24. Характеристика інфраструктурних галузей України

Транспорт — це комплекс, що складається з окремих видів: залізничного, морського, річкового, автомобільного, трубопровідного та повітряного. Вони взаємодіють між собою і утворюють транспортну систему, що розвивається під впливом господарства у цілому та окремих його галузей.

Транспорт України представляє собою потужну систему, що включає всі види транспорту: залізничний, річковий, морський, автомобільний, повітряний, трубопровідний. Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування становить 22,6 тис. км. На цей вид транспорту припадає 41 % вантажообігу. Найгустіша мережа залізниць — у Донбасі, Придніпров'ї, а також у західних областях. Найбільш забезпечені залізничною колією області: Донецька, Львівська, Чернівецька. Територіально залізничний транспорт поділено на шість залізниць: Південно-Західну (Центр — Київ), Львівську, Південну (Харків), Донецьку, Придніпровську (Дніпропетровськ), Одеську.

Найважливіші внутрішні лінії: Донбас — Кривий Ріг, Харків — Севастополь, Київ — Львів, Львів — Одеса, Харків - Нижньодніпровськ — Херсон. Для оптимізації відстаней та вантажообігу введені з'єднувальні лінії: Нижньодніпровськ — Павлоград — Червоноармійськ, Червоний Лиман — Куп'янськ, Фастів — Новоград-Волинський, Чернігів — Овруч — Білокоровичі. Вихід до європейських країн здійснюється по лініях: Володимир-Волинський — Катовіце, Львів — Краків, Чоп — Прага, Чоп — Будапешт. Поромна лінія Іллічівськ — Варна дає вихід на Балкани.

Річковий транспорт експлуатує понад 3,0 тис. км судноплавних шляхів. Його питома вага у вантажообігу транспорту країни становить 1%, у пасажирообігу — менше 0,5%. У структурі перевезень переважають мінерально-будівельні матеріали, кам'яне вугілля, кокс, залізна руда. У перевезеннях вантажів та пасажирів провідне місце належить Дніпровському басейну (близько половини водних шляхів). Важливе значення, особливо для міжнародних економікиомічних зв'язків, має судноплавство по Дунаю (Кілійське гирло). Судноплавство здійснюється також по річках Південний Буг, Дністер, Сіверський Донець, Сула, Псел, Самара, Тетерів, Рось, Інгулець, Інгул, Горинь, Тиса. Найбільші річкові порти: Київ, Черкаси, Кременчук, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Каховка, Херсон, Миколаїв, Ізмаїл, Рені, Бєлгород-Дністровський, Усть-Дунайськ.

Морський транспорт країни має важливе значення перш за все для зовнішньоекономікиомічних зв'язків, Його частка у вантажообігу транспорту становить 5%. Найважливіші порти України: Одеса, Миколаїв, Іллічівськ, Південний, Херсон, Маріуполь, Керч, Феодосія, Ізмаїл, Бердянськ, Генічеськ, Севастополь. Основні вантажі морських портів: кам'яне вугілля, руди, хліб, сіль, фрукти, цукор, чай, тютюн, нафта, метал, риба, будматеріали, обладнання, добрива тощо.

Автомобільний транспорт за вантажообігом (близько 5%) поступається залізничному та морському. Мережа автошляхів у нас досить розвинена. Кращі дороги розміщені у Донецько-Придніпровському районі та у центральних областях. Найважливіші автомагістралі: Одеса — Київ - Чернігів, Харків — Донбас, Дніпропетровськ — Запоріжжя — Сімферополь, Львів — Київ, Харків — Київ, Полтава - Кишинів. Автомобільний транспорт поступово інтегрується у високорозвинену європейську автомобільну комунікаційну систему. До цієї системи наш транспорт буде залучено після введення в дію першокласної транс'європейської автостради Київ — Мадрид. Паромною переправою Іллічівськ — Поті, яка є найкоротшим шляхом між Заходом і Сходом, автомобільні вантажі разом з автомобі­лями будуть транспортуватись в країни Закавказзя, а далі переправою Баку — Туркмен-Баші в країни Центральної і Південної Азії.

Повітряний транспорт зорієнтований на перевезення пасажирів. У транспортному вантажообігу його частка менша за 1%. У нас розвинена мережа авіаліній та аеропортів; найбільші з них: Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Луганськ, Донецьк, Львів, Запоріжжя, Вінниця. Деякі з них мають статус міжнародних. Міжнародні лінії пов'язують Україну з країнами Європи, Америки, Азії та Африки.

Трубопровідний транспорт (48% вантажообігу) сформувався на базі українських родовищ нафти та газу і отримав розвиток в 70 — 80 ті роки завдяки спорудженню трубопроводів для транспортування російської та туркменської вуглеводневої сировини. Трубопровідна система має потужну та розгалужену мережу магістральних нафто- та газопроводів: понад 35 тис. км газопроводів великого діаметра, 4 тис. км нафтопроводів, 4,5 тис. км нафтопродуктопроводів, 120 компресорних станцій, 13 підземних сховищ. Україна є одним з найпотужніших у світі транспортувальників нафти та газу (з Росії та Туркменії) до Європи. В перспективі планується будівництво великих транс'євроазіатських трубопроводів з Ірану через Північний Кавказ (Росія) в Україну, а також нафтопроводу з Ірану через Азербайджан до портів Грузії і далі морським транспортом в країну (Одеса). В Україні діють нафтопроводи: Долина — Дрогобич, Битків — Надвірна, Качанівка - Охтирка, Гнідинці -Прилуки — Кременчук — Херсон, Кременчук - Черкаси, Лисичанськ - Кременчук - Херсон - Одеса. По нашій території проходить транзитний нафтопровід "Дружба". Діють також нафтопродуктопроводи, наприклад Кременчук — Лубни — Київ. Газопроводи України: Дашава - Львів - Київ - Москва, Шебслинка -Харків - Брянськ, Шсбелинка - Полтава - Київ, Шебелинка -Дніпропетровськ - Кривий Ріг - Одеса — Кишинів. Проектні потужності газотранспортної системи України дозволяють щорічно транспортувати в Європу 160 млрд м³ газу. Потужність нафтопроводів з прийому нафти - 125 млн т на рік, з транзиту — 65 млн т. Відомі й інші трубопроводи: гасопровід Грозний — Донбас, етиленопровід Угорщина — Калуш, аміакопровід Тольятті - Одеса.