4.5. Взаємозв'язок між балансом і рахунками

Між бухгалтерським балансом і рахунками існує тісний взаємозв'язок, оскільки вони відображають одні і ті ж госпо­дарські засоби та їх джерела. Баланс, як відомо, відображає наявність господарських засобів та джерел" їх формування у вартісному вимірнику на звітну дату. Для відображення змін цих засобів та їх джерел призначені рахунки. Рахунки відкри-

61

вають на підставі даних балансу, залишки якого на початок місяця у вигляді початкового сальдо записують: на активних рахунках (що служать для обліку господарських засобів) — по дебету, на пасивних (призначених для обліку джерел засобів) — по кредиту. Подвійний запис господарських операцій на рахун-ках зумовлює рівність підсумків дебетових залишків активних рахунків і кредитових залишків пасивних рахунків. За цими за-лишками на рахунках складають баланс на наступну звітну дату (на 1-ше число наступного за звітним місяця).

Схематично взаємозв'язок між балансами і рахунками можна зобразити так: Баланс =» Рахунки =>, Баланс .

Взаємозв'язок між балансом і рахунками розглянемо на при-кладі.

Баланс підприємства на 1 січня 2000 р.

За даними балансу відкриємо відповідні синтетичні рахунки; і запишемо на них залишки (див. с. 66). Підсумок залишків на дебеті активних рахунків (852 000) дорівнює підсумку залишків на кредиті пасивних рахунків (852 000). Ці суми рівні між собою як підсумки активу і пасиву балансу.

Протягом місяця на підприємстві були здійснені такі госпо-дарські операції.

Операція 1. Отримано в касу з поточного рахунка в банку грошові кошти в сумі 28 000 грн.

Внаслідок даної операції відбулося збільшення грошових коштів у касі підприємства на 28 000 грн. і одночасно зменшен­ ня їх на цю ж суму на поточному рахунку. Обидва рахунки "Каса" і "Поточний рахунок" — активні. Отже, бухгалтерська проводка по даній операції буде такою: Д-т рах. "Каса" К-т рах. "Поточний рахунок" 28 000 грн.

62

Операція 2. За рахунок наданого банком кредиту підприєм­ством сплачено заборгованість постачальникам 15 000 грн.

Внаслідок даної операції заборгованість постачальникам зменшилася на 15 000 гри., а заборгованість банку за наданий кредит збільшилася на цю ж суму. Рахунки "Постачальники" і "Кредити банків" — пасивні. Отже, бухгалтерська проводка по другій операції буде такою:

Д-т рах. "Постачальники"

К-т рах. "Кредити банків" 15 000 грн.

Операція 3. Оприбутковано на склади підприємства мате­ріали, одержані від постачальників, на суму 144 000 грн.

Цю операцію треба записати на дебет активного рахунка "Матеріали" (оскільки відбулося збільшення виробничих запасів на 144 000 грн.) і кредит пасивного рахунка "Поста­чальники" (оскільки на цю суму збільшилася заборгованість постачальникам). Третю операцію оформляють бухгалтерсь­кою проводкою:

Д-т рах. "Матеріали"

К-т рах. "Постачальники" 144 000 грн.

Операція 4. Відпущено у виробництво матеріали для виготов­лення продукції вартістю 100 000 грн.

Внаслідок цієї операції зменшилися запаси матеріалів на складі підприємства (на 100 000 грн.), водночас збільшилися за­трати на виробництво на цю ж суму. Отже, дану операцію треба записати на кредиті рахунка "Матеріали" і дебеті рахун­ка "Виробництво".

Бухгалтерська проводка по четвертій операції буде такою:

Д-т рах. "Виробництво"

К-т рах. "Матеріали" 100 000 грн.

Операція 5. Перераховано з поточного рахунка підприємства в часткове погашення заборгованості:

банку — по одержаному кредиту 20 000 грн. постачальникам — за матеріали ЗО 000 грн.

Разом 50 000 грн.

