3. Оптимізація структур мереж поштового зв’язку

3.1. Оптимізація кількості рівнів ієрархії мереж поштового зв’язку

Структура мережі поштового зв’язку чинить вирішальний вплив на всі її техніко-економічні показники, основними серед яких є витрати на перевезення і оброблення пошти та нормативні строки пересилання поштівок між об’єктами поштового зв’язку.

Про вплив кількості рівнів ієрархії об’єктів мережі поштового зв’язку на її основні техніко-економічні показники свідчить хоча й умовний, але дуже переконливий приклад, наведений на рис. 3.1.

Умовна мережа поштового зв’язку містить 729 вузлів (відділень) зв’язку, що розташовані у вузлах прямокутних грат розміром 27  27 і пов’язані між собою горизонтальними та вертикальними шляхами; протяжність шляху між будь-якими сусідніми вузлами дорівнює одиниці.

Як вузли виступають:

• головний вузол (ГВ), розташований в центральному вузлі грат;

• регіональні вузли (РВ), розташовані в центральних вузлах частин грат розміром 9  9;

• окружні вузли (ОВ), розташовані в центральних вузлах частин грат розміром 3  3;

• відділення зв’язку (ВЗ), розташовані в усіх вузлах грат.

Для наочності відповідні частини грат виділені.

                          

                         

                          

                          

                         

                          

                          

                          

                          

                          

                          

                          

                          

                          

                          

                          

                          

                          

                          

                          

                          

                          

                          

                          

                          

                          

                          

головний вузол

регіональний вузол

окружний вузол

 відділення зв’язку

Рисунок 3.1. Умовна мережа поштового зв’язку

У табл. 3.1 наведено значення кількості та загальної і середньої протяжностей поштових маршрутів між об’єктами мережі поштового зв’язку (рис. 3.1).

Таблиця 3.1. Кількість та загальна і середня протяжності поштових маршрутів

Поштові маршрути	Кількість поштових маршрутів	Протяжності поштових маршрутів
		Загальні	Середні
ГВ – ВЗ	728	9828	13,5
ГВ – ОВ	80	1080	13,5
ГВ – РВ	8	108	13,5
РВ – ВЗ	720	3240	4,5
РВ – ОВ	72	324	4,5
ОВ – ВЗ	648	972	1,5

Розглянемо 4 варіанти організації мережі.

Варіант 1. Пересилання пошти здійснюється за схемою

ВЗ – ГВ – ВЗ.

Варіант 2. Пересилання пошти здійснюється за схемою

ВЗ – РВ – ГВ – РВ – ВЗ.

Варіант 3. Пересилання пошти здійснюється за схемою

ВЗ – ОВ – ГВ – ОВ – ВЗ.

Варіант 4. Пересилання пошти здійснюється за схемою

ВЗ – ОВ – РВ – ГВ – РВ – ОВ – ВЗ.

У табл. 3.2 наведено основні техніко-економічні показники мереж поштового зв’язку за зазначеними варіантами пересилання пошти (враховано дані табл. 3.1).

Таблиця 3.2. Основні техніко-економічні показники мереж поштового зв’язку

Техніко-економічні показники мереж поштового зв’язку	Варіанти пересилання пошти
	1	2	3	4
Кількість рівнів ієрархії об’єктів мереж поштового зв’язку	2	3	3	4
Загальна кількість поштових маршрутів	728	728	728	728
Загальна протяжність поштових маршртів	9828	3348	2052	1404
Середня протяжність поштових маршрутів	27	36	30	39
Загальна кількість транзитних вузлів, задіяних в обробленні пошти	1	9	81	81
Кількість транзитних вузлів, задіяних в обробленні однієї поштівки	1	3	3	5
Кількість поштових маршрутів, задіяних в перевезенні однієї поштівки	2	4	4	6
Строки пересилання пошти	мінімальні	середні	середні	максимальні

З порівняння наведених варіантів випливає, що при збільшенні кількості рівнів ієрархії вузлів мережі сумарна протяжність поштових маршрутів багаторазово зменшується, але, разом з цим, значно зростають витрати на оброблення пошти, пов’язані зі зростанням кількості вузлів, в яких це оброблення провадиться, і відповідним зростанням витрат на утримання виробничого і адміністративно-управлінського персоналу; збільшується час проходження поштових маршрутів як за рахунок їх подовження, так і за рахунок збільшення часу, що витрачається на оброблення пошти в об’єктах поштового зв’язку; суттєво ускладнюється синхронізація оброблення і перевезення пошти; виникає необхідність застосування авіаперевезень пошти для виконання установлених Адміністрацією зв’язку України нормативних строків пересилання поштівок між об’єктами мережі поштового зв’язку.

Загальна кількість поштових маршрутів за усіма варіантами залишається незмінною і складає 728, оскільки структури всіх мереж є графами-деревами.

Подолання суперечностей табл. 3.2 є однією з основних задач оптимізації структури мережі поштового зв’язку.

Комплексний аналіз позитивних і негативних наслідків зміни кількості рівнів ієрархії об’єктів мережі поштового зв’язку однозначно свідчить про доцільність її зменшення.

Переконливим підтвердженням цьому є досвід перебудови мережі поштового зв’язку однієї з найбільш крупних країн Європи – ФРН з трирівневої ієрархії об’єктів поштового зв’язку, побудованої за адміністративно-територіальним принципом (земельні вузли – окружні вузли – відділення зв’язку), на дворівневу ієрархію об’єктів поштового зв’язку, побудовану за функціонально-територіальним принципом (територіальні вузли – відділення зв’язку).

Згідно з цією перебудовою в ФРН було ліквідовано усі земельні і окружні вузли поштового зв’язку і замість них створено 83 територіальні вузли поштового зв’язку, з’єднані між собою автомобільними (до 600 км) або авіаційними (понад 600 км) поштовими маршрутами.

Основним наслідком такої перебудови стало досягнення найвищих показників якості поштового зв’язку – нормативних строків Д + 1 пересилання внутрішньої письмової кореспонденції в межах всієї країни, при тому, що значна частина цієї кореспонденції пересилається за принципом „ввечері відправлено – вранці доставлено”, що дозволило пошті ФРН значно послабити позиції електронних засобів телекомунікацій у пересиланні ділової кореспонденції і зайняти провідне місце в Європі і в світі.

Виходячи з цього, перехід від чотирирівневої структури мережі поштового зв’язку, побудованої за адміністративно-територіальним принципом, до трирівневої структури мережі поштового зв’язку, побудованої за функціонально-територіальним принципом, визначено як основний напрям оптимізації мережі поштового зв’язку України.