Практичне заняття (2 год.) антоніми в українській мові

ПЛАН

1. Поняття антонімів. Різновиди антонімів.

2. Семантична класифікація антонімів:

• контрарна протилежність;

• комплементарна протилежність.

3. Стилістичні фігури, побудовані на антонімії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія. – К., 2006.

2. Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Словотвір. – К., 1989.

3. Лексика і фразеологія // Сучасна українська літературна мова / За ред. І.К.Білодіда. – К., 1973.

4. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. – К., 1998.

5. Полюга Л.М. Словник антонімів. – К., 1987.

6. Полюга Л.М. Словник антонімів української мови. – 2-е вид., доп. і випр. – К., 2001.

7. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка.– К., 1997.

8. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – К., 1994.

9. Ющук І.П. Українська мова. – К., 2004.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Доберіть до виділених слів антоніми.

1. Процесові старіння підлягає все (О.Гон.). 2. Тече вода каламутна… Чого моя мила смутна? (Нар. тв.). 3. Зі сходом сонця всім балом піднялися на замчисько, найвищу точку у Вавілоні… (В.Зем.). 4. Тихін був високий, мовчкуватий, із каштановим чубом, що стирчав на голові, наче просмолений живицею…(В.Зем.). 5. Вода – як окріп, нагрілась за день, а Мальва любить воду студену, щоб проймала (В.Зем.).

2. Складіть твір-опис “Рання весна”. Використайте подані антоніми.

Тепло, холодно; ясно, хмарно; вгорі, внизу; радісно, сумно; мокро, сухо; починається, кінчається.

РОБОТА В АУДИТОРІЇ

1. Виписати з поданих речень антоніми, визначити, яке значення лежить в основі протиставлення, якими частинами мови виражені антоніми.

1. У небі вітер кучерявий колише теплую блакить, і на землі гойдає трави, і затихає, й знов шумить (М. Р). 2. Ось і Великдень зверху задзвонив у всі дзвони, а низом розстелив веснянки. У церкві вистоювала старість, біля церкви стрічалися молодість і любов, а під ними бавилося наше дитинство (Ст.). 3. І буду ждати кожної години в далекому чи близькому краю одну тебе, тебе єди­ну. 4. О друже мій, попереду розлука, а зустрічі — чи трапляться вони (Сим). 5. Є слова, що білі-білі, як конвалії квітки, лагідні, як усміх ранку, ніжно-сяйні, як зірки. Є слова, як жар, пекучі і отруйні, наче чад ... 6. Для мене любих слів ти не знайшла, бо всі давно їх іншому сказала ... 7. З журбою радість обнялась ... 8. Сміються, плачуть солов'ї і б'ють піснями в груди ... (О.Олесь).

2. Переписати, підкреслити антоніми й антонімічні сполучення, визначити лексичну основу антонімії. Відзначити, які антоніми є контекстуальними.

1. Наснивсь мені чудернацький базар ... Хто купляв собі Долю за гріш, а хто і за мільйони. 2. Тінь чорна стрімко пдає униз – то білий голуб так злітає вгору. 3. І відчайдушний танець між ножами шотландки танцювали на столах ... А я іду. А я роблю наосліп на міннім полі обережні па. 4. Ненавидять в мені мою скажену силу, ненавиджу я слабкості свої. 5. Є скрипка у Марка. Де хтось би плакав, а Марко заграє. 6 Усі мої ліси, удень такі привітні, схрестилися вночі із небом на шаблях. 7. Буває мить якогось потрясіння: побачиш світ, як вперше у житті. Звичайна хмара, сіра і осіння, пропише раптом барви золоті (З тв. Л. Костенко).

3. Визначити загальномовні та контекстуальні антоніми. Пояснити, з якою метою вживає антоніми Леся Українка.

