10.3.Транспортні тарифи та їх застосування

Розрахунки за послуги, що робляться транспортними організаціями, здійснюються за допомогою транспортних тарифів. Як економічна категорія, транспортні тарифи є формою ціни на продукцію транспорту. Їхня побудова повинна забезпечувати:

• транспортному підприємству: відшкодування експлуатаційних витрат і можливість одержання прибутку;

• покупцю транспортних послуг: можливість покриття транспортних витрат.

Розглянемо формування тарифів на основі аналізу витрат. В основі побудови тарифів лежать середні витрати, зв’язані з перевезеннями продукції, плюс прибуток. Можна виділити три типи тарифів.

Граничний тариф відповідає змінним витратам, тобто веде до 0-го граничного прибутку.

Технічний тариф (тариф беззбитковості) відповідає постійним і змінним витратам, тобто забезпечує повне покриття витрат в розрахунку на конкретний обсяг матеріального потоку.

Цільовий тариф встановлюється введенням деякої надбавки, яка визначається відносно інвестованого капіталу.

Системи тарифів на різних видах транспорту мають свої особливості. Так, на залізничному транспорті для визначення вартості перевезення вантажів використовують загальні, виняткові, пільгові і місцеві тарифи.

Загальні тарифи – це основний вид тарифів. З їхньою допомогою визначається вартість перевезення основної маси вантажів.

Винятковими тарифами називаються тарифи, що встановлюються з відхиленням від загальних тарифів у виді спеціальних надбавок чи знижок. Ці тарифи можуть бути підвищеними чи заниженими. Вони поширюються, як правило, лише на конкретні вантажі.

Виняткові тарифи дозволяють впливати на розміщення промисловості, тому що з їхньою допомогою можна регулювати вартість перевезення окремих видів сировини, наприклад, кам'яного вугілля, кварцитів, руди і т.п. Підвищуючи або знижуючи за допомогою виняткових тарифів вартість перевезень у різні періоди року, домагаються зниження рівня нерівномірності перевезень на залізницях. Цій же меті служать виняткові знижені тарифи на перевезення вантажів у стійких напрямках руху порожніх вагонів і контейнерів.

Пільгові тарифи застосовуються під час перевезення вантажів для визначених цілей, а також вантажів для самих залізниць.

Місцеві тарифи встановлюють начальники окремих залізниць. Ці тарифи, що включають у себе розміри плат за перевезення вантажів і ставки різних зборів, діють у межах даної залізниці.

Крім провізної плати, залізниця стягує з вантажоодержувачів і відправників вантажу плату за додаткові послуги, зв'язані з перевезенням вантажів. Ця плата називається зборами і стягується за виконання силами залізниці наступних операцій: за збереження, зважування чи перевірку ваги вантажу, за подачу чи прибирання вагонів, за вантажно-розвантажувальні роботи, а також за ряд інших операцій.

На автомобільному транспорт для визначення вартості перевезення вантажів використовують наступні види тарифів:

- відрядні тарифи на перевезення вантажів;

- тарифи на перевезення вантажів на умовах платних автотонно-годин;

- тарифи за погодинне користування вантажними автомобілями;

- тарифи з покілометрового розрахунку;

- тарифи за перегін рухливого складу;

- договірні тарифи.