Внаслідок даної операції зменшилися грошові кошти на по­точному рахунку підприємства (на 50 000 грн.) і одночасно зменшилася заборгованість банку по раніше одержаних креди­тах (на 20 000 грн.) і постачальникам (на 30 000 грн.). Операція п'ята має бути оформлена складною бухгалтерською провод­кою:

63

Д-т рах. "Кредити банків" 20 000 грн.

Д-т рах. "Постачальники" 30 000 грн

К-т рах. "Поточний рахунок" 50 000 грн.

Операція 6. Оприбутковано до складу основних засобів внесе-не засновниками до статутного капіталу обладнання вартістю 168 000 грн.

Ця операція має бути відображена на дебеті активного ра-хунка "Основні засоби" (відбулося їх збільшення) і кредиті па-сивного рахунка "Статутний капітал" (оскільки внаслідок збільшення основних засобів відбулося збільшення і статутно капіталу підприємства — як джерела їх формування). Бухгал терська проводка по шостій операції буде такою:

Д-т рах. "Основні засоби"

К-т рах. "Статутний капітал" 168 000 гри

З розглянутих прикладів (операції 1—6) видно, що кожна господарська операція зумовлює подвійні зміни в господарсь-ких засобах та їх джерелах. Основою відображення господарсь-ких операцій в системі рахунків є чотири типи балансових змін (див. п. 3.3). При цьому господарські операції, що стосуються однакових об'єктів, тобто господарських засобів (оп. 1), або двох джерел засобів (оп. 2), спричинюють на рахунках проти-лежні зміни: збільшення на одному активному рахунку і змен-шення — на другому або збільшення на одному пасивному ра-хунку і зменшення — на іншому. Такі операції не змінюють загальну суму господарських засобів та їх джерел.

Операції ж, що стосуються протилежних об'єктів обліку (тобто одночасно господарських засобів та джерел їх форму-вання), спричинюють в обох об'єктах однакові зміни. Так, при надходженні господарських засобів на підприємство (оп. З, 6) відбувається збільшення певного виду засобів на активному ра-хунку і збільшення відповідного джерела їх утворення — на па-сивному рахунку. Операції, що характеризують вибуття засобів із господарства (оп. 4, 5), викликають зменшення певного виду засобів на активному рахунку з одночасним зменшенням відповідного джерела їх утворення — на пасивному рахунку, Такі операції змінюють загальну суму господарських засобів та їх джерел, але в однаковій сумі, тому рівність між ними не по-рушується.

Зміни на рахунках, зумовлені господарськими операціями можна узагальнити за такою схемою:

64

Схема змін на рахунках, зумовлених господарськими операціями

З'ясувавши, яких об'єктів стосується дана господарська опе­рація (засобів чи джерел) та які зміни вона зумовлює (збільшен­ня чи зменшення), визначають, який рахунок треба дебетувати, а який — кредитувати.

Після відображення всіх господарських операцій (оп. 1—6) на рахунках (початкові залишки на яких записані за даними балансу на 1 січня), визначення на них дебетових і кредитових оборотів за місяць, а також залишків на 1-ше число наступного за звітним місяця записи на рахунках у нашому прикладі мати­муть такий вигляд:

З Грабова, 2001 65

66

Порівнюючи між собою загальні підсумки дебетових за­лишків активних рахунків і кредитових залишків пасивних ра­хунків, визначених на наступну дату (у нашому прикладі — на 1 лютого), бачимо, що вони (як і початкові залишки) рівні між собою. Рівність дебетових і кредитових оборотів, а звідси — і рівність дебетових і кредитових залишків на рахунках зумов­лені застосуванням в обліку способу подвійного запису.

За даними кінцевих залишків (сальдо) на рахунках склада­ють баланс на 1-ше число наступного за звітним місяця (у на­шому прикладі — на 1 лютого). При цьому рахунки, які мають дебетові залишки (активні), записують в активі балансу, а ра­хунки, які мають кредитові залишки,— в пасиві балансу.

Баланс, складений за даними залишків (сальдо) на рахунках на 1 лютого звітного року, матиме такий вигляд: