- •Лабораторна робота №1 вивчення конструктивних особливостей бурових доліт та елементів зносу їх озброєння
- •Лопатеві долота
- •Призначення і конструкції однолопатевих доліт
- •Вимоги до якості лопатевих доліт
- •Конструкції й асортимент двохлопатевих доліт
- •Конструкції й асортимент трилопатевих доліт
- •Стираючо-ріжучі лопатеві долота
- •Алмазні долота виготовляють двох модифікацій:
- •Твердосплавні долота
- •Еліптичні долота
- •Алмазні долота
- •Шарошкові долота
- •Основні елементи шарошкового долота.
- •Кодування зносу шарошкових доліт
- •Лабораторна робота №2 вимірювання основних параметрів промивальних рідин.
- •Густина бурового розчину
- •Вимірювання густини бурового розчину
- •Умовна в’язкість
- •Вимірювання умовної в’язкості
- •Статичне напруження зсуву бурового розчину
- •Вимірювання статичного напруження зсуву за допомогою приладу снс-2
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення результатів вимірювань
- •Фільтрація промивальної рідини.
- •Вимірювання фільтрації приладом вм-6
- •Підготовка приладу
- •Вимірювання фільтрації
- •Оформлення результатів
- •Вимірювання товщини фільтраційної кірки
- •Опис приладу
- •Підготовка приладу
- •Вимірювання товщини кірки
- •Оформлення результатів вимірювання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3 регулювання основних параметрів промивальних рідин.
- •Класифікація хімічних реагентів
- •Обробка бурових розчинів на основі ефірів целюлози
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка бурових розчинів реагентами на основі лігносульфонатів
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка бурових розчинів реагентами на основі акрилових полімерів та визначення їх оптимального вмісту
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4 техніко-технологічні основи приготування та очистки промивальних рідин.
- •Виконання роботи
- •Оформлення результатів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5 основні види аварій з бурильною колоною. Причини виникнення, шляхи попередження і ліквідації.
- •Лабораторна робота №6 основні засоби для ліквідаці прихоплень з бурильною колоною. Г ідравлічний ударний механізм (гум)
- •Збудник пружних коливань (вук)
- •Я с ударно-вібраційний
- •Пристрій для ліквідації прихватів улп- 190-1
- •Яс механічний
- •Лабораторна робота №7 нафтогазоводопроявлення. Осипання і обвалювання стінок свердловин свердловини. Методи попередження, наслідки і шляхи їх ліквідації.
- •Ускладнення, викликані проявами сірководню
- •Порушення цілісності стінок свердловини
- •Лекція №8 поглинання промивальних рідин, їх характеристика, попе-редження і ліквідація
- •Лабораторна робота №9 визначення фізичних властивостей порошкоподібних тампонажних матеріалів
- •Визначення густини сухого цементу
- •Визначення ступеня дисперсності (тонкості помелу) тампонажного портландцементу
- •Визначення термінів схоплення тампонажного розчину
- •Лабораторна робота №11 визначення міцності тампонажного каменю
- •Визначення міцності на вигин каменю з портландцементів і, іі і ііі типів
- •Міцність на стискання каменю з портландцементів типу і-g і і-h
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №12 вивчення конструкції комплекту випробувального інструменту для випробування продуктивних горизонтів.
Ускладнення, викликані проявами сірководню
Природний і попутний нафтовий газ ряду родовищ містить сірководень, вуглекислоту та інші гази. У деяких родовищах їх вміст досить значний. Наприклад, родовища Прикаспію містять 29% сірководню і до 25% вуглекислого газу. Імовірність відкриття таких родовищ на великих глибинах буде зростати. Сірководень (H2S) найунікальніший за силою хімічної агресивності, корозійної дії і токсичності. Поступаючи в промивальну рідину він досить швидко викликає корозію інструменту і обладнання, погіршує її властивості, особливо на водній основі. Це може призвести до обриву бурильної колони, порушення обсадних труб, вибухів і пожеж. Максимально допустима концентрація сірководню у повітрі 1 мг/м3.
