1.4. Вимірники, які застосовуються в обліку

Для відображення господарських засобів і процесів, що здійснюються на підприємстві, їхніх кількісних і якісних харак­теристик в обліку застосовують різні вимірники: натуральні, трудові і грошовий.

Натуральні вимірники дають змогу отримати інформацію про господарські засоби і процеси в їх натуральному вираженні — в одиницях ваги, об'єму, площі, потужності та ін. Викорис­тання тих або інших натуральних вимірників залежить від особливостей обліковуваних об'єктів. Так, земельні угіддя

11

обліковують в гектарах, заготовлену деревину — в кубічних метрах, виготовлену продукцію — в штуках, метрах, тоннах, центнерах, кілограмах тощо. Застосовують і комбіновані нату­ральні вимірники. Наприклад, роботу вантажного автотранс­порту вимірюють у тонно-кілометрах, що характеризують од­ночасно масу (вагу) вантажу і відстань, на яку його перевозять; використання обладнання — в машино-годинах тощо.

Натуральні вимірники забезпечують не тільки кількісне відо­браження обліковуваних об'єктів (наприклад, виготовленої продукції), а й їхню якісну характеристику (за видами, сорта­ми, розмірами тощо), що має велике значення для збереження господарських засобів. Без натуральних вимірників неможливо скласти виробничий план, здійснити контроль за його вико­нанням, перевірити правильність використання матеріальних і трудових ресурсів та ін. Дані натурального обліку використо­вують для складання матеріальних балансів по окремих галузях і народному господарству в цілому.

Проте натуральні вимірники можна застосовувати для обліку тільки однорідних об'єктів. Вони не дають узагальнено­го уявлення про господарську діяльність підприємства в цілому, оскільки неможливо за допомогою натуральних вимірників відобразити сукупність господарських засобів підприємства або випуск всієї різноманітної продукції, якщо навіть її обліковують в одному вимірнику (не можна, напри­клад, додавати кількість виготовлених або реалізованих верс­татів і двигунів тощо).

Трудові вимірники використовують для визначення кількості затраченої праці в одиницях робочого часу — днях, годинах, хвилинах. За допомогою трудових вимірників у поєднанні з на­туральними встановлюють і контролюють норми виробітку, визначають продуктивність праці (наприклад, за кількістю часу, витраченого на виробництво одиниці продукції), контро­люють використання робочого часу і фонду оплати праці. На відміну від натуральних, трудові вимірники дають можливість певною мірою узагальнювати і порівнювати між собою різнорідні величини (наприклад, при визначенні показників нормування часу на виробництво продукції). Проте в умовах існування товарно-грошових відносин трудові вимірники не можуть бути узагальнюючим показником.

Грошовий вимірник застосовують для узагальненого відобра­ження наявності та руху засобів (майна) підприємства, джерел їхнього формування, господарських процесів і результатів діяльності в єдиному грошовому вимірнику (національній валюті України). За допомогою грошового вимірника визнача-

12

ють, наприклад, загальну вартість наявних у господарстві ос­новних засобів (будівель, споруд, машин, устаткування тощо), виробничих запасів, собівартість виготовленої та реалізованої продукції (виконаних робіт, послуг). Цей вимірник використо­вують при плануванні та обліку процесів виробництва й обігу, визначенні фінансових результатів і рентабельності діяльності, а також для здійснення розрахунків між підприємствами, організаціями, установами.

Часто грошовий вимірник використовують в обліку поряд з натуральними і трудовими вимірниками і на їхній основі. Так, вартість матеріалів або готової продукції визначають множен­ням їх кількості (в штуках, кілограмах, тоннах та інших нату­ральних вимірниках) на ціну за одиницю виміру; суму заробітної плати розраховують за даними про кількість витра­ченого часу (трудовий вимірник) і розцінками (тарифами) за одиницю часу (грошовий вимірник).

Застосування в обліку всіх трьох вимірників у взаємозв'язку забезпечує повне і різнобічне відображення обліковуваних об'єктів, отримання узагальненої інформації щодо діяльності як окремого підприємства, галузі, так і народного господарства в цілому.

Контрольні запитання

1. Дайте визначення теорії бухгалтерського обліку.

2. Основні завдання теорії бухгалтерського обліку.

1. Взаємозв'язок бухгалтерського обліку з іншими еко­номічними дисциплінами.

2. Види господарського обліку, їх відмітні особливості і взаємозв язок.

3. Які державні органи забезпечують керівництво обліком і звітністю в Україні?

3. Які вимоги ставляться до обліку?

4. Вимірники, що застосовуються в обліку.

13