’яз, складається з кількох м’язів: клубово-ребрового, найдовшого та остистого, що мають спільний початок на крижовій і клубовій кістках та на остистих відростках поперекових хребців і грудопо- перекової фасції.

Клубово-ребровий м’яз (т. iliocostalis) починається від гребеня клубової кістки і закінчується на поперечних відростках 5 – 4-го шийних хребців (рис. 4.54, 2). Він поділяється на три більш- менш чітко відмежованих один від одного м’язи:

Рис. 4.54. Дорсальні м’язи хребетного стовпа:

1 — напівостистий м’яз голови; 2 — клубово-ребровий м’яз; 3 — остистий і на- півостистий м’язи спини і шиї; 4 — найдовший м’яз спини; 5 — міжреброві зов- нішні м’язи; 6 — драбинчастий м’яз; 7 — найдовший м’яз шиї; 8 — найдовший м’яз голови й атланта; 9 — довгий м’яз голови

а) клубово-ребровий м’яз попереку, як самостійний, є у жуй-

них і собак, у коней і свиней зростається з найдовшим м’язом. Він починається на гребені клубової кістки та на медіальній по- верхні крила клубової кістки і закінчується широким сухожил- ком на каудальному краї останнього ребра. У собак більшість сухожилкових стрічок досягає 9-го ребра;

б) клубово-ребровий м’яз грудної клітки складається з чис-

ленних пучків, що починаються у жуйних і свиней сухожилково на поперечних відростках поперекових хребців, у коней — сухо- жилково на поперекових хребцях i м’язисто на ребрах. Закінчу- ється на всіх ребрах. М’язові пучки переходять у сухожилки, з яких латеральні мають краніолатеральний напрямок, переки- даються через 3 – 4 й більше ребрових проміжків і закінчуються на каудальному краї ребра; медіальні мають краніомедіальний напрямок, перекидаються через 1 – 2 ребрових проміжки і закрі- плюються на краніальному краї ребра. Краніально м’яз досягає поперечного відростка 7-го шийного хребця.

213

Розділ 4

У собак клубово-ребровий м’яз грудної клітки не чітко відме- жований від клубово-ребрового м’яза попереку і простягається від 12-го ребра до 7-го шийного хребця. Його окремі зубці пере- кидаються через кілька сегментів;

в) клубово-ребровий м’яз шиї відносно слабко розвинутий, у собак його немає. Починається на поперечних відростках 1-го грудного і останнього шийного хребців і закінчується на попере- чних відростках: у жуйних — 7 – 6-го шийних хребців, у коней — 5-го шийного хребця, у свиней — на крилі атланта.

Найдовший м’яз (т. longissimus) простягається від крижової кістки до голови (див. рис. 4.54, 4, 7, 8). М’яз поділяється на час- тини, пов’язані з їхнім місцеположенням, тобто найдовший м’яз попереку, найдовший м’яз грудної клітки, найдовший м’яз шиї, найдовший м’яз голови й атланта:

а) найдовший м’яз попереку не відмежований від найдов- шого м’яза грудної клітки. Побудований з окремих м’язових тяжів, що починаються на гребені та крижово-клубовій повер- хні крила клубової кістки й на нижній поверхні власного апо- невроза і мають дорсолатеральний напрямок, з одного боку, та на остистих відростках двох крижових, поперекових і остан- ньому грудному хребцях з дорсомедіальним напрямком, з ін- шого боку, що об’єднуються в сильне м’язове тіло, яке зроста- ється з клубово-ребровим поперековим м’язом. Закінчується м’яз медіальними пучками на основах поперечних відростків поперекових хребців, на суглобових, а у собак і на додаткових відростках. Латеральні пучки м’яза закінчуються на попере- чних відростках та на останньому ребрі. Ступінь вираження найдовшого м’яза попереку в різних тварин не однаковий, найчіткіший він у собак. Початок м’яза, крім того, зростається з сідничним середнім м’язом (m. gluteus medius) у жуйних i

коней; б) найдовший м’яз грудної клітки є продовженням найдовшо-

го м’яза попереку, він простягається від остистих відростків пер- ших поперекових і грудних хребців від останнього до 6-го, медіа- льними пучками до поперечних відростків грудних і 7(6)-го шийного хребців, латеральними пучками на ребрах від останнього до 6-го, між клубово-ребровим м’язом і горбком ребра. На протязі від 6-го до 1-го ребра м’язове черевце звужується, й чітко виражені лише латеральні пучки, що прикріплюються біля горбків ребер та до поперечних відростків 7(6)-го шийного хреб- ця;

в) найдовший м’яз шиї має трикутну форму, заповнює шийно- грудний згин хребта, розміщується медіально від переднього кі-

214

Апарат рóхó

нця найдовшого м’яза грудної клітки. Він починається на попе- речних відростках перших 5 – 8 грудних хребців і на каудальних відростках 7 – 5-го шийних хребців, закінчується на поперечних відростках 6 – 3-го шийних хребців;

г,д) найдовший м’яз голови й атланта починається на попере-

чних відростках 1-го і 2-го грудних хребців. У жуйних, крім того, на суглобових відростках 6 – 4-го, а у свиней — 7 – 4-го шийних хребців. У свійських тварин м’яз об’єднаний, закінчується сухо- жилком на крилі атланта і далі на виличній дузі, а у жуйних — на кам’янистій кістці та скроневому гребені.

