- •А.І. Кидисюк, л.О. Ящук Оптимізація мереж і систем поштового зв’язку За редакцією доктора технічних наук л.О. Ящука
- •1. Загальна характеристика задач оптимізації мереж і систем поштового зв’язку
- •1.1. Науково-технічна термінологія
- •1.2. Загальна характеристика задач оптимізації мереж поштового зв’язку
- •Загальна характеристика задач оптимізації
- •2. Застосування методів теорії графів для розв’язання типових задач оптимізації мереж поштового зв’язку
- •2.1. Основні поняття теорії графів
- •2.2. Задача побудови найкоротшої мережі перевезень пошти
- •2.3. Задача побудови найкоротших радіальних маршрутів між вузлами мережі перевезень пошти
- •2.4. Задача побудови найкоротших кільцевих маршрутів між вузлами мережі перевезень пошти
- •2.5. Задача побудови маршруту листоноші
- •2.6. Задача визначення максимальних потоків між вузлами мережі перевезень пошти
- •3. Оптимізація структур мереж поштового зв’язку
- •3.1. Оптимізація кількості рівнів ієрархії мереж поштового зв’язку
- •3.2. Оптимізація кількості та місць розташування об’єктів поштового зв’язку
- •3.3. Оптимізація структури магістральної мережі поштового зв’язку
- •4. Оптимізація перевезень пошти
- •4.1. Оптимізація планів прямування пошти
- •7 . Маршрут Мr проаналізований
- •8. Присвоєння вузлу Ві позначки ”перевірений“ (*)
- •9. Пошук серед неперевірених вузлів вузла Вj,
- •7. Запис Sk
- •1. Збільшення нормативів часу перевантаження
- •1. Формування попередніх значень нормативних
- •4.2. Оптимізація регіональних і окружних поштових маршрутів
- •4.3. Оптимізація маршрутів виймання кореспонденції з поштових скриньок в обласних центрах
- •4.4. Оптимізація кількості транспортних засобів для перевезень пошти
- •4.5. Оптимізація вантажопідйомності транспортних засобів
- •19. Підсумовування значень потоків ( p, s ),
- •20. Визначення максимальних сум потоків ( p, s ),
- •4.6. Оптимізація затримки відправлень пошти і вантажів з вузлів мережі поштового зв’язку
- •4.7. Адаптація перевезень пошти до змін величин поштових потоків
- •1. Уведення даних про діючі поштові маршрути Mk
- •4.8. Адаптація перевезень пошти до надзвичайних ситуацій
- •5. Оптимізація оброблення пошти
- •5.1. Оптимізація технології оброблення письмової кореспонденції в мережі поштового зв’язку
- •5.2. Оптимізація розподілів поштових потоків в мережі поштового зв’язку
- •Визначення розподілів поштових потоків за кількістю оброблень пошти у вузлах мережі
- •Визначення розподілу поштових потоків за строками пересилання письмової кореспонденції між об’єктами поштового зв’язку
- •Визначення вантажопідйомності транспортних засобів для перевезень пошти
- •Визначення кількості робочих місць з ручного оброблення пошти або засобів автоматизованого оброблення пошти у вузлах мережі
- •Визначення сумарної кількості поштових маршрутів
- •Визначення сумарних обсягів перевезення пошти в мережі поштового зв’язку
- •Визначення сумарних обсягів оброблення пошти у вузлах мережі поштового зв’язку
- •5.3. Оптимізація планів сортування пошти
- •5.4. Оптимізація багатопрограмного сортування пошти
- •5.5. Оптимізація кількості робочих місць з оброблення пошти у вузлах поштового зв’язку
- •5.6. Оптимізація технології оброблення пошти в регіональних вузлах поштового зв’язку
- •5.7. Оптимізація організації виробничих процесів у регіональних вузлах поштового зв’язку
- •5.8. Оптимізація розподілу навантаження між операційними вікнами відділень зв’язку
- •5.9. Створення передумов впровадження засобів автоматизованого оброблення пошти в регіональних вузлах мережі поштового зв’язку
- •6. Синхронізація оброблення і перевезення пошти
- •6.1. Принципи синхронізації оброблення і перевезення пошти
- •6.2. Синхронізація циклів пересилання пошти в ієрархічній мережі поштового зв’язку
- •6.3. Оптимізація часу виймання письмової кореспонденції з поштових скриньок в обласних центрах
- •7. Оптимізація національної поштової індексації України
- •7.1. Недоліки системи індексації адресних підприємств поштового зв’язку колишнього срср
- •7.2. Вимоги до системи поштової індексації України
- •7.3. Принципи побудови системи індексації поштового зв’язку України
- •7.4. Розподіл індексів між адміністративними утвореннями України
- •7.5. Особливості поштової індексації України
- •Перелік основних публікацій
6.2. Синхронізація циклів пересилання пошти в ієрархічній мережі поштового зв’язку
Пересилання пошти в ієрархічній мережі поштового зв’язку з регіональними і окружними вузлами складається з її оброблення і перевезення на всіх рівнях поштової ієрархії – окружному, регіональному, магістральному.
