29. Технологія обробки даних в умовах арм

Автоматизовані робочі місця реалізують інтерактивну технологію обробки даних. Кінцевий користувач, як правило, виконує два види дій: запит необхідної йому інформації; прийняття рішень про подальшу обробку даних. В результаті ухвалення рішення користувач може перейти до виконання таких дій:

відкоригувата дані в інформаційній базі; виконати розрахунок; вивести інформацію на дисплей або на друк, тобто, як і в будь-якій діалоговій системі, АРМ користувач та ЕОМ обмінюються повідомленнями. Певна послідовність обмінів, пов'язана з реалізацією загальної мети, утворює розмову.

При проектуванні АРМ використовуються прийоми, які забезпечують наочність подання інформації на екрані: скролінг екрана, коли текст на екрані повільно перегортається сторінка за сторінкою для огляду; підсвічування або виділення окремих полів екрана (вікон); організація мерехтіння певних полів на екрані; широке використання функціональних клавіш.

Оскільки ПЕОМ знаходяться безпосередньо в місцях виникнення та використання інформації і розподілені по функціональних сферах, технологія автоматизованої обробки інформації відбувається в напрямку децентралізації. Такі процедури, як реєстрація, введення, передавання даних, формування вихідних машинограм, які в умовах застосування ЄС ЕОМ виконувалися окремо, здійснюються на одному робочому місці. Користувач при цьому бере особисту участь у процесі автоматигованої обробки економічної інформації. Така організація роботи підвищує відповідальність за результати і дозволяє йому контролювати весь процес обробки, забезпечити варіантність розрахунків, змінюючи значення параметрів. Усуваються такі неделіки централізованої обробки інформації": велика кількість стадій обробки інформації; необхідність транспортування носіїв; значний час обробки інформації. Впровадження АРМ ліквідує розрив у часі між виробничо-господарським процесом, одержанням первинної інформації, її обробкою та видачею результатів, що дозволяє активно впливати на процес управління. За допомогою взаємопов'язаних АРМ можна здійснити більш тісний взаємозв'язок між інформаційними системами оперативного обліку, контролю й аналізу.

В умовах АРМ розробляється технологічна схема, розрахована на персонал, який не має досвіду роботи з ОТ, тобто на непрофесійного користувача. Набір операцій з описом різноманітних функціональних робіт досить обмежений і добре піддається алгоритмізації. Обробка даних характеризується багаторазовістю виконання розрахунків у реальному масштабі часу. Технологічна схема може змінюватися в процесі діалогу. АРМ організується за функціональним принципом. Загальнофункціональна забезпечуюча технологія містить у собі засоби організації екранного діалогу, екранної обробки текстів, форм, ділової графіки. Для екранного діалогу важливими є три показники: "приязність" (підказування, пробачення помилок, забезпечення звичної інформаційної обстановки - "електронний письмовий стіл"), щоб користувач не відчував дискомфорту в роботі з ПЕОМ; гнучкість (система повинна дозволяти вносити зміни в процесі діалогу); продуктивність (малий час від моменту звертання користувача до видачі на екран ПЕОМ необхідної інформації).

Технологія екранної обробки текстів реалізує чотири функції: введення, яке дозволяє набирати текст з одночасним задаванням параметрів для його верстки; перегляду з одночасним редагуванням (включення, виключення, заміна, зсув, переставляння слів, рядків, пропозицій, параграфів, розділів); обробки (смислове сортування тексту за назвою, датою; переверстка тексту - зміна нумерації сторінок і т.ін.; проведення необхідних обчислень у межах таблиць тексту); відтворення тексту (виведення тексту з екранним форматуванням; підкреслювання, друк ступеня чисел та індексів, автоматичне повторювання друку та ін.).

