Глава 6

§ 3. Визнання громадянина безвісно відсутнім та оголошення його померлим

Визнання громадянина безвісно відсутнім. Довготривала відсутність ромадянина в місці проживання, якщо невідомо місце його перебування, небайдужа для організації і громадян, з якими він перебував у правових відносинах. Наприклад, якщо громадянин був боржником, то кредитори позбавлені можли-ості вимагати сплату боргу. Недієздатні особи, які перебували на утриманні ромадянина, перестають отримувати від нього утримання, але не можуть звер-утися за призначенням пенсії, оскільки вважається, що вони мають годувальни-а. У разі довготривалої відсутності громадянина може бути завдано шкоди його іайну, яке залишилося у місці проживання без нагляду.

Щоб усунути юридичну невизначеність, яка спричинена довготривалою від-утністю громадянина, і зазначені небажані наслідки для його майна, закон пе-едбачає утворення особливого юридичного статусу для такого громадянина, а аме — визнання його безвісно відсутнім. Безвісна відсутність — засвідчений у удовому порядку факт довготривалої відсутності громадянина в місці його прозвання, якщо не вдалося встановити місце його перебування.

Для визнання громадянина безвісно відсутнім потрібна наявність таких умов:

1. громадянин відсутній у місці його постійного проживання протягом року;

2. згідно зі ст. 18 ЦК УРСР (ст. 43 нового ЦК) громадянина в судовому по-здку може бути визнано безвісно відсутнім, якщо протягом одного року в місці,ї він постійно або переважно проживає, немає відомостей про місце його пере-/вання. День одержання останніх відомостей може бути підтверджено пред'яв-;нням останнього листа відсутнього громадянина або іншим способом (наприк-ід, показання свідків). Якщо неможливо встановити день одержання останніхдомостей, початком безвісної відсутності вважається перше число місяця, на-упного за тим, у якому були одержані останні відомості, а якщо неможливо:тановити цей місяць — 1 січня наступного року (ч. 2 ст. 18 ЦК УРСР, п. 2'. 43 нового ЦК);

3. визнання громадянина безвісно відсутнім допустимо за умови, що встано-іти місце його перебування неможливо. Тому до розгляду справи у відповіднііганізації за останнім відомим місцем перебування громадянина, місцем роботи,сцем народження і т. п. надсилаються запити про існуючі відомості про нього.

Визнання громадянина безвісно відсутнім тягне за собою ряд правових насадів, але не відображається на його правоздатності та дієздатності. Громадя-ін, що перебуває живим, не перестає бути суб'єктом права.

Рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім є підставою для тановлення органом опіки та піклування опіки над його майном. Орган опіки

піклування має право і до закінчення річного строку за заявою заінтересова-:х осіб призначити опікуна для охорони майна відсутнього, а також для управ-чня цим майном (ч. 2 ст. 19 ЦК УРСР). Разом з тим у ст. 44 нового ЦК України редбачається, що опіку над майном фізичної особи, яка визнана безвісно від-тньою, встановлює не орган опіки та піклування, а нотаріус, який за останнім сцем проживання особи описує належне їй майно. При цьому за заявою заін-ресованої особи або органу опіки та піклування над майном фізичної особи, :це перебування якої невідоме, опіка може бути встановлена нотаріусом до ух-лення судом рішення про визнання її безвісно відсутньою.

Громадяни як суб'єкти цивільного права Ш1

З майна, що належить безвісно відсутньому, видається утримання громадянам, яких безвісно відсутній зобов'язаний за законом утримувати. За рахунок цього майна опікун задовольняє вимоги зі сплати боргів за зобов'язаннями безвісно відсутнього (ч. 1 ст. 19 ЦК УРСР),

Більш детально обов'язки опікуна розкриваються у ст. 44 нового ЦК. Зокрема, нею встановлюється, що опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або фізичної особи, місце перебування якої невідоме, приймає виконання цивільних обов'язків на ЇЇ користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в ЇЇ інтересах. За заявою заінтересованої особи опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, надає за рахунок цього майна утримання особам, яких вона за законом зобов'язана утримувати.

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" неповнолітні та повнолітні непрацездатні діти, непрацездатні батьки, дружина незалежно від віку і працездатності, якщо вона доглядає за дітьми безвісно відсутнього, що не до-сягли 8 років, має право вимагати призначання їм пенсії у зв'язку з визнанням годувальника безвісно відсутнім.

Чоловік або дружина безвісно відсутнього набувають права розірвати шлюб у спрощеному порядку через органи реєстрації актів громадянського стану (ст. 42 Кодексу про шлюб і сім'ю України, далі — КпШС України; ст. 107 Сімейного кодексу України).

Припиняються зобов'язання, тісно пов'язані з особою безвісно відсутнього, зокрема чинність довіреності (пункти 6, 7 ст. 69 ЦК УРСР), договору доручення (п. З ст. 392 ЦК УРСР).

Зазначені юридичні наслідки спрямовані на усунення невизначеності у правових відносинах за участю безвісно відсутнього громадянина.

Разом з тим визнання громадянина безвісно відсутнім не допускається у випадках, коли громадянин переховується від розшуку (наприклад, за кримінальною справою).

Не можна визнавати безвісно відсутнім громадянина, про якого вірогідно відомо, що він живий, але немає точних відомостей про його місце перебування.

Якщо громадянин, визнаний безвісно відсутнім, з'явився або виявлено його місце перебування, районний (міський) суд, одержавши відповідну заяву, призначає справу до слухання і скасовує попереднє рішення (ст. 20 ЦК УРСР; ст. 265 ЦПК України, ст. 45 нового ЦК).

На підставі рішення суду відміняється опіка, встановлена над майном безвісно відсутнього.

Судове рішення про скасування визнання безвісно відсутнім є юридичною підставою для припинення виплати пенсій відповідним громадянам.

Можливе поновлення шлюбних відносин між громадянином, який повернувся, та його дружиною шляхом нової реєстрації шлюбу, якщо шлюб було розірвано.

Але ті правовідносини, які були припинені на підставі раніше винесеного рішення, не відновлюються.

Оголошення громадянина померлим. Визнання громадянина безвісно відсутнім не ліквідує юридичну невизначеність, яка виникла, оскільки він залишається учасником ряду правовідносин. Між тим, під час довготривалої відсутності громадянина, якщо неможливо встановити місце його перебування, є підстави припустити, що він помер. Але з таким припущенням не можна пов'язувати юридичні наслідки, допоки факти, які його породжують, не будуть встановлені в