1. Та чого там, люди добрі, за новинками впадати? Може, часом не завадить і давніше пригадати? 2. Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний, тільки мав талан до віршів не позичений, а власний. 3. На обличчі у поета не цвіла урода гожа, хоч не був він теж поганий, — от собі — людина божа! 4. Я б віддав отой химерний твій таємний світ надхмарний за наземне справжнє графство, за підхмарний замок гарний. 5. Тож сидів поет в віконці, слухав співів, що лунали скрізь по полю і до нього у хатину долітали. Співи стихли, потім хутко налетіла літня нічка. 6. Тільки чує — хтось під'їхав на коні до його хати і спинився, потім зброя почала чиясь бряжчати. 7. Не журись, коли недоля в край чужий тебе закине! Рідний край у тебе в серці, поки спогад ще не гине (3 тв. Лесі Українки).

4. До поданих слів дібрати слова з протилежним значенням, визначити, яке значення покладене в основу антонімії, спосіб її вираження, морфологічне вираження антонімів. При виконанні використовуйте "Словник антонімів" Л.М.Полюги.

Смачний, любий, делікатний, одноманітний, буденний, боязкий, оптимістичний, відвертий, всюди, мілко, важко, темно, далеко, спочатку, несподівано, аналіз, альтруїст, добро, ствердження, чистота, спокій, різниця, віддаляти, захищати, опускати, навмання.

5. Розкривши значення поданих багатозначних слів за допомогою тлумачного словника, дібрати антоніми до кожного значення.

Знаходити, розширювати, відвертатися, залізали, старий, щастя, щирий, зупиняти, боронити, свіжий.

6. Прочитайте народні прислів'я та приказки. Назвіть антоніми.

1. Краще гірка правда, ніж солодка брехня. 2. Багатому свято, а вбогому діла багато. 3. Добро пушить, а лихо сушить. 4. В добрім житті кучері в'ються, а в поганім — січуться. 5. Правда та кривда — як вогонь та вода. 6. Зроби сьогодні те, що хочеш відкласти на завтра. 7. Мала праця краща за велике безділля. 8. Сміх крізь сльози.

БЛОК ЗАВДАНЬ І ЗАПИТАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Випишіть антоніми. Дайте характеристику антонімів за частиномовним вираженням та за формою (слово, словосполучення).

І. Хто ж ти, хто ж ти, дух надземний — Чую голос твій таємний, Голос смілий, ніжно-мрійний, То жалкий, то безнадійний, то бурхливий, то спокійний... 2. То повіє, то ущухне Буйний вітер на роздоллі... Глянь — мигне та й знов потухне Огоньок заблудний в полі. 3. Останній звук моєї ліри Не буде криком безпорадним, Не буде стогоном зневіри, А гімном радісно-принадним Того співця, що лине в вирій Перед морозом повновладним. 4. Луки, води, баговиння Вільний голос подають — Так і чується гудіння Зверху, знизу, там і тут (З тв. Г. Чупринки). 5. Там, на заході, ще ніч, А на сході уже небо Червоніє від проміння, Блиску сонця золотого... (О. Олесь).

2. Прочитати, виписати слова, до яких можна дібрати антоніми. Записавши антонімічні пари, визначити основу протиставлення, групу антоніма за характером уживання. Як би змінився текст, якби у ньому замість виписаних слів уживались дібрані антоніми?

Сиджу під клунею, а дід на низу змагається з сонцем – хто першим закінчить свої денні турботи. Довга тінь од горба вже облизує його ліву ногу, а права ще ступає по сонячній смужці. Гостра коса аж висвистує — так не терпиться дідові докосити останню ручку і, нарешті, спочити. А тінь уже сягнула дідових колін, поповзла на груди.

Я підвівся з місця і став навшпиньки.

• Іванку! — доноситься до мене дідів голос. Він стоїть уже по шию в тіні і жмутком сіна витирає косу. — Чуєш, Іванку?

• Ні, не чую, — кричу, склавши долоні човником.

• То чого ж озиваєшся, ледащо? — голос у діда лагідний, і я знаю, що він зовсім не сердиться на мене. — Принеси кисет, бо комарі з'їдять (В. Симоненко).

3. Пригадати й записати назви творів, збірок творів, спектаклів, кінофільмів, що містять антоніми, зробити аналіз антонімів.

Зразок: «З вершин і низин» І.Франко. Антоніми «вершин-низин» є загальномовними, виражені іменниками, в основі протиставлення – просторове значення.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ, УЗАГАЛЬНЕННЯ Й