Практично всі моделі ПЕОМ комплектуються програмами екранної обробки інформації в табличній формі. Таблиця-шаблон - це електронна реалізація паперової форми (бланка), вміст якої може зберігатися в оперативній пам'яті ПЕОМ і виводитися на екран або на принтер. Але це не пасивна форма, заповнена даними. Таблиця є "активною" та керованою. Такого роду таблиці називаються динамічними, оскільки зміст таблиці - шаблона може оперативно перераховуватися м заданим алгоритмом. В "електронних" таблицях об'єднуються три компоненти: носій інформації, пристрій введення та калькулятор. "Електронну" таблицю організовано у вигляді матриці зі стовпчиків і рядків. Рядки мають наскрізну чумерацію, стовпчики позначаються літерами.

В процесі проектування відпрацьовується форма таблиці, визначається характер необхідних розрахунків (наприклад, відомість заробітної плати) і т.д. В подальшому технологічний процес зводиться до введення даних і при необхідності До їх редагування. Перевірені шаблони можуть бути збережені в зовнішній пам'яті ПЕОМ і повторно завантажені в ОП. "Динамізм" електронної таблиці дозволяє використовувати її не тільки для поточних розрахунків, а й при вирішенні завдань планування, прогнозування. Фактично формується деякий інструментарій прийняття рішень, які відповідають на запитання "Що...,якщо...?".

Однією з найбільш економічних та ефективних форм подання інформації є графічна форма. Графічний діалог з ПЕОМ для цілого ряду задач служить ефективним засобом прийняття прогнозних рішень. Наприклад, пакет LOTUS 1-2-3 забезпечує побудову різноманітних графіків: прямокутних, стовпцьових, лінійних, колових, секторних діаграм, гістограм. Умовні позначення на графіках розміщуються автоматично.

Інформаційним фундаментом АРМ е база даних і знань. БД АРМ призначена для зберігання текстової, числової та фактографічної інформації. Вона забезпечує близьку до природної мову спілкування. Використання БД для пошуку інформації при упорядкуванні документів значно скорочує час рутинних операцій і збільшує час для творчої роботи.

Технологією обробки інформації на АРМ передбачено два етапи: первинний облік і формування вихідних машинограм.

На етапі первинного обліку використовується уніфікований спосіб реєстрації даних, який дозволяє автоматизувати введення й обробку первинних документів на основі заштту. Цей запит включає в себе набір формалізованих процедур, які забезпечують введення даних у відповідності до структури первинного документа, контроль реквизитів, які вводяться, контроль збалансованості документа, друк протоколу введення даних первинного обліку, алгоритмічну обробку показників документа, організацію хронологічного масиву даних, введення на друк машинної форми первинного документа.

На основі запиту на введення й обробку первинних документів здійснюється пошук у масиві FORM заданого опису конкретної форми первинного документа (рис. 7.1.). Описана форма первинного документа містить параметри, які дозволяють організувати необхідний порядок введення, контролю та запису первинного документа у хронологічний масив даних.

Для введення показників первинного документа необхідно визначити його структуру. Будь-який документ можна подати у вигляді сукупності розділів табличної форми. В розділи входять рядки, які складаються з показників. Рядки можуть мати однакову структуру, бути включеними у розділ один раз і мати індивідуальну, в порівнянні з іншими рядками, структуру.

Для опису структури розділів і рядків використовується код такої структури:

З його допомогою можна описати 9999 форм первинних документів; кожна форма може мати дев'ять розділів, які являють собою таблицю з різних типів рядків (заголовний, інформація одноразового використання, інформація повторювана, проміжний результат, результат по розділу, результат по документу). Для визначення структури рядка служиті елемент "порядковий номер показника". Структура первинного документа визначається в діалоговому режимі. Показники вводяться з клавіатури, БД і хронологічного масиву. Хронологічний масив даних містить у собі записи показників рядків первинних документів з ключовими та змістовними полями запису.

Занесення нових документів в систему обробки досягається створенням параметрів описів нової форми документа і їх включенням у довідник описів форм документа FORM. Такі описи робить користувач.Вихідні машинограми формуються автоматизовано за запитами