3. Системний підхід як методологічна база логістики. Логістичні системи та їхні властивості

Методологічною основою наскрізного управління матеріальним потоком є системний підхід, принцип реалізації якого в кон­цепції логістики стоїть на першому місці.

Системний підхід – це методологія наукового пізнання, в основі якої лежить розгляд об'єктів як систем, що дозволяє побачити досліджуваний об'єкт як комплекс взаємопов'язаних підсистем, об'єднаних спільною метою, розкрити його інтегративні властивості, а також внутрішні та зовнішні зв'язки. Системний підхід передбачає послідовний перехід від загального до часткового, коли в основі роз­гляду лежить конкретна кінцева мета, для досягнення якої створюється система. Відповідно до методології системного підходу кожна система є інтегрованим цілим навіть тоді, коли вона складається з окремих розрізнених підсистем.

При формуванні логістичних систем повинні враховуватись наступні принципи системного підходу:

1. принцип послідовного просування етапами створення системи, тобто спочатку система досліджується на макрорівні (у взаємовідносинах з оточуючим середовищем), а потім на мікрорівні, тобто всередині своєї структури,

2. принцип узгодженості інформаційних, ресурсних та інших характеристик,

3. принцип відсутності конфліктів між цілями окремих підсистем і всієї системи.

Система – це множина елементів, які зв'язані одне з одним та утворюють визначену цілісність, єдність. Логістичні системи вкладаються у загальноприйняте поняття «сис­теми», бо складаються із системоутворючих елементів, тісно взаємо­пов'язаних і взаємозалежних між собою, які мають впорядковані зв'яз­ки й утворюють певну структуру із заздалегідь заданими властивостя­ми. Відрізняються ці системи високим ступенем узгодженості вхідних продуктивних сил з метою управління наскрізними матеріальними по­токами.

Логістична система (ЛС) – це адаптивна система зі зворотним зв'язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції (операції), скла­дається із підсистем і має розвинуті внутрішньосистемні зв'язки та зв'язки із зовнішнім середовищем [10].

Будь-яка логістична система складається із сукупності елементів, так званих ланок логістичної системи, між якими встановлені певні функціональні зв'язки і відношення. Внутрішньосистемні зв'язки є більш міцними, ніж зв'язки із зовнішнім середовищем. Зазвичай вони мають циклічний характер, бо відображають послідовність передачі матеріального та інформаційного потоків між ланками відповідного логістичного ланцюга.

Більшості реально функціонуючих на практиці логістичних систем, як і більшості складних систем, притаманні такі властивості [17,24]:

• складність – характеризується такими основними ознаками: наявність великої кількості елементів (ланок), складний характер взаємодії між окремими елементами, складність функцій, виконуваних системою, наявність складно організованого управління, вплив на систему великої кількості стохастичних факторів зовнішнього середовища;

• ієрархічність – підпорядкованість елементів нижчого рівня елементам вищого рівня у контексті лінійного чи функціонального логістичного управління;

• цілісність – властивість системи виконувати задану цільову функцію, реалізована тільки логістичною системою в цілому, а не окремими її ланками або підсистемами;

• структурованість передбачає наявність певної організаційної структури логістичної системи, яка складається із взаємопов'язаних об'єктів і суб'єктів управління, що реалізує задану мету;

• рухливість – мінливість параметрів елементів логістичної системи під впливом зовнішнього середовища, а також рішень, прийнятих учасниками логістичного ланцюга;

• унікальність, непередбачуваність і невизначеність поведінки в конкретних умовах і під впливом зовнішнього середовища;

• адаптивність – здатність логістичної системи змінювати свою структуру і вибирати варіанти поведінки відповідно до нових цілей і під впливом зовнішнього середовища.

Межі логістичної системи визначаються циклом обігу засобів ви­робництва. Спочатку закуповуються засоби виробництва, які у ви­гляді матеріального потоку надходять у логістичну систему, складу­ються, обробляються, знову зберігаються і потім йдуть з логістичної системи у споживання в обмін на фінансові ресурси, що надходять у логістичну систему.