Тема 5. Просвітництво і класична німецька філософія Питання до самостійного опрацювання теми та семінарського заняття

1. Ідеї соціальної філософії у просвітництві (Т. Гобс, Дж. Лок, Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, К. Гельвецій).

2. Французький матеріалізм ХVІІІ ст. (Д. Дідро).

3. Теорія пізнання та етика І. Канта:

а) особливості пізнавального процесу за І. Кантом;

б) чуттєвість як людська здатність пізнавати світ. Феномен («річ для нас») та ноумен («річ у собі»);

в) розсудок. Апріорні категорії;

г) що таке наукове знання за І. Кантом?

д) вчення про ідеї;

е) концепція категоричного імперативу.

4. Особливості філософської системи Г. Геґеля та його діалектичного методу.

5. Діалектика як вчення про розвиток та метод. Принципи (закони) діалектики.

6. Ірраціоналістичне тлумачення Абсолюту Ф. Шеллінґом.

Ключові поняття

Природнє право, суспільний договір, діалектика, апріорі, ноумен, феномен, категоричний імператив, Коперніканський переворот, абсолютна ідея, ірраціональна воля.

Першоджерела

1. Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та виховання. – К., 1994.

2. Лок Дж. Два трактати про врядування. – К., 2001.

3. Антология мировой философии: В 4 т. – М., 1971. – Т. З. – С. 89 – 394.

4. Кант І. Критика чистого розуму. – К., 2000.

Література для самостійного опрацювання

1. Кушаков Ю.В. Нариси з історії з німецької філософії Нового часу: Навчальний посібник. – К. 2006.

2. Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник / За заг. ред. М. А. Скринника, З. Е. Скринник – Львів, 2001.

3. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

4. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В. Г. Кремень, В. В, Ільїн. – К., 2005.

Питання для самоконтролю

1. Яку роль відіграла філософія Просвітництва у XVIII ст.?

2. Назвіть фундаментальні принципи теорії природного права.

3. У чому суть суспільної угоди за Ж.-Ж Руссо?

4. У чому І. Кант вбачає обмеженість раціоналістичного та емпіричного напрямів у теорії пізнання?

5. Навіщо І. Кант у свою теорію пізнання вводить апріорні категорії розсудку?

6. Який зміст мають поняття «річ у собі» та «річ для нас»?

7. Яку роль, за І. Кантом, відіграють категорії розсудку?

8. Який зміст вкладає Ф. Шеллінґ в поняття «Абсолют»?

9. Як розуміти думку Г. Геґеля, що буття світу є відвласнення буття Абсолютної Ідеї?

10. Яке завдання поставив Геґель, створюючи свою філософську систему?

Тестові завдання

1. Хто вважав головною причиною переходу від рівності (яка, на думку автора, є природним станом) до нерівності приватну власність?

а) Вольтер;

б) Д. Дідро;

в) Ж.-Ж. Руссо;

г) Ш. Монтеск’є;

ґ) Д. Дідро;

д) К. Гельвецій.

2. «Теорія суспільного договору» була центральною у соціально-філософських осмисленнях:

а) Дж. Лока, Т. Гобса, Р. Декарта, Ф. Бекона;

б) Ш. Монтеск’є, Вольтера, Р. Декарта, Г. Ляйбніца;

в) Ш.  Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, Вольтера, Д. Дідро;

г) Ж. Ж. Руссо, Г. Геґеля, Вольтера, І. Канта.

3. Які з запропонованих суджень характеризують абсолютний ідеалізм? (вкажіть усі вірні відповіді)

а) світ є формою відвласнення Абсолютної ідеї;

б) визнає пізнання світу людським розумом;

в) існування світу зумовлене духовною силою, що існує незалежно від свідомості людини;

г) стверджує, що світ є продуктом свідомості людини;

ґ) вважає причиною світу Світовий Розум.

4. За І. Кантом існує три рівні пізнавальної діяльності свідомості:

а) прості ідеї, складні ідеї та інтуїція;

б) відчуття, мислення та досвід;

в) чуття, рефлексія чуттів та рефлексія рефлексії;

г) чуття, розсудок та розум;

ґ) формальна основа, реальна основа та абсолютна основа.

5. Чуттєвість у теорії пізнання І. Канта це:

а) те саме, що «чуттєве споглядання» у марксистській моделі пізнання;

б) виражає весь емпіричний досвід людини;

в) здатність пізнавальної діяльності фіксувати матеріальні речі, проте вона не містить у собі жодного наукового знання;

г) сума людських відчуттів.

6. За І. Кантом сутність речей:

а) трансцендентальна: проникнути в неї можна за допомогою апріорних категорій свідомості;

б) емпірична: виявна в чуттєвому досвіді через звертання до емпіричних фактів;

в) трансцендентна: знаходиться за межею пізнавальної діяльності людини;

г) раціональна: пізнати її можна лише за допомогою розуму.

7. В онтології Г. Геґель виражає позицію:

а) дуалізму, тому що в своїй діалектиці відштовхується від принципу тотожності мислення та буття;

б) ідеалістичного монізму, тому що за першопочаток бере Світовий розум;

в) плюралізму, тому що субстанцією світу, згідно з Г. Геґелем, є Абсолют, Абсолютна ідея, Світовий розум.

8. Яку філософську традицію виражають такі представники німецької класичної філософії? Встановіть відповідність:

А) І. Кант	а) раціоналістична
Б) Г. Геґель	б) ірраціоналістична
В) Ф. Шеллінґ
Г) Л. Фоєрбах

9. Зміст категорій діалектики Г. Геґеля є:

а) апріорним знанням;

б) емпіричним знанням;

в) він існує в дійсності незалежно від того, чи людина знає його, чи ні.

11. Вислів Л. Фоєрбаха: «фантастичне відображення дійсності в головах людей – це …»?

а) філософія;

б) релігія;

в) ідеалізм;

г) ідеологія.

12. За Ф. Шеллінґом Абсолют, що суперечливий у самому собі, включає у розумний початок і несвідому волю, які виявляють себе у формі розумного закону та ірраціонально у волі, де кожний з елементів виявляє себе:

А) природа	а) як розумний початок
Б) суспільство	б) як несвідома воля
В) людина