- •I. Лабораторні заняття
- •II. Практичні заняття
- •2. Розрахунок електричних кіл в режимі усталених гармонічних
- •3. Розрахунок лінійних електричних кіл при періодичних
- •9. Тематика розрахунково-графічних робіт і методичні настанови
- •Передмова Обгрунтування комп'ютерного моделювання електричних та електронних схем
- •П.1.3. Меню Edit
- •П.1. Вивчення системи моделювання Elektronics Workbench. Структура вікон та система меню
- •П.1.1. Структура вікон ewb
- •П.1.2. Меню File
- •П.1.4. Меню Circuit
- •Її параметрів (б)
- •Оформлення схеми
- •П.1.5. Меню Window
- •П.1.6. Меню Help
- •П.1.7. Контрольні питання
- •П.2. Створення схем та бібліотеки компонентів
- •П.2.1. Технологія підготовки схем
- •П.2.1.1. Група Custom – допоміжні компоненти
- •П.2.1.2. Група Passive – пасивні компоненти
- •П.2.1.3. Група Active – активні компоненти
- •П.2.1.4. Група fet – польові транзистори
- •П.2.1.5. Група Control – комутаційні пристрої та керовані джерела
- •П.2.1.6. Група Hybrid – гібридні компоненти
- •П.2.1.7. Група Indіc – індикаторні прилади
- •П.2.1.8. Група Gates – логічні елементи
- •9. Logic gates – логічні цифрові мікросхеми (рисунок п.2.9,а).
- •П.2.3. Порядок виконання роботи
- •П.2.4. Контрольні питання
- •П.3. Дослідження Контрольно-вимірювальних приладів програми Elektronics Workbench
- •П.3.1. Основні теоретичні відомості
- •П.3.2. Мультиметр (Multimeter)
- •П.3.3. Функціональний генератор (Function Generator)
- •П.3.4. Осцилограф (Oscilloscope)
- •П.3.5. Вимірювач ачх та фчх (Bode Plotter)
- •П.3.6. Генератор слова (Word Generator)
- •П.3.7. Функціональний генератор
- •П.3.8 Логічний аналізатор (Logic Analyzer)
- •П.3.9 Логічний перетворювач (Logic Converter)
- •П.3.10. Відмінності приладів програми ewb 5.Хх
- •П.3.11. Контрольні питання
- •П.4. Дослідження елементної бази Elektronics Workbench
- •П.4.1. Джерела струму
- •П.4.2. Керовані джерела
- •П.4.3. Індикаторні прилади
- •П.4.3.1. Вольтметри та амперметри
- •П.4.3.2. Семисегментний цифровий індикатор
- •П.4.3.3. Чотиривходовий індикатор
- •П.4.3.9. Десятисегментний індикатор
- •Із вмонтованим ацп
- •П.4.4. Порядок виконання роботи
- •П.4.5. Контрольні питання
- •I. Лабораторні заняття Лабораторна робота № 1
- •1.1. Порядок виконання роботи
- •2. Принцип взаємності
- •3.Теорема про еквівалентний генератор
- •2.2. Порядок виконання роботи
- •3.2. Порядок виконання роботи
- •3.3. Обробка результатів досліду
- •3.4. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 Дослідження лінійного нерозгалуженого кола синусоїдного струму
- •4.1. Основні теоретичні відомості
- •4.2. Порядок виконання роботи
- •4.3. Обробка результатів досліду
- •4.4. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 Дослідження лінійного розгалуженого кола синусоїдного струму
- •5.1. Основні теоретичні відомості
- •5.2. Порядок виконання роботи
- •5.3. Обробка результатів досліду
- •5.4. Контрольні питання
- •6.2. Порядок виконання роботи
- •6.3. Обробка результатів досліджень
- •6.4. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 7 дослідження трифазного кола при сполученні фаз споживача трикутником
- •7.1. Основні теоретичні відомості
- •7.2. Порядок виконання роботи
- •7.3. Обробка результатів досліджень
- •7.4. Контрольні питання
- •8.1 Основні теоретичні відомості
- •8 .2. Порядок виконання роботи
- •8.3. Обробка результатів досліджень
- •8.4. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9
- •9.1. Основні теоретичні відомості
- •9.3.2. Визначення коефіцієнта пульсацій однопівперіодного випрямляча при зміні ємності фільтра
- •9.3.3. Визначення коефіцієнта пульсацій однопівперіодного випрямляча при зміні струму навантаження
- •9.3.4. Визначення коефіцієнта пульсацій двопівперіодного випрямляча
- •9.4. Обробка результатів досліджень
- •9.5. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 10 дослідження біполярних транзисторів
- •10.1. Основні теоретичні відомості
- •10.2. Порядок виконання роботи
- •10.3. Обробка результатів досліджень
- •10.4. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 11
- •11.1. Основні теоретичні відомості
- •11.2. Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 12
- •12.1. Основні теоретичні відомості
- •11.3. Обробка результатів досліджень
- •11.4. Контрольні питання
- •12.3.4. Вимірювання часу наростання вихідної напруги оп
- •12.4. Обробка результатів досліджень
- •1. Результати вимірювання вхідних струмів
- •2. Результати вимірювання зміщення
- •3. Результати вимірювання вхідного та вихідного опорів
- •12.5. Контрольні питання
- •1. Розрахунок електричних кіл при постійних струмах
- •Порядок розрахунку
- •Приклад 1.1 Знайти струми у вітках електричного кола, схема якого приведена на рисунку 1.4, якщо задано: в; в; Ом; Ом; Ом; Ом; Ом.