Уконей м’язи самостійні — найдовший м’яз атланта і дорсо- медіально від нього — найдовший м’яз голови. Після спільного початку на поперечних відростках 1-го та 2-го грудних хребців найдовший м’яз атланта тягнеться своїм сильним сухожилком до крила атланта; найдовший м’яз голови слабким сухожилком — до соскоподібної частини скроневої кістки.

Усобак є лише найдовший м’яз голови, що закінчується на со- скоподібному відростку.

Пластироподібний м’яз (m.splenius) — плоский, стрічкоподіб-

ний м’яз, лежить під трапецієподібним, ромбоподібним та плечо- головним м’язами (див. рис. 4.55, 1). Він поділяється у коней і свиней на пластироподібний м’яз голови та пластироподібний м’яз шиї. М’яз починається на кінцях остистих відростків 1 – 3(4)-го грудних хребців і на остисто-ребернопоперечній фасції,

Рис. 4.55. Глибокі м’язи тулуба:

1 — пластироподібний м’яз; 2 –зубчастий дорсальний краніальний м’яз; 3 — клубово-ребровий м’яз; 4 — зубчастий дорсальний каудальний м’яз; 5 — відтя- гач ребер; 6 — клубовий м’яз; 7 — драбинчастий м’яз; 8 — прямий м’яз грудної клітки; 9 — міжреброві зовнішні м’язи; 10 — міжреброві внутрішні м’язи; 11 — прямий м’яз живота; 12 — косий внутрішній м’яз живота

215

Розділ 4

зростається своїм апоневрозом з кінцевим сухожилком плечого- ловного м’яза та найдовшого м’яза голови і закінчується на кри- лі атланта й поперечному відростку осьового хребця та карково- му гребені.

Остистий м’яз (т. spinalis) відділений від найдовшого м’яза в ділянці попереку й каудальної частини грудної клітки сухожил- ковою пластинкою, медіальна поверхня якої для частини воло- кон м’яза є початком. М’яз складається з численних тяжів, що починаються на остистих відростках поперекових і останніх гру- дних хребців, при цьому минають один чи кілька з них. Окремі м’язові тяжі об’єднуються в м’язове черевце, розміщене на лате- ральній поверхні остистих відростків холки, закінчуються на остистих відростках шийних хребців знову тяжами. Остистий м’яз у жуйних і свиней об’єднується з частиною напівостистого м’яза в остистий та напівостистий м’яз грудної клітки й шиї.

Напівостистий м’яз голови (m. semispinaiis capilis; див. рис. 4.54, 1) утворений м’язовими пластами, які у жуйних, свиней і собак розділені на дві частини. Дорсальна частина має 4 – 6 су- хожилкових стрічок і являє собою двочеревцевий м’яз шиї, а вен- тральна частина — комплексний м’яз.

Ужуйних напівостистий м’яз голови нечітко поділяється на дві частини. Він починається на поперечних відростках перших 8 – 9 грудних хребців і на суглобових відростках п’яти останніх шийних хребців, а також на канатику каркової зв’язки і тягнеть- ся як сильний м’яз до потиличної кістки, де частково м’язисто, частково апоневрозом закінчується під карковою зв’язкою. Його дорсомедіальна частина з трьома-чотирма сухожилковими вста- вками відповідає двочеревцевому м’язу шиї, а слабкіша суто м’язиста вентролатеральна частина є комплексним м’язом.

Уконей єдиний м’яз починається на остисто-поперечній фас- ції, на поперечних відростках перших 6 – 7 грудних хребців, а також на суглобових відростках 5 – 6 останніх шийних хребців і закінчується під карковою зв’язкою на лусці потиличної кістки.

Усвиней двочеревцевий м’яз шиї починається на соскоподіб- них відростках з 3-го по 6-й грудні хребці, а також на шийній частині остистого м’яза, а комплексний — на суглобових відрос- тках 1 – 2-го грудних та 7 – 2-го шийних хребців і закінчується на лусці потиличної кістки нижче від двочеревцевого м’яза шиї.

216