Ознаками надходження сірководню в буровий розчин є: зниження рН, зближення показників статичного напруження зсуву, тобто зниження показника тіксотропії, збільшення в’язкості і фільтрації; потемніння промивальної рідини або набуття темно-зеленого забарвлення; почорніння бурильних труб, яке легко витирається ганчіркою, змоченою дизельним паливом. Однак це все, так звані, непрямі ознаки. Надійнішими є прямі хімічні методи виявлення сульфідів у промивальній рідині. При найпростішому способі виявлення сірководню використовують фільтрувальний папір, змочений розчином ацетату свинцю. Папір при наявності сірководню чорніє внаслідок утворення сульфіду свинцю.
Другий оперативний спосіб визначення сірководню проводять таким чином. У колбу місткістю 250 мм наливають 50-100 мл промивальної рідини, відібраної на виході із свердловини. Якщо рідина має дуже темне забарвлення, то її розводять водою у співвідношенні 1:2 або 1:3. До проби додають 10-15 крапель водного розчину нітропрусиду натрію (Na2(Fe(CN)5NO)2H2O) і 5-10 крапель 10-%-го розчину каустичної соди (NaOH). Розчин перемішують, і при наявності сірководню він набуває фіолетового кольору. Інтенсивність забарвлення свідчить про кількість сірководню, що вміщується.
Сірководень може викликати руйнування труб і обладнання внаслідок електрохімічної загальної корозії і водневої крихкості. В останньому випадку біля зони розриву утворюється сітка мереживоподібних тріщин характерної форми.
Сульфідне руйнування можна попередити шляхом зв’язування сірководню і застосування інгібіторів, використання спеціальних металів, покриття і режимів навантаження бурильного інструменту.
При позитивному прогнозі наявності сірководню при розкритті пластів необхідно контролювати:
1. Появу сірководню в промивальній рідині, шламі, керні і в повітрі на буровій;
2. Властивості промивальної рідини і наявність у ній нейтралізаторів;
3. Стан бурильного інструменту та обладнання.
При бурінні вживати заходи для обмеження надходження сірководню в промивальну рідину і зв’язування його фізико-хімічними методами з утворенням нетоксичних речовин і речовин, що не розкладаються, до яких належать перш за все сульфіди металів. Процес зв’язування сірководню визначається багатьма факторами і носить складний характер. Він залежить від реагенту, концентрації водневих іонів і окисно-відновного потенціалу середовища, різновидності вмістимих флюїдів, термобаричних умов та ін. Запропоновано багато реагентів-нейтралізаторів, які можна розділити на такі групи:
1. Карбонати важких металів (карбонат цинку, карбонат заліза-сидерит);
2. Оксиди заліза (реагенти на базі гематиту і магнетиту, губчасте залізо);
3. Водорозчинні солі важких металів (хлорид заліза);
4. Реагенти-окислювачі (перекис водню, хромати цинку, діоксид марганцю);
5. Органічні реагенти (діоксициклани - Т-66, сульфінан).
При виборі реагенту необхідно враховувати його густину, поглинаючу здатність, наявність шкідливих для промивальної рідини домішок, швидкість нейтралізації, оптимальну концентрацію реагенту. Найчастіше використовують нерозчинні у воді порошкоподібні нейтралізатори (оксиди заліза, марганцю, цинку).
Сірководень зв’язується шляхом сорбційної і хімічної взаємодії з поверхнею частинок нейтралізатора. Дисперсна фаза промивальної рідини може екранувати поверхню частинок нейтралізатора, що знижує швидкість і повноту реакції поглинання сірководню. Сірководень шкідливо впливає на організм людини, і характер його дії залежить від концентрації, тривалості дії, індивідуального сприйняття, частоти повторення дії, тощо. При бурінні свердловини в умовах можливих проявів сірководню бурова повинна бути оснащена системою контролю наявності сірководню в оточуючому середовищі на робочих місцях, системою сигналізації, набором засобів захисту та іншим обладнанням, передбаченим спеціальними інструкціями.
