Серцево-сóдинна система

яка постачає кров’ю промежину, каудальну частину прямої ки- шки та зовнішні статеві органи.

7.1.8. Основні вени великого кола кровообігу

Віддавши кисень і поживні речовини та забравши з органів продукти обміну й вуглекислий газ, кров повертається до серця по венозних судинах, які формують в організмі чотири венозні басейни — вени серця, вени малого кола кровообігу, вени крані- альної та каудальної порожнистих вен. Два останні венозні ба-

сейни складають систему вен великого кола кровообігу.

За об’ємом венозне русло майже вдвічі більше від артеріаль- ного, оскільки діаметр вен та їх кількість в організмі перевищує діаметр і кількість артерій. На кінцівках, у ділянці шиї, вентра- льної стінки живота і грудної клітки формується глибока та по- верхнева венозні магістралі.

Глибокі магістральні венозні судини великого кола кровообігу йдуть переважно поруч з однойменними артеріями та нервами в судинно-нервових пучках. Поверхневі венозні судини лежать під шкірою, утворюючи між собою численні анастомози. Найбільше їх у ділянці суглобів, дистальних відділів кінцівок та в місцях злиття поверхневих венозних судин з глибокими венозними ма- гістралями.

Клапани вен являють собою здебільшого кишенькоподібні вирости інтими, вхід у які спрямований у протилежний від на- прямку течії крові бік, від серця. Клапанів немає в обох порож- нистих та ворітній венах, венах кісток, нирок, матки, вимені, ле- гень, головного та спинного мозку, у венах, діаметр яких мен- ший за 1 – 1,5 мм. Найбільше клапанів у венах кінцівок, кауда- льної частини тіла та вентральних стінок грудної й черевної по- рожнин.

Краніальна порожниста вена (v. cava cranialis) утворюється на вході в грудну порожнину при злитті стовбура яремних вен, що несуть кров від шиї та голови, з плечоголовною веною, яка збирає кров від грудних кінцівок, частково від шиї і передньої частини стінки грудної клітки та живота. Вона являє собою ко- роткий стовбур, що простягається від першого до 4 – 5-го ребра і впадає в праве передсердя.

Стовбур яремних вен (truncus bijugularis) у більшості тварин утворюється при злитті парних зовнішніх, а у великої рогатої худоби — і парних внутрішніх яремних вен. Ці вени разом зі спільною сонною артерією лежать у яремній борозні, обмеженій дорсально плечоголовним, а вентрально — груднино-головним

427

Розділ 7

м’язами. Із зовнішніх яремних вен у великих тварин (коні, вели- ка рогата худоба та ін.) беруть кров для дослідження. Ці вени використовують також для внутрішньовенного введення лікар- ських засобів.

Плечоголовну вену (v. brachiocephalica) утворюють ліва й права підключичні вени, що збирають кров з органів, кровопос- тачання яких здійснюють однойменні артерії.

Кров з дорсальної і бічних стінок грудної та перших сегментів черевної порожнин збирає непарна ліва (у свині та жуйних) або

Рис. 7.25. Схема формування ворітної вени собаки (а) і корови (б):

1 — ворітна вена; 2 — шлунково-селезінкова вена; 3 — ліва ободова вена; 4 — клубово-ободова вена; 5 — товста кишка; 6 — печінка; 7 — шлунок; 8 — селезі- нка; 9 — підшлункова залоза; 10 — тонка кишка

428