24. Режими оброблення інформації та їх вплив на інформаційну технологію.

Режими роботи ЕОМ визначають залежно від можливостей доступу користувача до машинних ресурсів й особливостей організації програмного та технічного забезпечення. Розрізняють такі режими оброблення інформації в АІС: пакетний, телеоброблення, інтерактивний (або діалоговий), реального часу, розподілу часу.

Пакетний режим. За такого режиму користувач не має доступу до машинних ресурсів. Його використовують за централізованого оброблення інформації, в спеціальному підрозділі – ІОЦ. У пакетному режимі розв’язують регламентні задачі, в яких відомо періодичність їх розв’язування і термін, до якого необхідно подати результат. Цей режим передбачає введення всієї необхідної інформації (програм, даних) в обчислювальну систему до початку розв’язування задачі й оброблення інформації згідно із заданим алгоритмом перетворення. Одночасно відповідно до технології оброблення інформації здійснюють контроль і корекцію даних, формування вихідних файлів даних.Основна мете пакетного режиму оброблення інформації – мінімізувати час розв’язання заданого потоку задач завдяки безперервному їх обробленню.

Режим телеоброблення інформації. Його застосовують за необхідності оперативної взаємодії користувача з ЕОМ у процесі оброблення інформації , що надходить від віддалених абонентів. У цьому режимі користувач дістає безпосередній доступ до машинних ресурсів. Системи телеоброблення інформації працюють у двох режимах: реального часу (такі системи називаються активними, діалоговими) і віддаленого пакетного оброблення. В останньому випадку передбачають введення первинних даних з віддаленого термінала користувача по каналах зв’язку в ЕОМ, роз’язання задачі на ЕОМ і видача результатів на термінал користувача.

Інтерактивний режим. За такого режиму користувач має безпосередній доступ до машинних ресурсів, а оброблення інформації ведеться у вигляді діалогу.

Режим реального часу. Він забезпечує оброблення інформації зі швидкістю, близькою до швидкості процесу в реальному житті. Тому цей режим використовують для управління швидкоплинними процесами (наприклад, передачею та обробленням банківської інформації в глобальних міжнародних мережах типу SWIFT).В таких системах ЕОМ підключають до спеціального обладнання, що автоматично реєструє стан технологічного процесу (наприклад температуру рідини). Обладнання передає на ЕОМ сигнали, які вона може аналізувати.

Режим поділу часу. В Цьому режимі до машинних ресурсів одночасно можуть звертатися кілька користувачів або програм, а оброблення інформації здійснюється так, що в користувача створюється враження монопольного володіння машинними ресурсами. Для реалізації такого режиму потрібне спеціальне програмне забезпечення , а іноді – спеціальні технічні пристрої.

25. Загальна характеристика основних типів інформаційної технології.

Технологія в умовах функціонування централізованих систем оброблення інформації характеризується концентрацією інформації та обчислювальних засобів, оброблення великих обсягів інформації в неоперативному режимі, застосуванням середніх і великих ЕОМ.У централізованих автоматизованих інформаційних системах (АІС) реалізується модель хост - орієнтованої технології: всі обчислювальні потужності зосереджено на мейнфреймі або міні-ЕОМ (хостах), а термінали, через які користувачі підключаються до хосту, не можуть самостійно використовувати обчислення. Участь користувача в технології оброблення інформації зводиться до подачі та контролю первинних даних, аналізу результатів, участі в розробленні постановок задач. Централізовані АІС функціонують на основі інтегрованої БД.

Перевагами централізованих технологій є максимальне завантаження ЕОМ. Однак при цьому залишається велика частина ручних операцій у технологічному процесі, складна організація діалогового режиму розв’язання задач, не досягається неперервність оброблення даних.

Технологія в умовах децентралізованих систем визначається обробленням інформації в місцях її виникнення і споживання на ПЕОМ. У децентралізованих автоматизованих інформаційних системах реалізують два типа моделей обчислювального процесу: модель процесу з ресурсами, що розподіляються, і модель технології "клієнт-сервер".