- •1.3. Метод контурних струмів
- •Приклад розрахунку
- •П орядок розрахунку
- •1.4. Розрахунок електричних кіл методом еквівалентного генератора
- •Порядок розрахунку
- •Приклад розрахунку
- •1.7. Питання для самоконтролю
- •2. Розрахунок електричних кіл в режимі усталених гармонічних коливань
- •2.1. Представлення синусоїдних функцій часу комплексними числами
- •2.2. Закони Кірхгофа в комплексній формі
- •2.3. Приклад розрахунку нерозгалуженого кола
- •Розрахунок
- •2.4. Приклад розрахунку розгалуженого кола
- •Розрахунок
- •2.5. Питання для самоконтролю
- •3. Розрахунок лінійних електричних кіл при періодичних несинусоїдних сигналах
- •3.1. Порядок розрахунку
- •3.2. Приклад розрахунку електричних кіл при періодичних несинусоїдних сигналах
- •3.2.1. Розрахунок
- •4. Розрахунок трифазних електричних кіл
- •4.1. Розрахунок при симетричному навантаженні фаз споживачів, сполучених зіркою
- •4.2. Розрахунок при несиметричному навантаженні фаз споживачів, сполучених зіркою
- •4.3. Розрахунок при симетричному навантаженні фаз споживачів, сполучених трикутником
- •4.4. Розрахунок при несиметричному навантаженні фаз споживачів, сполучених трикутником
- •5. Розрахунки перехідних процесів у електричних колах
- •5.2. Методика розрахунку перехідних процесів
- •5.3. Визначення постійних інтегрування в класичному методі
- •5.4. Методика визначення постійних інтегрування
- •6. Розрахунок струмів перехідних процесів класичним методом
- •Розрахунок
- •Розрахунок
- •Розрахунок
- •Розрахунок
- •Розрахунок
- •Розрахунок
- •7. Розрахунок перехідних процесів операторним методом
- •7.1. Порядок розрахунку
- •7.2. Розрахунок струмів перехідних процесів операторним методом
- •Розрахунок
- •Розрахунок
- •Розрахунок
- •Розрахунок
- •Розрахунок
- •Розрахунок
- •Розрахунок
- •8. Магнітні кола
- •8.1. Розрахунок магнітних кіл постійного струму
- •8.1.1. Загальні положення
- •8.1.2. Розрахунок нерозгалуженого магнітного кола
- •8.1.3. Розрахунок розгалуженого кола з одною мрс
- •8.1.4. Розрахунок магнітного кола з двома вузлами
- •9. Тематика розрахунково-графічних робіт і методичні настанови до їх виконання
- •9.1. Завдання №·1
- •9.1.1. Вихідні дані завдання №·1
- •9.1.2. Розрахункові схеми завдання №1
- •9.1.3. Приклад виконання завдання № 1
- •Розрахунок
- •9.2. Завдання №·2
- •9.2.1. Вихідні дані завдання № 2
- •9.2.3. Приклад виконання завдання №·2
- •Рекомендована література
9.1.2. Розрахункові схеми завдання №1
9.1.3. Приклад виконання завдання № 1
Для електричного кола, схема якого зображена на рисунку П1.1, виконати наступне:
Скласти систему рівнянь, необхідних для визначення струмів згідно першого та другого законів Кірхгофа.
