Робота зі словником

Поняття

Зміст поняття

1. Цінності

а) перша в історії філософської думки аксіологія (кін. ХІХ ст.), її виникнення пов’язано з іменами послідовників філософії І. Канта – представників Баденської школи неокантіанства В. Віндельбанда та Г. Рікерта. Під цінностями вони розуміють значення (смисли), які не існують в бутті, важливо те, що вони значать. Як смисли вони віднаходяться в свідомості.

2. Цінності християнського світосприйняття

б) сторона цілісного досвіду людини, яка містить етичний, естетичний, релігійний, раціональний аспекти тощо. Цінність людина на основі здорового глузду вбачає в речах залежно від якості того чи іншого аспекту її досвіду.

3. Трансцендентальна теорія цінностей

в) духовні сутності, що вже здійснені в Богові. Цінність Бога відкривається для людини як Благо в формі Абсолютної Любові, Істини, Добра, Краси, Свободи, Правди.

4. Ідіографічний (індивідуалізуючий) метод

г) загальноприйняті значення речей, що існують у формі зразків, способів поведінки та діяльності людей і здатні задовільняти їхні потреби.

5. Цінності в філософії прагматизму Д. Дьюї

ґ) метод застосований авторами трансцендентальної аксіології для розмежування явищ, речей сфери історії та культури, які цінні саме своєю індивідуальною неповторністю (для їх дослідження застосовують поняття цінності), від явищ, речей природи, неповторність яких при дослідженнях до уваги не береться.

6 Філософський підхід до культури

д) з’ясування сутності культури, її історичного поступу та особливостей функціонування, виявлення духовної природи її смислів.

7. Натуралістичну інтерпретація сутності культури

е) тут цивілізація – це такий етап історичного поступу людства, на якому основою життєдіяльності людини стають штучно створені способи: матеріально-технічні, виробничо-технологічні, соціально-організаційні.

8. Соціологічна інтерпретація культури (Л. Уайт)

є) аграрний, індустріальний, інформаційний.

9. Аксіологічна концепція культури

ж) ототожнення культури і суспільства, а позаяк культура є соціальним феноменом і невіддільна від життєдіяльності соціуму. Виділено в культурі такі підсистеми: технологічну (техніка, технології, матеріали), соціальну (взаємини між людьми – моральні, професійні тощо), ідеологічну (знання, віра, міфи, релігія, філософія, мистецтво, мораль).

10. Символічна інтерпретація культури

з) цивілізацію розуміють як якісно відмінні культурні спільноти, що різняться своє мовою, історією, традиціями та релігіями (С. Гантінґтон).

11. Глобально-технократичне розуміння цивілізації

и) представлена концепцією представника Марбурзької школи неокантіанства Е. Кассірером. Тут культура є символічне конструювання світу способами мови, міфу і науки.

12. Етапи цивілізаційного поступу людства (за О. То флером)

і) культура є системою цінностей і цим виражає міру людяності. Сутність культури духовно-ціннісна. Біля її витоків стоять представники Баденської школи В.Віндельбанд та Г.Рікерт. Цю концепцію репрезентують представники «філософі життя» В. Дільтай, Г. Зіммель, О. Шпенґлер).

13. Локально-культурологічний підхід до цивілізації (П. Сорокін, А. Тойнбі)

ї) основою культури є предметно-практична діяльність людини спрямована на створення надприродного предметного світу, «другої природи».Завдяки створеній культурній предметності стало можливим передавати іншим людям, генераціям програми людської діяльності, вироблені здатності, потреби тощо. Отже, діяльність є тим зв’язком між людиною і природою результатом якого і є культура.