51. Політико правова доктрина Монтеск‘є

Про закони.

Законам, створеним людьми, повинна була передувати можливість справедливих відносин, відносини справедливості передують встановленню їх позитивному закону. Люди мають закони, що визначають відносини між правителями й керованими: це право політичне. Є в них ще закони, якими визначаються відносини всіх громадян між собою: це право цивільне.

Як істота фізичне, людина, подібно всім іншим природним тілам, управляється незмінними природними законами, але як істота розумна й діюча по своїх власних спонуканнях людина безупинно порушує як ці вічні закони природи, так і мінливі людські закони. Потреба людей, що живуть у суспільстві, у загальних законах спричиняється необхідність утворення держави. Для утворення держави (політичного стану) і встановлення загальних законів необхідно громадянський стан (єдність волі).

Про три різні способи правління.

Основна мета поділу влади - уникнути зловживання владою. Поділ і взаємне стримування влади є, згідно Монтеск'є, головною умовою для забезпечення політичної волі в її відносинах до державного устрою. Є три способи правління: республіканський (демократія й аристократія), монархічний і деспотичний. Щоб виявити їхню природу, досить і тих представлень, які мають про них навіть найменш обізнані люди. Три визначення або три факти: "республіканське правління - це те, при якому верховна влада перебуває в руках або всього народу або частини його; монархічне, - при якому управляє одна людина, але за допомогою встановлених незмінних законів; тим часом як у деспотичному все поза всякими законами й правилами рухається волею й сваволею однієї особи".

Принципи форм правління: Республіка – доброчинність; Монархія – честь; Деспотія – страх

Дотримуючись традицій античної політико-правової думки, Монтеск'є вважав, що республіка характерна для невеликих держав (типу поліса), монархія - для держав середньої величини, деспотія - для великих імперій. Із цього загального правила він зробив одне істотне виключення. Монтеск'є показав, що республіканське правління може бути встановлено й на великій території, якщо його з'єднати з федеральним пристроєм держави. У трактаті "Про дух законів" була теоретично передвіщена можливість утворення республіки у великих державах.

Вчення Монтеск'є про поділ влади мало значну новизну в порівнянні з попередніми концепціями. По-перше, він з'єднав ліберальне розуміння волі з ідеєю конституційного закріплення механізму поділу влади. По-друге, Монтеск'є включив до складу влади, що підлягають розмежуванню, судові органи. Інакше кажучи, обґрунтування парламентаризму як системи керування, заснованої на розмежуванні законодавчих і виконавчих повноважень, було доповнено в Монтеск'є принципом незалежності суддів. Розглянута ним тріада влади (законодавчої, виконавчої й судової влади) згодом стала класичною формулою теорії конституціоналізму. У своєму навчанні Монтеск'є об'єднав найбільш популярні ідеї ліберальної буржуазії того часу й вибудував їх у досить послідовну й цілісну доктрину.

Ідеологічно теорія поділу влади Монтеск'є була спрямована проти королівського абсолютизму й служила обґрунтуванню компромісу буржуазії й дворянства.

В умовах передреволюційної Франції це навчання призивало до створення представницьких органів влади й передачі їм законодавчих повноважень.