Знайти всі струми, користуючись методом контурних струмів.
Перевірити правильність розрахунків, використавши метод вузлових напруг.
Попередньо спростити схему, замінивши трикутник опорів R4, R5, R6 еквівалентною зіркою. Зобразити розрахункову схему з еквівалентною зіркою і показати на них струми.
Визначити струм у резисторі R6 методом еквівалентного генератора.
Визначити покази вольтметра і скласти баланс потужностей для заданої схеми.
Побудувати у масштабі потенціальну діаграму для зовнішнього контуру.
E1=6B;
E2=20B;
E3=4B;
R02=0,8 Ом; R03=1,2 Oм;
R1=4 Ом; R2=6 Ом; R3=4 Ом;
R4=4 Ом; R5=3 Ом; R6=3Ом.
Рисунок 9.1 – Розрахункова схема
Розрахунок
Дане електричне коло складається з 6-ти віток і 4-ох вузлів. Для розрахунку складаємо 6 рівнянь за кількістю невідомих струмів. Для цього вибираємо довільно напрями струмів, а також напрями обходу контурів.
Рисунок 9.2
Згідно першого закону Кірхгофа складаємо рівняння для вузлів a, b, c.
Згідно другого закону Кірхгофа складаємо рівняння для контурів acba; adca, bcdb:
для вузла а – I1+I2+I3=0;
для вузла b – I1+I4-I5=0;
для вузла c – -I3+I5-I6=0;
R1I1-(R03+R3)I3-R5I5=E1-E2;
-(R02+R2)I2+(R03+R3)I3-R6I6=E3-E2;
R4I4+ R5I5+R6I6=0.
Метод контурних струмів дає можливість зменшити число рівнянь, що складаються за законами Кірхгофа. Для цього приймають, що в незалежних контурах проходять контурні струми.
Складаємо систему рівнянь згідно другого закону Кірхгофа для контурів acba, adca, bcdb, вважаючи, що в них проходять контурні струми І11, І22, І33.
Підставляємо числові значення і визначаємо невідомі струми І11; І22; І33.
a
I2
I3
I1
E3
E2
E1
R2
R1
R02
І11
І22
R03
R3
I6
R6
R5
с
b
d
I5
І33
I4
R4
Рисунок 9.3
Для розв'язку системи рівнянь складаємо матриці коефіцієнтів і розраховуємо визначники:
Контурні струми рівні:
А
А
А
Визначаємо струми у вітках:
3. Для перевірки правильності розрахунків використаємо метод вузлових напруг. Для цього попередньо замінимо трикутник опорів R4, R5, R6 еквівалентною зіркою. Перетворена схема має наступний вигляд:
Рисунок 9.4
Визначимо вузлову напругу Uae:
Струми
рівні:
Розраховані методом вузлової напруги струми І1; І2; І3 співпадають з результатами обчислень методом контурних струмів. Тому можна вважати, що розрахунки виконані правильно.
4. Використовуючи метод еквівалентного генератора, визначаємо струм, що проходить через резистор R6. Суть методу в тому, що вилучивши R6, замінюємо решту схеми генератором Eг з внутрішнім опором Rвн, що рівний опору Rг. При цьому Eг=Uxx, a Rг=Rвн.
Для визначення напруги холостого ходу Uхх складемо рівняння згідно другого закону Кірхгофа.
Струми
та
визначимо
методом вузлової напруги:
Рисунок 9.5
Визначаємо Rекв=Rг. Для цього вилучаємо R6 із схеми і спрощуємо сполучення резисторів:
Рисунок 9.6
Замінимо
трикутник опорів
еквівалентною зіркою
(Рисунок 97):
Рисунок 9.7
Рисунок 9.8
.
5.
Визначимо покази вольтметра
.
Згідно другого закону Кірхгофа
.
Складаємо баланс потужностей:
Вт.
Побудуємо потенціальну діаграму для зовнішнього контуру. Для цього визначаємо потенціали на окремих елементах кола.
Рисунок 9.9
Сумарний опір зовнішнього контуру рівний:
Рисунок 9.10 – Потенціальна діаграма
Потенціал точки а приймаємо рівним нулю:
