27.Предметна технологія обробки даних на пеом

Якісно новим і принципово важливим кроком у розвитку обчислювальної техніки стало створення персональних комп'ютерів (ПК, ПЕОМ).

Означення "персональний" у назві комп'ютера виражає не стільки форму власності, скільки характер користування ним. Якісна відмінність ПК полягає в тому, що між спеціалістом та ЕОМ не стоїть "перекладач", яким є програміст. З ПЕОМ спілкується безпосередньо спеціаліст - кінцевий користувач, тобто той, хто приймає рішення (економіст, бухгалтер, інженер, агроном, зоотехнік). Він сам вводить і аналізує інформацію ( відбувається те, що називається автоформалізацією професійних знань).

ПК є першим в історії суспільства масовим інструментом активної автоформалізації знань (знання повинні формалізуватися для введення в ЕОМ). Оскільки ПК забезпечує безпосереднє включення професійних знань у виробничий процес (на відміну, наприклад, від книги - засобу пасивного зберігання знань), ПЕОМ називаються професійними персональними ЕОМ (ППЕОМ), бо вони використовуються спеціалістами різного профілю для автоматизації різноманітних видів діяльності.

Наприкінці 70-х років в індустрії обробки інформації склалася ситуація, коли ні розробка прикладних програм, ні тиражування раніше створених програмних продуктів не могли вже залишатися ефективними без організації активної взаємодії розробників і кінцевих користувачів. Результативність технології прикладного програмування знизилась до 10%. Тобто більш ніж 90% професійно створених прикладних програм не знаходили практичного застосування. Розробити прикладну програму означає автоматизувати розв'язання однієї з безлічі задач, повсякденно розв'язуваних управлінським персоналом у своїй практичній діяльності. Невдачі повязані в більшості випадків з тим, що програмісти зосереджують увагу на програмі, яку треба написати, а не на задачі, яку вони мають розв'язати. Професійні програмісти намагаються оцінювати програми за такими критеріями, як ефективність використання пам'яті, швидкодія, стиль програмування. Р.Хеммінг, один з перших президентів асоціації системних математиків, висловив дві основних ідеї програмування: мета машинної обробки - розуміння, а не числа; перед розв'язанням задачі необхідно знати, що робити з її розв'язком. Дотримання цих двох простих за змістом, але важких у реалізації вимог призвело до того, що в дев'ятьох випадках із десяти налагоджені програми не використовувалися. Приступаючи до програмування, необхідно вирішити податкове завдання - дослідити предметну сферу. Прикладна програма повинна бути правильною з погляду кінцевого користувача.

Поява ПЕОМ призвела до революційної ситуації в інформаційній технології. Спеціалісти в різних галузях науки, техніки, економіки, медицини, освіти, які були віддалені від ЕОМ програмістами, одержали можливість самостійно ставити і вирішувати на ПЕОМ ті найбільш цікаві задачі, зміст яких важко було сформулювати програмісту. З'явився новий клас користувачів - парапрограмісти.

Основним критерієм правильності створеної прикладної програми є викликані нею зміни в характері виробничої діяльності кінцевого користувача, визначення, чи допомагає йому в практичній роботі створений програмний продукт. Отже, основним показником ефективності технології програмування стає рівень підвищення продуктивності праці кінцевого користувача. Це обумовило новин підхід до технології розв'язання задач на ЕОМ, який грунтується на концепції автоформалізації професійних знань, а також зміну характеру розв'язання типових задач автоматизації та рівня участі в ньому професійних програмістів. Вони зосередили свої зусилля на розробці інструментальних засобів, полегшивши кінцевому користувачеві процес настроювання типового універсального комплексу на предметну сферу або на індивідуальні виробничі задачі. Предметна сфера реалізується в описі бази даних вихідних документів, одержуваних на запит користувача. Робота без посередників потребує формалізації професійних знань -нової форми інтелектуальної діяльності. Професіонал у даній предметній сфері, як правило, знає, як знайти вірне рішення практично в будь-які конкретній ситуації, яка може виникнути в ході реального виробничого процесу, але він не знає і, напевно, не може знати, які саме робочі ситуації та в якій послідовності можуть виникнути.

ПЕОМ використовуються для обробки текстової інформації, для табличних обчислень, обробки елементарних графічних даних, ведення баз даних, у системах зв'язку для взаємодії центральної ЕОМ і багатомашинних комплексів, у локальних мережах. Намітилися два основних напрямки застосування ПЕОМ:

автономне використання - без включення в мережу з іншими ЕОМ або без підключення до великих систем; використання в мережах і сполученнях з великими системами або як пристроїв введення-виведення (терміналів) для розподіленої обробки даних.

