- •[Ред.]Біографія [ред.]Рання біографія
- •[Ред.]Зрілість поета
- •[Ред.]Творчість
- •[Ред.]Українські переклади
- •III. Мішель і христина
- •IV. Сльоза
- •V. Чорносмородинна ріка
- •VI. Комедія спраги
- •1. Предки
- •2. Привид
- •3. Приятелі
- •4. Мрія злидаря
- •5. Підсумок
- •VII. Світанкова добра думка
- •[Ред.]Біографія
- •[Ред.]Творчість
- •[Ред.]Твори
- •[Ред.]Література
- •[Ред.]Див. Також
- •[Ред.]Посилання
- •[Ред.]Біографія
- •[Ред.]Участь у політичному житті Франції
- •[Ред.]Творчість
- •[Ред.]Українські переклади
- •[Ред.]Література
- •Жерминаль Золя Эмиль
- •[Править]Сюжет
- •[Править]в ролях
- •[Править]Награды и номинации
- •[Править]Сюжет
- •Гі де Мопассан
- •[Ред.]Біографія [ред.]Родина та дитинство
- •[Ред.]Освіта
- •[Ред.]Робота службовцем
- •[Ред.]Творчість
- •[Ред.]Смерть письменника
- •[Ред.]Огляд творчості [ред.]Естетичні принципи
- •[Ред.]Головні теми творчості
- •[Ред.]Твори [ред.]Романи та новели
- •[Ред.]Театр
- •[Ред.]Поеми
- •[Ред.]Українські переклади
- •[Ред.]Видання українською
- •[Ред.]Восьмитомне україномовне видання
- •[Ред.]Джерела
- •[Ред.]Література
- •[Ред.]Посилання
- •Переклади
- •[Ред.]Твори
- •[Ред.]Примітки
- •[Ред.]Посилання
- •Р. Роллан Кола Брюньон
- •[Ред.]Біографія
- •[Ред.]Творчість
- •[Ред.]Збірка «Радості й дні»
- •[Ред.]Роман «Жан Сантей»
- •[Ред.]«Проти Сент-Бева»
- •[Ред.]«Пастиші й різні тексти»
- •[Ред.]Роман «у пошуках втраченого часу»
- •[Ред.]Рецепція
- •[Ред.]Твори
- •[Ред.]у пошуках втраченого часу (à la recherche du temps perdu)
- •[Ред.]Інші твори
- •[Ред.]Анкета Пруста
- •[Ред.]Література [ред.]Загальні праці та біографії
- •[Ред.]Наукові монографії
- •[Ред.]Журнали, присвячені Прусту
- •[Ред.]Товариства Марселя Пруста
- •[Ред.]Посилання
- •[Ред.]Виноски
- •[Ред.]Історія написання
- •[Ред.]Структура
- •[Ред.]Головні персонажі
- •[Ред.]Український переклад
- •[Ред.]Примітки
- •[Ред.]Література
- •[Ред.]Творчість
- •[Ред.]Визнання
- •[Ред.]Джерела
- •[Ред.]Біографія
- •[Ред.]Погляди та творчість
- •[Ред.]Джерела
- •The 10 most popular misconceptions about Oscar Wilde
- •1. 'Oscar' is the best-known 'Wilde'
- •2. He was homosexual from his schooldays
- •3. He coasted through university, with a reputation for langorousness and a love of lilies
- •4. Apart from writing a couple of plays, a few children's stories, The Ballad of Reading Gaol and The Picture of Dorian Gray he doesn't seem to have done much
- •5. Being Irish was just an accident of birth; he was an English author, surely?