Технологія, що реалізує модель процесу з ресурсами, які розподіляються, реалізує всі обчислення на ПЕОМ й у мережі Вона дає змогу всім користувачам мережі розподілити ресурси, які дорого коштують: принтери, дискові накопичувачі, модем

Технологія "клієнт-сервер" дала змогу розподілити процес обчислення між настільною ПЕОМ ("клієнтом") і більш потужною ЕОМ, що використовується багатьма користувачами –сервером (Рис.3). Технологія "клієнт-сервер" грунтується на обміні електронними повідомленнями (клієнт посилає запит на сервер і одержує відпові

Технологічний процес у децентралізованих АІС характеризується участю користувача у формуванні БД і розв’язанні задач управління на ПЕОМ. Це стало принципово важливим кроком у розвитку ІТ. З появою ПЕОМ стало можливим установлювати їх на робочих місцях працівників й оснащувати інструментальними засобами, орієнтованими на користувача-непрограміста. Ця технологія дала змогу створити єдиний технологічний процес реєстрації, оброблення, передачі та зберігання інформації у сфері управління, звівши до мінімуму перетворення при переході від одного інформаційного середовища до іншого. При цьому користувач спілкується з ПЕОМ в діалоговому режимі, що характеризує технологічний процес дотриманням таких вимог: - система розрізняє користувачів і має захисні засоби інформації; - поведінка системи є зрозумілою користувачеві, передбачається можливість керувати її поведінкою й одержувати пояснення дій; - система відстежує дії користувача та оцінює можливі шляхи їх подальшого розвитку; - взаємодія із системою має характер спілкування між людьми; - має забезпечується постачання користувача довідковою інформацією і необхідними інструкціями, що виводяться на екран або принтер із зазначенням моментів надання допомоги від ЕОМ або проведення дії у відповідь; - забезпечується легка адаптація користувачів до системи, для взаємодії з якою досить звичайних лінгвістичних навичок; - забезпечується одноманітність обчислювальних, логічних процедур і термінології.

У децентралізованій автоматизованій системі використовується розподілена БД. Завдяки впровадженню децентралізованих технологій підвищується оперативність управління, скорочується трудоємкість оброблення інформації, забезпечується користувачем контроль вхідних даних і результатів розрахунків.Найважливішим елементом децентралізованих АІС - АРМи фахівців різного профілю (непрограмістів) та інформаційне обслуговування масового користувача для виконання поставлених завдань. Завдяки цьому реалізується комплекс забезпечувальних і функціональних ІТ, що підтримують реалізацію функцій фахівця-непрограміста.

Автоматизоване робоче місце – сукупність інструментальних засобів кінцевого користувача, що включає інформаційне, програмне, технічне і методичне забезпечення, призначене для професійної діяльності користувача на ЕОМ, та працює як автономно, так і в складі мережі.

АРМи мають розвинену систему периферійного обладнання та прилади інтерфейсу з локальними мережами. АРМи як е певна частина ІС, відокремлюються згідно зі структурою управління об’єктом та системою розподілу функцій й оформляються у вигляді самостійного програмно-апаратного комплексу.

Концептуальна відмінність АРМу на основі ПЕОМ від просто ПЕОМ полягає в тому, що в АРМі відкрита архітектура ПЕОМ функціонально, фізично та ергономічно настроюється на конкретного користувача (персональне АРМ), або на групу користувачів (групове АРМ).

Для цієї технології характерними є: робота користувача в режимі маніпулювання даними, а не програмування; безпаперовий процес оброблення документа, за якого на папері фіксується тільки остаточний варіант документа; наскрізна інформаційна підтримка на всіх етапах проходження інформації з використанням інтегрованих БД; інтерактивний режим розв’язання задачі; можливість колективного створення документів на основі мереж ПЕОМ; можливість адаптивної перебудови форми та способу подання інформації під час розв’язування задачі. Інформаційна технологія робочого стола. Найпоширенішими технологіями робочого стола є редагування текстових даних, оброблення графічних і табличних даних.