Загальний вид графіка пересилання пошти через всі рівні ієрархії мережі поштового зв’язку наведений на рис. 6.2.
ВЗ - ОВ ОВ - РВ РВ - ГВ ГВ - РВ РВ - ОВ ОВ - ВЗ
Пересилання пошти на окружному рівні |
Пересилання пошти на регіональному рівні |
Пересилання пошти на магістральному рівні |
Пересилання пошти на магістральному рівні |
Пересилання пошти на регіональному рівні |
Пересилання пошти на окружному рівні |
Рисунок 6.2. Загальний вид графіка пересилання пошти в ієрархічній мережі поштового зв’язку
Пересилання пошти на кожному з рівнів поштової ієрархії являє собою циклічний процес. Як видно з рис. 6.2, цикли пересилання пошти на кожному з однойменних рівнів поштової ієрархії виявляються розірваними, що ускладнює визначення таких важливих показників, пов’язаних з циклічністю, як кількість автомобілів, необхідних для перевезень пошти; кількість робочих місць, необхідних для оброблення пошти; розподіл в часі вхідного, вихідного та транзитного навантаження вузлів тощо.
Виходячи з цього, пересилання пошти в ієрархічній мережі поштового зв’язку доцільно подавати та аналізувати у вигляді взаємопов’язаних циклів, кожний з яких відбиває оброблення і перевезення пошти на відповідному рівні ієрархії.
На рис. 6.3 наведено фрагмент взаємопов’язаних циклів оброблення і перевезення пошти.
і
+ 1 і
і
- 1
Рисунок 6.3. Фрагмент взаємопов’язаних циклів оброблення і перевезення пошти
Оскільки тривалість кожного циклу Тц (годин) повинна бути не меншою ніж сума тривалостей перевезення пошти Тпер, оброблення пошти Тобр, простоювання автомобіля Тпр та обслуговування автомобіля Тавт на відповідному рівні
Тц ≥ Тпер + Тобр + Тпр + Тавт.
Враховуючи, що періодичність кожного циклу Тц дорівнює одній добі, а його тривалість складає ціле число діб
,
де
– значення х,
округлене до найближчого більшого
цілого числа.
Кількість автомобілів, необхідна для перевезень пошти на зазначеному рівні, складає
.
З розгляду рис. 6.3 видно, що в ієрархічній мережі поштового зв’язку повинна виконуватися як міжциклова, так і внутрішньоциклова синхронізація оброблення і перевезення пошти.
На рис. 6.4 наведено ілюстрацію синхронізації поштових маршрутів у вузлі поштового зв’язку рівня ієрархії і.
МПі
С
і-1,і
МПі-1
С
і,і
С
і-1,і-1
МЗі
С
і,і-1
МЗі-1
Рисунок 6.4. Ілюстрація синхронізації поштових маршрутів у вузлі поштового зв’язку
Як випливає з рис. 6.4, у вузлі рівня ієрархії і повинні бути синхронізовані поштові маршрути:
прямий маршрут МПі-1 більш високого рівня ієрархії з прямим маршрутом МПі більш низького рівня ієрархії (синхронізація С і-1,і);
зворотний маршрут МЗі більш низького рівня ієрархії зі зворотним маршрутом МЗі-1 більш високого рівня ієрархії (синхронізація С і,і-1);
прямий маршрут МПі-1 більш високого рівня ієрархії зі зворотним маршрутом МЗі-1 цього ж рівня ієрархії (синхронізація С і-1,і-1);
зворотний маршрут МЗі більш низького рівня ієрархії з прямим маршрутом МПі цього ж рівня ієрархії (синхронізація С і,і).
