2. Організація логістичного процесу на складі

Логістичний процес на складі дуже складний, оскільки вимагає повної погодженості функцій постачання запасами, переробки вантажу і фізичного розподілу замовлень. Практично логістика на складі охоплює всі основні функціональні області, розглянуті на мікрорівні, і включає такі складові [13]:

• постачання запасами;

• контроль за постачаннями;

• розвантаження і приймання вантажів;

• внутрішньоскладське транспортування і перевалку вантажів;

• складування і збереження вантажів;

• комплектацію замовлень клієнтів і відвантаження;

• транспортування й експедицію замовлень;

• збір і доставку порожніх товароносіїв;

• контроль за виконанням замовлень;

• інформаційне обслуговування складу;

• забезпечення обслуговування клієнтів (надання послуг).

Функціонування всіх складових логістичного процесу повинне розглядатися у взаємозв'язку і взаємозалежності. Такий підхід дозволяє не тільки чітко координувати діяльність служб складу, він є основою планування і контролю за просуванням вантажу на складі з мінімальними витратами. Умовно весь процес можна розділити на три частини: 1) операції, спрямовані на координацію служби закупівлі; 2) операції, безпосередньо зв'язані з переробкою вантажу і його документацією; 3) операції, спрямовані на координацію служби продажів.

Постачання запасами. Координація служби закупівлі здійснюється в ході операцій по постачанню запасами і за допомогою контролю за веденням постачань. Основна задача постачання запасами складається в забезпеченні складу товаром (чи матеріалом) відповідно до можливостей його переробки на даний період при повному задоволенні замовлень споживачів. Тому визначення потреби в закупівлі запасів повинне узгоджуватися зі службою продажів і наявною потужністю складу.

Контроль за постачаннями. Облік і контроль за надходженням запасів і відправленням замовлень дозволяє забезпечити ритмічність переробки вантажопотоків, максимальне використання наявного обсягу складу і необхідні умови збереження, скоротити терміни збереження запасів і тим самим збільшити оборот складу.

Розвантаження і прийом вантажів. При здійсненні цих операцій необхідно орієнтуватися на умови постачання укладеного договору. Відповідно підготовляються місця розвантаження під зазначений транспортний засіб (трейлер, фура, контейнер) і необхідне вантажно-розвантажувальне устаткування. Розвантаження на сучасних складах здійснюються на розвантажувальних автомобільних чи залізничних рампах і контейнерних майданчиках. Спеціальне оснащення місць розвантаження і правильний вибір вантажно-розвантажувального устаткування дозволяють ефективно проводити розвантаження (у найкоротший термін і з мінімальними ушкодженнями вантажу), у зв'язку з чим скорочуються простої транспортних засобів, а отже, і знижуються витрати обігу. Проведені на даному етапі операції включають:

• розвантаження транспортних засобів;

• контроль документальної і фізичної відповідності замовлень постачання;

• документальне оформлення прибулого вантажу через інформаційну систему;

• формування складської вантажної одиниці.

Внутрішньоскладське транспортування. Внутрішньоскладське транспортування припускає переміщення вантажу між різними зонами складу: з розвантажувальної рампи в зону приймання, відтіля в зону збереження, комплектації і на навантажувальну рампу. Ця операція виконується за допомогою підйомно-транспортних машин і механізмів. Транспортування вантажів усередині складу повинні здійснюватися при мінімальній довжині в часі і просторі за наскрізним «прямоточними» маршрутами. Це дозволить уникнути повторного повернення в кожну зі складських зон і неефективного виконання операцій. Число перевалок (з одного виду устаткування на інше) повинне бути мінімальним.

Складування і збереження. Процес складування полягає в розміщенні й укладанні вантажу на збереження. Основний принцип раціонального складування — ефективне використання обсягу зони збереження. Передумовою цього є оптимальний вибір системи складування, і в першу чергу складського устаткування. Устаткування під збереження повинне відповідати специфічним особливостям вантажу і забезпечувати максимальне використання висоти і площі складу. Для упорядкованого збереження вантажу й економічного його розміщення використовують систему адресного збереження за принципом твердого (фіксованого) чи вільного (вантаж розміщається на будь-якому вільному місці) вибору місця складування. Процес складування і збереження включає:

• закладку вантажу на збереження;

• збереження вантажу і забезпечення відповідних для цього умов;

• контроль за наявністю запасів на складі, здійснюваний через інформаційну систему.

Велике значення надається оптимальному виду і розміру товароносія, на якому формується складська вантажна одиниця. Вантажна одиниця – це деяка кількість вантажу, яку навантажують, транспортують і зберігають як єдину масу. В якості основи, платформи для формування вантажної одиниці використовують стандартні піддони розміром 1200*800 та 1200*1000 мм.