- •6. 'Earnest' was a code-word for 'gay' and wearing a green carnation was a 'secret' sign of homosexuality
- •7. Oscar Wilde's arrest was delayed by several hours to allow him to catch the last boat-train and escape to the continent
- •8. Once Oscar Wilde was arrested, tried and imprisoned, Lord Alfred Douglas, who essentially got him into the mess, abandoned him
- •9. Oscar Wilde died of syphilis
- •10. Oscar Wilde was merely a hedonist who, as he admitted, put his genius into his life but only his talent into his works
- •[Ред.]Оскар Вайлд українською мовою
Гі де Мопассан
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Гі де Мопассан | |
|
фр. Guy de Maupassant | |
|
| |
|
Псевдоніми, криптоніми: |
Жозеф Прюн'є фр. Joseph Prunier, Гі де Вальмон фр.Guy de Valmont, Мофріньоз фр.Maufrigneuse |
|
Дата народження: |
5 серпня 1850 |
|
Місце народження: |
Турвіль-сюр-Арк |
|
Дата смерті: |
6 червня 1893 |
|
Місце смерті: |
Париж |
|
Національність: |
француз |
|
Громадянство: |
Франція |
|
Мова творів: |
французька |
|
Рід діяльності: |
новеліст |
|
Роки активності: |
1879 - 1891 |
|
Напрямок: |
реалізм, натуралізм |
|
Жанр: |
новела, вірш |
|
Magnum opus: |
Une Vie |
|
| |
Гі де Мопассан, повне ім'я Анрі Рене Альбер Гі (фр. Guy de Maupassant, 5 серпня1850, замок Міроменіль поблизу Турвіля-сюр-Арк, Приморська Сена — 6 липня 1893,Париж) — французький письменник, якого вважають натуралістом і декадентом, відомий в основному завдяки своїм новелам. Його творам притаманні сильні акцентиіронії, сатири та суспільної критики.
|
Зміст [сховати]
|
[Ред.]Біографія [ред.]Родина та дитинство
Родина Мопассанів походить з Лотарингії, предки Гі де Мопассана оселилися вНормандії (сучасний департамент Приморська Сена) в середині 19 ст. Батько Мопассана, Гюстав де Мопассан (фр. Gustave de Maupassant), одружився в 1846 році з Лорою ле Пуатвен (фр. Laure le Poittevin), панянкою з класу середьної буржуазії. Разом зі своїм братом Альфредом Лора приятелювала з Гюставом Флобером, сином хірурга з Руану, якому судилося серйозно вплинути на життя її сина. Лора була дівчиною непересічної літературної культури, захоплюючись класичною літературою, особливо Шекспіром. В 1856-му році вона народила Ерве, молодшого брата Гі. Розлучившись із своїм легковажним чоловіком в 1860-му, вона переїхала з обома синами до Етретату (Лора, як і її чоловік, переживе обох своїх синів). В Етретаті, на віллі Les Verguies, Гі де Мопассан і провів своє дитинство, поміж морем та полями, де він дорослішав в атмосфері любові до природи та спорту на відкритому повітрі, займався риболовлею з місцевими рибалками та розмовляв говіркою місцевих селян. В цей час Гі сильно прив'язався духовно до своєї матері.

![]()
Гі де Мопассан у віці 7 років
[Ред.]Освіта
У віці тринадцяти років Гі став вихованцем Екклезіастичної школи в Івто (фр. Institution ecclésiastique d'Yvetot) за бажанням своєї матері. Саме там він почав писати вірші. З самого початку свого католицького виховання він виявив категоричне несприйняттярелігійних постулатів, що призвело до його виключення із закладу, після чого він вступив в Руанський ліцей, де проявив себе обдарованим учнем, захопившись поезією та беручи участь в багатьох театральних п'єсах. В цей час він зблизився з Луї Буіле (фр. Louis Bouilhet) та, особливо, з Гюставом Флобером, учнем якого він став. В 1868-му на канікулах в Етретаті Мопассан врятував від потопель англійського поета Чарльза Алджернона Суінберна (англ. Charles Algernon Swinburne), який на ознаку вдячності за його сміливість запросив його на вечерю. Мопассан побачив в цьому руку долі, тема, яку він використав пізніше…
Бакалавр у галузі письменства з 1869, він вирушає вивчати право в Париж за порадою своєї матері та Флобера. Але війна, що почалася, змушує його змінити свої плани — у 1870-му він записується добровольцем у французьку армію. Під час служби спочатку вінтендантстві, а потім в артилерії, він відступає разом з норманськими арміями перед натиском німецьких військ. Після війни він оплачує свою заміну у військах і залишає Нормандію для того, щоб надовго влаштуватися в Парижі.