Для роботи з текстом використовують текстові процесори (редактори). Вони забезпечують реалізацію таких технологічних процедур: процедура впровадження, процедура перегляду, процедура оброблення тексту, процедура відтворення.

Графічні процесори – це інструментальні засоби, що дають змогу створювати і модифікувати графічні образи із застосуванням відповідних інформаційних технологій: комерційні графіки, ілюстровані графіки, наукові графіки.

Інформаційні технології комерційної графіки забезпечують відображення інформації, що зберігається в табличних процесорах, базі даних й окремих локальних файлах у вигляді дво- або тривимірних графіків. Інформаційні технології ілюстрованої графіки дають змогу створення ілюстрацій до різноманітних тестових документів у вигляді регулярних – різних геометричних фігур (векторна графіка) – і нерегулярних – рисунки користувача (растрова графіка).

Інформаційні технології наукової графіки призначені для обслуговування задач картографії, оформлення наукових розрахунків, що містять хімічні, математичні та інші формули.

Одна із сучасних тенденцій розвитку інформаційних технологій полягає у створенні спеціалізованих інструментальних засобів, орієнтованих на певний клас задач, які можуть бути інтегровані в загальну структуру інформаційних систем. У цьому випадку розв’язання задачі (комплексу задач) за допомогою спеціалізованого інструментального засобу значно спрощується. Інформація може бути оброблена кваліфікованим користувачем. До таких засобів належать табличні процесори, їх ще називають електронні таблиці. Табличні інформаційні технології особливо важливі при створенні й експлуатації інформаційних систем, тому що комплекс їхніх програмних засобів забезпечує створення, реєстрацію, зберігання, редагування, оброблення електронних таблиць і видачу їх на друк.

Табличний процесор дає змогу розв’язувати більшість фінансових та адміністративних задач, в тому числі задач управління персоналом. . Характерним для задач із табличними розрахунками є наявність простих формул і великих обсягів вихідних даних. Змінюючи у всіляких поєднаннях значення вихідних параметрів, можна спостерігати за змінами розрахункових параметрів й аналізувати здобуті результати.

Сфера застосування табличних процесорів в інформаційних системах визначається їхніми технічними можливостями. Виділяють два рівні застосування табличних процесорів в ІС: - розв’язання відносно нескладних задач у вигляді окремих електронних таблиць, які користувач накопичує на диску, формуючи власну бібліотеку; - створення закінчених автоматизованих робочих місць, орієнтованих на певну технологію оброблення даних (розрахунок заробітної плати, аналіз господарської діяльності, облік кадрів та ін.).Задачі, що розв’язуються за допомогою табличних процесів, можна згрупувати у кілька класів: - для розрахунків за встановленими форматами в регламентному режимі, коли один раз визначають шаблон таблиці, а далі здійснюються розрахунки зі змінюваними даними; - моделювання результатів прийняття рішень за типом "що буде, якщо" (задають залежності результатів від вихідних даних за деякими формулами, а за результатами багатьох розрахунків вибирають оптимальний варіант); - подання табличних даних у графічній формі; - використання табличного процесора як великого матричного калькулятора (такий режим зручно використовувати, наприклад для статистичного аналізу).

Загалом табличний процесор доцільно застосовувати тоді, коли операції над таблицями мають, в основному, обчислювальний характер. У задачі зі складним сортуванням і вибіркою даних через ключ необхідно віддавати перевагу системі управління базами даних.

Основні переваги електронних таблиць виявляються у можливості підтримки з їх допомогою аналізу в різних економічних застосуваннях (фінанси, менеджмент, в тому числі менеджмент персоналу, маркетинг, оптова, роздрібна торгівля). Це робить електронні таблиці ефективним інструментом побудови системи підтримки прийняття рішень у складі інформаційних систем.

Гіпертекстова та мультимедійна технології. Гіпертекст – нова технологія відображення неструктурованого вільно нарощуваного знання. Звичайний текст виглядає як один довгий рядок символів, що читаються в одному напрямку.