В логістиці складування використовують поняття – базовий модуль, як деяку умовну одиницю площі. Це прямокутник із сторонами 600*400 мм, який повинен вкладатися кратне число разів на площі вантажної платформи транспортного засобу, на поверхні складського обладнання і т. д. На основі базового модулю розроблена єдина система уніфікованих розмірів транспортної тари.

Комплектація замовлень і відвантаження. Процес комплектації зводиться до підготовки товару відповідно до замовлень споживачів. Комплектація і відвантаження замовлень включають:

• одержання замовлення клієнта;

• добір товару кожного найменування за замовленням клієнта;

• комплектацію відібраного товару для конкретного клієнта відповідно до його замовлення;

• підготовку товару до відправлення (укладення в тару, на товароносій);

• документальне оформлення підготовленого замовлення;

• об'єднання замовлень клієнтів у партію відправлення й оформлення транспортних накладних;

• відвантаження вантажів у транспортний засіб.

Транспортування й експедиція замовлень можуть здійснюватися як складом, так і самим замовником. Останній варіант виправдує себе лише в тому випадку, коли замовлення здійснюється партіями, рівними місткості транспортного засобу, і при цьому запаси споживача не збільшуються. Найбільш поширена й економічно виправдана централізована доставка замовлень складом. У цьому випадку досягається значне скорочення транспортних витрат і з'являється реальна можливість здійснювати постачання дрібними і більш частими партіями, що приводить до скорочення непотрібних страхових запасів у споживача.

Збір і доставка порожніх товароносіїв відіграють істотну роль у статті витрат. Товароносії (піддони, контейнери, тарне устаткування) при внутріміських перевезеннях найчастіше бувають багатооборотні, а тому вимагають повернення відправнику. Ефективний обмін товароносіїв можливий лише в тих випадках, коли вірно визначена їхня оптимальна кількість і чітко виконується графік їхнього обміну зі споживачами.

Інформаційне обслуговування складу припускає керування інформаційними потоками і є сполучним стержнем функціонування всіх служб складу. У залежності від технічної оснащеності керування інформаційними потоками може бути як самостійною системою (на механізованих складах), так і складовою підсистемою загальної автоматизованої системи керування матеріальними й інформаційними потоками (на автоматизованих складах). Інформаційне обслуговування охоплює:

• обробку вхідної документації;

• пропозиції за замовленнями постачальників;

• оформлення замовлень постачальників;

• керування прийомом і відправленням;

• контроль наявності товарів на складі;

• прийом замовлень споживачів;

• оформлення документації відправлення;

• диспетчерську допомогу, включаючи оптимальний вибір партій відвантаження і маршрути доставки;

• обробку рахунків клієнтів;

• обмін інформацією з оперативним персоналом і верхнім ієрархічним рівнем підприємства;

• різну статистичну інформацію.

Контроль за виконанням замовлень і забезпечення обслуговування клієнтів. На забезпечення координації діяльності служби продажів у першу чергу спрямовані операції контролю за виконанням замовлень і надання послуг клієнтам, від виконання яких залежить рівень обслуговування. Успішно здійснюване логістичне обслуговування покупців може легко стати найважливішою, до того ж стратегічною ознакою, що вигідно відрізняє дану фірму від конкурентів. Виділяють три основні категорії елементів обслуговування: допродажне, під час продажу і післяпродажне. Здійсненням допродажних послуг займається служба продажів (маркетингова служба). Склад забезпечує виконання як продажних, так і післяпродажних послуг. До продажних послуг відносять:

• сортування товарів;

• повну перевірку якості товарів, що поставляються;

• фасовку й упакування;

• заміну замовленого товару (зміна замовлення);

• експедиторські послуги зі здійсненням розвантаження;

• інформаційні послуги;

• укладення договорів із транспортними агентствами.

Післяпродажні послуги охоплюють спектр послуг, що робляться споживачам продукції:

• установку виробів;

• гарантійне обслуговування;

• забезпечення запасними частинами;

• тимчасову заміну товарів;

• прийом дефектної продукції і заміну її.

Раціональне здійснення логістичного процесу на складі - умова його рентабельності. Тому при організації логістичного процесу необхідно домагатися:

1) раціонального планування складу при виділенні робочих зон, що сприяє зниженню витрат і удосконаленню процесу переробки вантажу;

2) ефективного використання простору при розміщенні устаткування, що дозволяє збільшити потужність складу;

3) використання універсального устаткування, що виконує різні складські операції, що дає істотне скорочення парку підйомно-транспортних машин;

4) мінімізації маршрутів внутрішньоскладського перевезення з метою скорочення експлуатаційних витрат і збільшення пропускної здатності складу;

5) здійснення застосування централізованої доставки, що дозволяє істотно скоротити транспортні витрати;

6) максимального використання можливостей інформаційної системи, що значно скорочує час і витрати, зв'язані з документообігом і обміном інформацією, і т.д.