В умовах господарської самостійності сільськогосподарських підприємств основним критерієм ефективності систем організаційного управління є можливість оптимального вибору оперативних рішень. Використання ПК безпосередньо на робочих місцях дозволяє принципово змінити весь процес прийняття управлінських рішень, забезпечити оперативне розв'язання конкретних економічних задач. Найважливіше значення при цьому має діалоговий характер взаємодії користувача (активний по обидва боки) з ПК, який постійно впливає на саму людину, примушуючи шукати нетрадиційні шляхи вирішення виникаючих проблем. У процесі людино-машикного діалогу відбувається взаємне збагачення користувача та ПЕОМ знаннями та досвідом. Наприклад, неминуча формалізація знань при їх введенні в ЕОМ допомагає спеціалісту глибше розібратися в задачі, більш чітко виявити прогалини у своїх знаннях.

ПЕОМ - це ЕОМ, яка задовольняє вимогам загальнодоступності для масового користувача й універсальності у розв'язанні різнорідних задач. Загальнодоступність забезпечується: відносно малою вартістю ПЕОМ;

автономністю експлуатації без спеціальних вимог до умов навколишнього середовища (безпосередньо на робочому місці користувача); "дружністю" ПЕОМ, яка забезпечує роботу непідготовленого користувача; надійністю. Універсальність забезпечується: гнучкістю архітектури, що обумовлює адаптацію до різних потреб; відкритістю архітектури (можливістю постійної модернізації при введенні нових апаратно-програмних засобів); сполученістю з ПЕОМ інших користувачів;

можливістю колективного використання дорогих засобів (великих баз даних, периферійного устаткування тощо).

Персональний комп'ютер потрібний насамперед спеціалістам професій, пов'язаних з логічною переробкою та використанням великих обсягів інформації. Він дає можливість різко підвищити продуктивність праці. Новий клас ОТ дозволяє створити єдиний технологічний процес обробки, передавання та зберігання інформації у сфері управління, звівши до мінімуму перетворення при передаванні інформації від одного інформаційного середовища до іншого. Така технологія забезпечує: високий ступінь персональної орієнтації інформаційного потоку; динамічність діалогу "користувач - ПЕОМ"; високу якість інформаційного обслуговування; зменшення загального обсягу інформації, яка циркулює по системних каналах.

Ця технологія має такі особливості:

1) робота користувача в режимі маніпулювання даними (а не профамування): користувач повинен бачити (екран, принтер) і діяти (клавіатура, "миша", сканер), а не знати і пам'ятати;

2) безпаперовий процес обробки документа, при якому на папері фіксується тільки остаточний варіант документа, а проміжні версії і необхідні дані записані на машинних носіях і доводяться до користувача за допомогою екрана дисплея ПЕОМ;

3) наскрізна інформаційна підтримка технологій на всіх етапах проходження інформації на основі інтегрованої бази даних, що передбачає єдину уніфіковану систему уявлення, зберігання, пошуку, відображення, відновлення та захисту даних;

4) інтерактивний режим розв'язання задачі;

5) можливості колективного виконання документів на основі ірупи ПЕОМ, об'єднаних засобами комунікацій;

6) можливості адаптивної перебудови форми та засобу подання інформації в процесі розв'язання задачі.

Отже, в основу нової інформаційної технології, яка базується на широкому застосуванні ПК, повинні бути покладені три основних принципи: інтегрованість, гнучкість, інтерактивність.

Застосування ПК безпосередньо на робочих місцях дозволяє усунути недоліки, характерні для більшості АСУ, які базуються на ЄС ЕОМ: пакетний режим обробки інформації, низький рівень діалогової підтримки, відсутність комунікаційних зв'язків робочого місця користувача з центральною ЕОМ.

ПЕОМ забезпечує підвищення однорідності технології обробки інформації та децентралізацію управління. Настав етап персоналізації АСУ, визнання того, що найдосконаліша ЕОМ не може замінити людину. З'явилася необхідність в новій структурній людино-машинній одиниці управління, в якій можливості ЕОМ розширюються за рахунок структуризації користувачем розв'язуваних задач і поповненш її бази знань, а можливості користувача - за рахунок автоматизації тих задач, які раніше було недоцільно переносити на ЕОМ з економічних або технічних міркувань. Ці функції реалізуються в умовах АРМ спеціалістів сільськогосподарського підприємства.