Глава 2. Предмет і метод бухгалтерського обліку

2.1. Предмет бухгалтерського обліку

Як уже зазначалося, господарський облік відображає процес розширеного суспільного відтворення, а його окремі види — різні сторони цього процесу. Для визначення предмета бухгал­терського обліку треба з'ясувати економічний зміст його об'єктів, тобто сутність сторін процесу суспільного відтворен­ня, які він відображає і контролює.

У широкому розумінні предметом бухгалтерського обліку є процес створення суспільного продукту в тій його частині, яка може бути охоплена інформацією в єдиному грошовому вимірнику, а також його розподіл, обмін і споживання.

Бухгалтерський облік здійснюється в усіх ланках народного господарства — на підприємствах, в організаціях, установах як виробничої, так і невиробничої сфери і служить для спостере­ження і контролю за їхньою діяльністю. Кожне підприємство (організація, установа) має певне майно — господарські засоби (будівлі, споруди, устаткування, матеріальні та інші ресурси), які утворюються за рахунок певних джерел (сукупності вкладень за­сновників, прибутку, позикових коштів тощо). Контроль за наявністю і рухом, а також доцільним використанням засобів у кожному господарстві здійснюється за допомогою бухгалтерсько­го обліку. Отже, господарські засоби, що перебувають у розпоряд­женні окремих підприємств, і джерела їх формування є об'єктом бухгалтерського обліку і належать до змісту його предмета.

Процес розширеного суспільного відтворення грунтується на єдності виробництва суспільного продукту (необхідних суспільству матеріальних благ), його розподілу, обміну (обігу) і споживання. Процес виробництва, тобто створення суспільного продукту, здійснюється у ланках виробничої сфери (промис­ловість, сільське господарство, будівництво тощо). В бухгалтерсь­кому обліку відображаються матеріальні, трудові та фінансові за­трати на виробництво цього продукту. Таким чином, суспільний продукт і затрати на його виробництво є об'єктом бухгалтерсь­кого обліку і належать до змісту його предмета.

14

Створений у процесі виробництва суспільний продукт" підлягає розподілу. Частина його спрямовується на відтворен­ня спожитих у процесі виробництва предметів праці (сировини, матеріалів, палива тощо), а також на відтворення засобів праці (основних засобів) шляхом повного їх відновлення. Друга час­тина суспільного продукту спрямовується для оплати праці робітників і службовців; на створення загальнодержавних фондів споживання (у вигляді відрахувань до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, сплати податків від прибутку та інших платежів до бюджету тощо); на створення фонду накопичення (прибутку підприємства). Розподіл суспіль­ного продукту суворо контролюється за допомогою бухгал­терського обліку, В обліку відображаються затрати праці і ви­нагорода, що належить кожному працівникові, контролюються розрахунки з бюджетом по податках та інших платежах, з Пенсійним фондом та Фондом соціального страхування по відрахуваннях, з фінансовими та іншими органами.

Отже, процес розподілу суспільного продукту і зобов 'язання та розрахунки, що виникають при цьому, є об'єктом бухгалтерсь­кого обліку і належать до змісту його предмета.

Для забезпечення безперервності процесу виробництва ство­рений суспільний продукт підлягає обміну (реалізації). Цей обмін здійснюється у формі купівлі-продажу. Обмін — це про­цес передачі суспільного продукту від виробника до споживача і є формою взаємозв'язку різних господарюючих суб'єктів. У процесі купівлі-продажу виникають певні витрати, пов'язані з транспортуванням, зберіганням, реалізацією тощо. Крім того, товарно-грошовий обіг зумовлює різні розрахункові взаємовід­носини між постачальниками, покупцями, банками по креди­тах, з бюджетом та ін.

Звідси, процес обігу суспільного продукту, грошові кошти та роз­рахунково-кредитні операції, що виникають при цьому, є об'єктами бухгалтерського обліку і належать до змісту його предмета.

Із сфери товарного обігу суспільний продукт надходить у сферу споживання (завершальна стадія розширеного суспільно­го відтворення). Споживання поділяються на виробниче, неви­робниче і особисте. Виробниче споживання характеризує вико­ристання частини суспільного продукту у вигляді засобів виробництва (засобів праці і предметів праці) для потреб ви­робництва (створення матеріальних благ) і в бухгалтерському обліку відображається як органічна частина процесу виробництва.

Невиробниче споживання здійснюється у ланках невиробни­чої сфери, призначених для задоволення потреб суспільства (державне управління й оборона країни, освіта, культура, охо-

15

рона здоров'я тощо). Суспільний продукт у цій сфері спожи­вається повністю і вибуває із кругообігу засобів у народному гос­подарстві, Об'єктами бухгалтерського обліку у невиробничій сфері є бюджетні асигнування, тобто кошти, виділені із державно-го бюджету для забезпечення діяльності цих ланок народного гос­подарства, і контроль за доцільністю їх використання.

Ознайомлення з основними об'єктами бухгалтерського обліку в процесі розширеного суспільного відтворення дає змогу узагальнити їх і дати визначення предмета бухгалтерсь­кого обліку в широкому його розумінні.

Предметом бухгалтерського обліку є процес розширеного суспільного відтворення (виробництва, обміну і невиробничого споживання суспільного продукту), а також використання гос­подарських засобів у цих процесах, які узагальнюються у грошо­вому вимірнику, для надання інформації, необхідної для уп­равління і контролю,

В окремих ланках народного господарства (підприємствах, організаціях, установах) об'єкти бухгалтерського обліку визна­чаються виконуваними ними функціями у процесі суспільного відтворення. Так, на підприємствах виробничої сфери об'єкта­ми бухгалтерського обліку є господарські засоби та їх викорис­тання в процесі постачання, виробництва і реалізації, розрахун­ково-кредитні відносини, що виникають при цьому, а також фінансові результати діяльності.

Керівництво будь-яким господарством неможливе без добре налагодженого обліку і насамперед — бухгалтерського. Тому кожне господарство має закінчену систему бухгалтерського об­ліку, який охоплює всі засоби і процеси, забезпечує необхідною інформацією всі рівні управління.