Різний час, потрібний для проходження різних циклів, потребує визначення моментів початку і закінчення відповідних інтервалів синхронізації оброблення і перевезення пошти на всіх рівнях ієрархії.
При цьому слід враховувати, що у вузлі ГВ сходяться всі магістральні маршрути РВ - ГВ і ГВ - РВ; у вузлі РВ – всі регіональні маршрути ОВ - РВ і РВ - ОВ відповідного регіону; у вузлі ОВ – всі окружні маршрути ВЗ - ОВ і ОВ - ВЗ відповідного округу.
Виходячи з цього, окремі поштові маршрути можуть прибувати у вузли і відправлятися з них раніше чи пізніше, але у кожному з вузлів повинен бути визначений певний мінімальний інтервал часу, достатній для оброблення пошти, коли всі відповідні маршрути знаходяться у зазначених вузлах.
Як випливає з рис. 6.1, орієнтовні значення інтервалів часу оброблення пошти у вузлах поштового зв’язку складають:
в ОВ МПЗ-3, МПЗ-4, МПЗ-5, МПЗ-6: 09.00 - 10.00 – вхідне оброблення пошти, 16.00 - 17.00 – вихідне оброблення пошти;
в РВ МПЗ-4: 00.00 - 02.00 наступного дня – сортування письмової кореспонденції до ОВ усіх регіонів, сортування письмової кореспонденції до ВЗ власного регіону;
в РВ МПЗ-5: 00.00 - 10.00 – сортування письмової кореспонденції до ОВ усіх регіонів, 16.00 - 02.00 – сортування письмової кореспонденції до ВЗ власного регіону;
в РВ МПЗ-6: 00.00 - 09.00 – сортування письмової кореспонденції до ОВ усіх регіонів, 17.00 - 02.00 – сортування письмової кореспонденції до ВЗ власного регіону;
в ГВ МПЗ-3, МПЗ-4: 12.00 - 14.00 – сортування до ОВ усіх регіонів, сортування письмової кореспонденції до ВЗ ГВ;
в ГВ МПЗ-6: 12.00 - 14.00 – обмінювання пошти, що надходить з маршрутами РВ - ГВ і відправляється з маршрутами ГВ - РВ.
Враховуючи, що поштові маршрути надходять у зазначені вузли і відправляються з них неодночасно, фактичні значення інтервалів часу, що виділяються на оброблення пошти в цих вузлах, значно розширюються, а наведені вище орієнтовні значення відносяться, в основному, до оброблення тієї пошти, що надходить в них з останніми маршрутами і відправляються з них з першими.
Порушення синхронізації оброблення і перевезення пошти чинить неоднозначний вплив на техніко-економічні показники мережі поштового зв’язку.
Порушення міжциклової синхронізації С і-1,і або С і,і-1 призводить до зростання нормативних строків пересилання пошти на одну добу.
Порушення внутрішньоциклової синхронізації С і-1,і -1 або С і,і призводить до зростання кількості автомобілів, що використовуються для перевезень пошти, на одиницю.
Як в першому, так і в другому випадку тривалості інтервалів часу, що виділяється на оброблення пошти, зростають, а витрати на оброблення пошти зменшуються за рахунок зменшення кількості робочих місць або засобів автоматизованого оброблення пошти у вузлах мережі.
Оскільки пошта регіонального вузла, найбільш віддаленого від головного вузла, надходить в зазначений головний вузол з останнім маршрутом РВ - ГВ і відправляється з головного вузла з першим маршрутом ГВ - РВ, часові графіки пересилання письмової кореспонденції повинні бути побудовані саме для зазначених регіональних вузлів; оскільки пошта окружного вузла, найбільш віддаленого від регіонального вузла, надходить в зазначений регіональний вузол з останнім маршрутом ОВ - РВ і відправляється з регіонального вузла з першим маршрутом РВ - ОВ, часові графіки пересилання письмової кореспонденції повинні бути побудовані саме для зазначених окружних вузлів.
