[Ред.]Головні персонажі

• Марсель (оповідач) — єдиний син у одній заможній паризькій родині. Народився близько 1880 року. Має слабке здоров'я. Був закоханий у Жільберту Сванн, герцогиню Ґермантську та Альбертину Сімоне́. Переймався тривалими сумнівами про власний письменницький хист та про розтрачування свого часу. Мимовільний спогад про дитинство підштовхнув його до написання роману про власне життя. Цей роман став «віднайденим часом» Марселя.

• Мати Марселя — роман починається з бажання ще маленького Марселя, аби мати поцілувала його перед сном. Мати йде назустріч дитині й залишається спати в його кімнаті. Високоосвічена й комунікабельна пані з дещо консервативним світоглядом.

• Батько Марселя — працює в міністерстві закордонних справ. Виступає гарантом правил та законів у родині. Виступає втіленням супер-еґо домашнього життя.

• Батильда — бабуся Марселя. Подруга маркізи де Вільпаризі. Захоплюється листами мадам Севіньє. Як і мати Марселя, зазвичай іде назустріч усім побажанням свого внука. Помирає від серцевого нападу. Її смерть була однією з ключових подій в житті Марселя.

• Франсуаза — спершу кухарка у тітки Леонії в Комбре, а після її смерті — покоївка в домі Марселя.

• Шарль Сванн — заможній син біржевого маклера єврейського походження. Великий знавець мистецтв та втілення елеґантності. У Комбре він має маєток Тансонвіль та відвідує родину оповідача, які зупиняються по сусідству. Закохується в кокотку Одетту де Кресі, з якою одружується. Кохання Сванна до Одетти стає синонімом нещасливої любові. Помирає від раку.

• Оде́тта де Кресі́ — красива пані не найкращої репутації, що завдяки психологічній грі добивається одруження з Шарлем Сваном. Організовує власний салон. Після смерті Сванна одружується з паном Форшвілем, а згодом стає коханою герцога Ґермантського.

• Жільбе́рта Сванн — донька Шарля і Одетти. Рудоволоса дівчинка привертає до себе увагу Марселя, який одразу закохується в неї. Пізніше одружується з Робером Сен-Лу, з яким має спільну доньку. Після тривалої паузи знову зав'язує дружбу з Маселем.

• Оріа́на — герцогиня Ґермантська, у дівочості принцеса Лом. Одружена зі своїм двоюрідним братом Базеном. Одна з найелеґантніших і найдотепніших жінок Парижа.

• Герцог Ґермантський — на ім'я Базен, чоловік Оріани та брат барона Шарлюса.

• Паламе́д — барон Шарлюс, молодший брат герцога Ґермантського. Заможній і розумний аристократ зі схильністю до жорстокості. Спершу намагається досягти прихильності Марселя, оскільки має до нього гомосексуальні почуття, та згодом знаходить іншого друга — скрипаля Мореля. Під час Першої світової війни симпатизує німцям. У кінці роману постає безпомічним старцем.

• Робе́р — маркіз де Сен-Лу, молодий офіцер з родини Ґермантів. У Бальбеку зав'язує дружбу з Марселем. Після любовного зв'язку з акторкою Рашель одружується з Жільбертою Сванн. Має бісексуальні уподобання. Гине під час Першої світової війни.

• Альберти́на Сімоне́ — темноволоса, спортивна, дотепна, часом зухвала й не завжди щира дівчина із заможної родини. Марсель знайомиться з нею на відпочинку в Бальбеку. Одна з гурту «дівчат-квіток». Друге кохання Марселя. Гине внаслідок нещасного випадку.

• Пані Вердюре́н — надзвичайно багата пані, що разом зі своїм чоловіком опікується власним салоном.

• Альбер Блок — єврейський друг Марселя, який знайомить того з літературними колами та з борделями.

• Кота́р — лікар, популярний у вищому світі, вхожий до кола Вердюренів.

• Берґо́т — відомий пиисьменник-романіст, яким захоплюється Марсель, що познайомився з ним у домі Сванна. Помирає від серцевого нападу під час споглядання в музеї однієї з картин Вермера.

• Ельсті́р — художник, що в молодості був вхожим до салону пані Вердюрен. Імпресіоністичні картини Ельстіра нагадують за описом полотна Клода Моне.

• Венте́й — вчитель піаніно, що живе відлюдником зі своєю лесбійською донькою в Монжуве, неподалік від Комбре. Мало хто знає, що він композитор. Соната Вентея, яка стала своєрідним гімном кохання Сванна і Одетти, звучить в салоні Вердюренів і захоплює Марселя.

• Берма́  — відома акторка, що виконує головну роль у постановці «Федри» Расіна. Марсель заочно захоплюється її театральним мистецтвом та розчаровується, коли вперше бачить її гру в театрі.