Збудник пружних коливань (вук)

Збудник пружних коливань – ВУК (рис. 6.2) призначений для ліквідації прихватів всіх груп, за винятком прихватів, викликаних обвалами й осипами гірських порід і седиментацією твердої фази. Принцип роботи ВУК заснований на імпульсно-динамічній дії на схоплені труби за рахунок розчіплювання в гелікоїдальній різьбовій нарізці при надлишку навантаження. При цьому шток й блок-бойок 10 вдаряється об уступ втулки 11. Удар передається через приєднувальний перевідник 4 схопленому інструменту. ВУК працює в режимі створення імпульсно-динамічного впливу як нагору, так і долілиць, напрямок якого залежить від характеру прихвату.

Якщо колона труб заклинена при спуску в зоні звуження стовбура, схоплена в результаті дії перепаду тиску або заклинена стороннім предметом, то ударні навантаження направляють знизу вгору. При цьому ВУК встановлюється можливо ближче до місця прихвату, а над ним установлюється ОБТ можливо більшого діаметра й довжиною до 75м. Якщо колона труб при підйомі схоплена в жолобній виробці або заклинена в місці звуження стороннім предметом, то осьові динамічні навантаження направляються у бік вибою. При цьому ВУК установлюється на відстані 500-1500 м від місця прихвату й над ним не повинні перебувати ОБТ. Збудник пружних коливань - це механізм багаторазового застосування без підйому його зі свердловини, що досягається шляхом багаторазово повторюваних зарядок правим обертанням з наступним розчіплюванням в осьовому напрямку робочими навантаженнями від 200 до 700 кН.

При зарядці ВУКа крутний момент прикладається до перевідника 21, що передається через шток 9 ніпелю 7. Останній згвинчується з муфтою 6 за допомогою різьби 1. Якщо після 100-120 ударів колона труб не звільняється, то роботу ВУК варто припинити.

1 – ковпак запобіжний; 2 -регулювальний гвинт; 3 – контргайка; 4 – перевідник приєднувальний; 5 – корпусна втулка; 6 – муфта; 7 – ніпель; 8 – корпусний патрубок; 9 – шток; 10 – кільце-бойок; 11 – втулка; 12 – кільце опорне;13 – манжета ущільнювальна; 14 – кільце натискне; 15 – гвинт; 16 –напівмуфта кулачкова рухлива; 17 – штифт; 18 – гайка; 19 – пружина; 20 – гільза; 21 – перевідник приєднувальний верхній; 22 – пробка запобіжна; 23 — гайка манжетна

Рис. 6.2 Збудник пружних коливань ВУК

Я с ударно-вібраційний

Яс ударно-вібраційний (рис. 6.3) призначений для звільнення прихопленої бурильної колони ударами зверху вниз або вібруванням колони при обертанні її під натягом. Після від'єднання від схопленої частини колони несхоплених труб у свердловину до торця труб, що витягаються, опускають яс. Потім під навантаженням шпиндель 15 заводять усередину корпуса на довжину вільного ходу й обертанням вправо приєднують яс до схопленої колони. При цьому кулачки відбійної муфти 5 під дією пружини 4 заходять у зачеплення з кулачками головки 8. Для звільнення бурильної колони її піднімають на довжину вільного ходу яса або меншу обрану довжину. Потім різким опусканням бурильної колони наносять удари ударником 14 по ковадлу 16. Осьові удари чергують із вібруванням, для чого несхоплену колону натягають із силою, що перевищує її вага на можливо більшу величину, і обертають. Під час обертання похилі кулачки наконечників 12, піднімаючи, створюють додаткові сили натягу й, зіскакування з кулачка, випробовують ударне навантаження, що потім передається через шпинделі й ковадло схопленим трубам. Під час обертання бурильної колони з вібрацією структура в затрубному просторі руйнується й бурильна колона звільняється.

1–- перевідник; 2 – кільце, 3 – хомут; 4 – пружина; 5 – муфта відбійна; 6 – гвинти; 7 – кожухи; 8 – головка ударна; 9 – шпиндель верхній; 10 – муфта сполучна; 11 – муфта; 12 – наконечник; 13 – ущільнення; 14 – ударник; Л5 – шпиндель; 16 — ковадло.

Рис. 6.3. Яс ударно-вібраційний