Гіпертекст має нелінійну сіткову форму організації інформаційної одиниці, поділеної на фрагменти, для кожного з яких указується перехід до інших фрагментів за певними типами зв’язків. При встановленні зв’язків можна спиратися на різноманітні ключі. Дотримуючись цих зв’язків, можна читати або освоювати матеріал у будь-якому порядку, а не в єдиному. Кожний видимий на екрані ЕОМ фрагмент тексту, доповнений численними зв’язками з іншими фрагментами, дає змогу уточнити інформацію про досліджуваний об’єкт і рухатися в одному або кількох напрямках відповідно до вибраного зв’язку. Текст втрачає свою замкненість, стає принципово відкритим, в нього можна вставити нові фрагменти, вказуючи для них зв’язок з наявними. Структура тексту не руйнується. У гіпертексті немає заздалегідь заданої структури. Під гіпертекстом розуміють систему інформаційних об’єктів (статей, документів, сторінок), з’єднаних між собою спрямованими зв’язками, що утворюють мережу. На Рис.5 гіпертекстова структура на множині інформаційних елементів А, В, ..., L , породжена асоціативними відношеннями.

Рис.5. Гіпертексова структура на множині інформаційних елементів

Об’єкти можуть бути текстовими, графічними з використанням засобів мультиплікації, аудіо- та відеотехніки. Така форма відображення інформації в ЕОМ називається гіпермедіа.Замість пошуку інформації за допомогою відповідного пошукового ключа гіпертекстова технологія припускає переміщення від одних об’єктів інформації до інших з урахуванням їх семантичної зв’язаності Для цього кожний об’єкт зв’язується з інформаційною панеллю екрана, на якій користувач може асоціативно вибрати один із зв’язків.

Структурно гіпертекст складається з інформаційного матеріалу, тезауруса гіпертексту, списку головних тем та алфавітного словника.Інформаційний матеріал поділяється на статті, які складаються із заголовка і тексту. Заголовок містить тему або найменування, що описує об’єкт. Інформаційна стаття містить традиційні визначення та поняття, вона має займати одну панель і бути легко доступною для огляду

Тезаурус гіпертексту – це автоматизований словник, що відображає семантичні відношення між лексичними одиницями дескрипторно-пошукової мови і призначений для пошуку слів за їхнім смисловим значенням..

Гіпертексову технологію орієнтовано на оброблення інформації не замість людини, а разом із нею, тобто вона є авторською. Користувач сам визначає підхід до визначення або створення матеріалу з урахуванням своїх індивідуальних здібностей, знань, рівня кваліфікації та підготовки. Гіпертекст містить не тільки інформацію, а й апарат її ефективного пошуку.

Мультимедіа ("багатосередовищність") – інтерактивна технологія, що забезпечує роботу з нерухомими зображеннями, відео-зображенням, анімацією, текстом і звуковим рядом.

Широке застосування технологія мультимедіа знайшла у сфері освіти, комп’ютерного тренінгу, бізнесу. Створено ігрові ситуаційні тренажери, відеоенциклопедії, діалогове кіно, де користувач може керувати процесом видовища з клавіатури, а також за допомогою промови. Особливі перспективи мультимедіа відкриває для дистанційного навчання і може бути застосована в системі підвищення кваліфікації кадрів.

Застосування нейромережних технологій в економічній діяльності. Комп’ютерні технології, які дістали назву нейромережних, працюють аналогічно принципам роботи нейронів головного мозку людини і дають змогу розпізнавати мову людини й абстрактні образи; класифікувати стани складних систем; керувати технологічними процесами і фінансовими потоками; розв’язувати аналітичні дослідні, прогнозні задачі, пов’язані з великими інформаційними потоками. Нейромережні технології (НТ) полегшують фахівцю процес прийняття важливих (і неявно визначених) рішень в умовах невизначеності, дефіциту часу й обмеженості інформаційних ресурсів.

Особливістю нейронних мереж є їхня здатність змінювати свою поведінку (навчатися) залежно від зміни зовнішнього середовища, видобувати приховані закономірності з потоку даних. НТ не ставить підвищених вимог до точності вхідних даних як на етапі навчання, так і при її використанні (після настройки та навчання), наприклад при розпізнаванні симптомів наближення критичних ситуацій, короткотерміновому, а іноді й довготерміновому прогнозуванні. Завдяки цьому НТ здатна навчатися на конкретних прикладах, стабільно розпізнавати, прогнозувати нові ситуації з високим ступенем точності, причому за наявності зовнішніх перешкод (наприклад, появі суперечливих або неповних значень у потоках інформації).При використанні НТ робота складається з кількох етапів:

-Визначення проблеми – того, що користувач-аналітик збирається одержати від НТ на виході. Це може бути вектор, який характеризує систему або процес (крива прибутковості державних короткотермінових облігацій, показник доцільності реєстрації інвестиційного портфеля тощо).

-Визначення і підготовка вхідних даних для реалізації НТ. При цьому відбирається вся необхідна інформація, яка адекватно й повно описує процес. Для успішного вирішення проблеми формування наборів інформації з метою наступного прогнозування ситуації рекомендується залучати фахівців конкретної галузі. При цьому має бути дотриманий баланс між прагненням збільшити кількість вхідних параметрів та ймовірністю одержати незадовільну навчальну мережу, що може спотворити очікувані прогнози.

-Введення в систему, підготовка даних, створення файлів для тренування і тестування. Основна мета – формування необхідного набору ситуацій, з якими доведеться працювати аналітику, а потім розподіл вхідних даних за цими ситуаціями. При цьому НТ автоматично реалізує класифікацію, в основі якої – нечітка логіка (fuzzy logic). Як вхідні параметри можуть бути використані штучно створені характеристики системи, зокрема для фондового ринку можуть бути різні індикатори технічного аналізу.На етапі підготовки даних аналізують ступінь їх інформаційної насиченості, для чого виявляється ступінь впливу конкретного параметру на прогнозований розмір. Після досягнення рівномірного наповнення всіх ступенів залежності виявляють залежність між прогнозованим розміром і параметром у вигляді "Якщо ... то; інакше ... ", що близько до експертної системи.

-Вибір типу НТ та методів її вивчення. Мережа може бути побудована за допомогою мережного маркера (Net Maker) в інтерактивному режимі з його підказуваннями або можуть бути створені файли Brain Maker текстовим редактором. Для прогнозування часових рядів (якими описується фінансовий ринок) можна використовувати генетичний алгоритм Genetic Algorithms, для вирішення завдань розпізнавання способів та класифікацій – мережні технології Гопфільда та Кохонена.

-Тестування нейромережі та її запуск для одержання прогнозу. За результатами тестів відбирають найперспективніші варіанти.

Мережні інформаційні технології оброблення економічної інформації. У розвитку технології оброблення інформації на ЕОМ можна виділити два великих етапи: автономне використання ЕОМ та етап їх об’єднання, створення обчислювальних мереж (ОМ) і на їх основі – мережних ІТ.Поява в 60-ті роки ХХ ст. перших ОМ означала революцію в технології оброблення інформації та бізнесі, порівняну зі створенням перших ЕОМ. З появою ОМ була зроблена спроба об’єднання технології збирання, зберігання, передачі й оброблення інформації на ЕОМ з технологією комунікацій.

При використанні мережних ІТ стає можливою реалізація територіального розподілу транснаціонального виробництва. ІТ забезпечують планетарний розподіл промислового виробництва при створенні транснаціональних компаній, які реалізують світовий товарний експорт фірми. При цьому метрополія, вклавши 5-7% суми обороту в економіку інших країн, отримує змогу контролювати 50-60% її економіки. Завдяки цьому за рахунок вкладень в наукоємні технології країна-метрополія може впливати на економічний та політичний розвиток іншої країни і навіть контролювати його. Це стає можливим завдяки новітній мережній технології та розвитку комунікацій.

Мережні технології дали змогу створювати геосистеми для доступу до світових сховищ інформації. Створення локальних обчислювальних мереж (ЛОМ) на підприємстві зорієнтовує управлінський персонал на активну участь у процесі оброблення інформації і дає змогу максимально наблизити управлінський персонал до інформаційних ресурсів, а також до самого процесу розв’язання інформаційно-управлінських задач. ЛОМ розглядається як сукупність автоматизованих робочих місць АРМ управлінців, з’єднаних між собою каналами передачі даних. АРМ управлінського персоналу функціонує одночасно як джерело, передавач, приймач і споживач інформації. За допомогою ресурсів АРМ управлінський персонал розв’язує свої задачі, а по комунікаційних каналах передає інформацію у відповідні інстанції, в тому числі зовнішні. На базі локальних обчислювальних мереж впроваджуються системи планування ресурсів підприємства (ERP –системи). Інформаційна технологія ERP дозволяє відслідковувати не лише виробничі, але й інші ресурси підприємства (фінансові, трудові, збутові тощо). Ця концепція має більшу функціональність, в ній значну увагу приділяють фінансам і засобам підтримки прийняття рішень. Вона забезпечує можливість планувати і управляти не тільки виробничими процесами, але й всією діяльністю підприємства, досягнути оптимізації управління трудовими ресурсами і часом.Сучасна система управління підприємством, що відповідає концепції ERP, включає: - управління ланцюжком постачань; - удосконалення планування і складання розкладів; - управління персоналом: - а) організаційне управління персоналом; - б) облік кадрів; - в) табельний облік часу заробітної плати; - модуль автоматизації продажу; - автономний модуль, відповідальний за конфігурування; - остаточне планування ресурсів; - бізнес-інтелект, технологію оперативної аналітичної обробки; - модуль електронної комерції; - управління даними про вибір.

ERP – системи реалізовані на технології "клієнт-сервер". Ця концепція пов’язана з комп’ютерами спільного користування (серверами), які керують спільними ресурсами, надають доступ до цих ресурсів своїм клієнтам.Обчислювальні мережі, побудовані на основі концепції "клієнт-сервер", дають змогу: реалізувати кооперативне управління ресурсами ОМ; виробити розподіл доступу до даних і процесів їх оброблення між робочими станціями та сервером; організувати програмне забезпечення на основі концепцій відкритих систем.

Сервер – одно або багатопроцесорна персональна чи віртуальна ЕОМ з розподіленою пам’яттю, розподіленим обробленням даних, розподіленими комунікаційними засобами управління периферійним обладнанням. Як сервер застосовують потужні ЕОМ, що мають великий дисковий простір і швидкісні процесори. Основна роль серверу полягає в управлінні клієнтами, які спільно користуються ресурсами системи в заданий момент часу: принтерами, базою даних, зовнішньою пам’яттю, програмами та ін. За функціями розрізняють файл-сервер, обчислювальний сервер, принт-сервер, комунікаційний сервер тощо.

Залежно від конфігурації технічних і програмних засобів використовують різні концепції мережного оброблення даних ("файл-сервер", "клієнт-сервер").

Концепція "файл-сервер" передбачає наявність комп’ютера, виділеного під файловий сервер, в якому знаходиться ядро мережної операційної системи і файли, що централізовано зберігаються. Для цієї архітектури характерний колективний доступ до спільної бази даних на файловому сервері. Від конкретного АРМу на сервер надходить запит, оброблення якого зумовлює передачу по мережі на АРМ всієї інформації запитуваного файлу. Вибір записів, що задовольняють умови запиту, буде здійснений на самому АРМі засобами системи управління бази даних. Це призводить до того, що в момент передачі по мережі інформації файлу доступ до нього інших АРМів блокується.

Одночасний доступ багатьох користувачів до інтегрованої бази даних реалізується в концепції "клієнт-сервер", згідно з якою серверу належить більш активна роль.

Концепція "клієнт-сервер" означає, що кожна технологічна процедура потребує наявності трьох елементів: клієнта, який запрошує інформацію; серверу, що цю інформацію надає; власне мережі. Сервер можна розглядати: як елемент апаратури, який забезпечує спільно використовуваний сервіс у мережному середовищі; як програмний компонент, що надає спільний функціональний сервіс іншим програмним компонентам; як поєднання ЕОМ і програми. Клієнта можна розглядати: як ЕОМ; як додаток, що формує і спрямовує запит до сервера. Він відповідає за оброблення, виведення інформації та передачу запитів серверу. Програма-сервер приймає запит, обробляє його і відправляє результати клієнту. Користувач взаємодіє тільки з програмою-клієнтом. При цьому в концепції "клієнт-сервер" програми клієнта та його запити зберігаються окремо від системи управління бази даних.

Концепція "клієнт-сервер", будучи більш потужною, замінила концепцію "файл-сервер". Вона дала змогу поєднати позитивні якості системи з одним користувачем (високий рівень діалогової підтримки, дружній інтерфейс, низька ціна) з перевагами великих комп’ютерних систем (підтримка цілісності, захист даних, багатозадачність). Завдяки архітектурі "клієнт-сервер" реалізується механізм доступу великої кількості користувачів до інформації на сервері.

Особливості інформаційної технології в корпоративних інформаційних системах. В обчислювальних мережах корпоративних систем відомо кілька технологій роботи, особливе місце серед яких посідають мережні технології, що забезпечують взаємодію багатьох користувачів корпорації. Перша (найпростіша) технологія не передбачає спеціально виділеної ЕОМ, ресурси якої розподіляються між іншими комп’ютерами. Кожна ЕОМ має власні ресурси, що надаються іншим комп’ютером. Друга технологія передбачає виділення спеціальної ЕОМ для обслуговування мережних програм та інших ЕОМ. Тільки на цій машині можуть знаходитись спільні програми і бази даних. така ЕОМ називається файлом-сервером. Третя технологія також передбачає виділення окремої ЕОМ і називається технологією "клієнт-сервер". На відміну від попереднього, в цьому випадку на виділеній ЕОМ знаходиться не тільки спільна база даних, а й програми пошуку та запису, що дає змогу клієнтам запитувати не всю інформацію з бази даних, а тільки частково або повністю оброблену сервером.У таблиці наведено порівняльну характеристику різних інформаційних технологій в системах "клієнт-сервер" і класичних автоматизованих інформаційних системах, побудованих на основі великих ЕОМ. Оцінці А+ відповідає вищій рівень, Д– незадовільний рівень. Порівняльна характеристика технологій

Найменування характеристик	Великі ЕОМ	"Клієнт-сервер"
Персональна продуктивність Автоматизація офісу СУБД Інструментальні засоби розробки Управління розробкою Оброблення транзакцій Інтерфейс користувача Операційне управління Надійність Пропускна здатність	Д В А В В А С А В ВК	А+ А А А А В А В А А

Інформаційні технології в корпоративних системах різняться типом інформації, що обробляється, але можуть об’єднуватися в інтегровані технології. За мірою взаємодії між собою ІТ в корпоративних системах можуть бути реалізовані різними технічними засобами (дискретні та мережні взаємодії), а також з використанням різних концепцій оброблення і зберігання даних. при цьому здійснюється взаємозв’язок та взаємодія таких технологій: збирання, передачі, операційного й аналітичного оброблення (OLTP та OLAP), подання результатів оброблення, зберігання, сервісного обслуговування, одержання експрес-інформації.

У корпоративних системах застосовують два класи технологій: технології, що реалізують операційне оброблення інформації, та технології, які реалізують аналітичне її оброблення. Перші орієнтовані на підтримку щоденної діяльності фірми. До їхніх функцій належать введення даних за замовленнями, відстеження їх виконання, оформлення платежів за товари і послуги та ін. Такі технології називаються обробленням транзакцій в реальному часі (on-Line Transaktion Processing, або OLTP).