- •Лабораторна робота №1 вивчення конструктивних особливостей бурових доліт та елементів зносу їх озброєння
- •Лопатеві долота
- •Призначення і конструкції однолопатевих доліт
- •Вимоги до якості лопатевих доліт
- •Конструкції й асортимент двохлопатевих доліт
- •Конструкції й асортимент трилопатевих доліт
- •Стираючо-ріжучі лопатеві долота
- •Алмазні долота виготовляють двох модифікацій:
- •Твердосплавні долота
- •Еліптичні долота
- •Алмазні долота
- •Шарошкові долота
- •Основні елементи шарошкового долота.
- •Кодування зносу шарошкових доліт
- •Лабораторна робота №2 вимірювання основних параметрів промивальних рідин.
- •Густина бурового розчину
- •Вимірювання густини бурового розчину
- •Умовна в’язкість
- •Вимірювання умовної в’язкості
- •Статичне напруження зсуву бурового розчину
- •Вимірювання статичного напруження зсуву за допомогою приладу снс-2
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення результатів вимірювань
- •Фільтрація промивальної рідини.
- •Вимірювання фільтрації приладом вм-6
- •Підготовка приладу
- •Вимірювання фільтрації
- •Оформлення результатів
- •Вимірювання товщини фільтраційної кірки
- •Опис приладу
- •Підготовка приладу
- •Вимірювання товщини кірки
- •Оформлення результатів вимірювання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3 регулювання основних параметрів промивальних рідин.
- •Класифікація хімічних реагентів
- •Обробка бурових розчинів на основі ефірів целюлози
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка бурових розчинів реагентами на основі лігносульфонатів
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка бурових розчинів реагентами на основі акрилових полімерів та визначення їх оптимального вмісту
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4 техніко-технологічні основи приготування та очистки промивальних рідин.
- •Виконання роботи
- •Оформлення результатів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5 основні види аварій з бурильною колоною. Причини виникнення, шляхи попередження і ліквідації.
- •Лабораторна робота №6 основні засоби для ліквідаці прихоплень з бурильною колоною. Г ідравлічний ударний механізм (гум)
- •Збудник пружних коливань (вук)
- •Я с ударно-вібраційний
- •Пристрій для ліквідації прихватів улп- 190-1
- •Яс механічний
- •Лабораторна робота №7 нафтогазоводопроявлення. Осипання і обвалювання стінок свердловин свердловини. Методи попередження, наслідки і шляхи їх ліквідації.
- •Ускладнення, викликані проявами сірководню
- •Порушення цілісності стінок свердловини
- •Лекція №8 поглинання промивальних рідин, їх характеристика, попе-редження і ліквідація
- •Лабораторна робота №9 визначення фізичних властивостей порошкоподібних тампонажних матеріалів
- •Визначення густини сухого цементу
- •Визначення ступеня дисперсності (тонкості помелу) тампонажного портландцементу
- •Визначення термінів схоплення тампонажного розчину
- •Лабораторна робота №11 визначення міцності тампонажного каменю
- •Визначення міцності на вигин каменю з портландцементів і, іі і ііі типів
- •Міцність на стискання каменю з портландцементів типу і-g і і-h
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №12 вивчення конструкції комплекту випробувального інструменту для випробування продуктивних горизонтів.
Лабораторна робота №9 визначення фізичних властивостей порошкоподібних тампонажних матеріалів
Мета роботи: вивчення методики і приладів для визначення густини, ступеня дисперсності та об’ємної (насипної) маси порошкоподібних матеріалів.
Визначення густини сухого цементу
Під густиною тампонажного цементу, що містить у своєму складі частинки різної густини, розуміють середньозважену густину речовин, які входять до його складу:
, (9.1)
де rц – густина тампонажного порошку, кг/м3;
Сі – масова частка і-го компоненту в суміші (цементі);
rі – густина і-го компоненту, кг/м3.
Рисунок 9.1 – Волюметр Ле-Шательє-Кандло
Значення густини цементів та інших подріблених тампонажних матеріалів використовують для визначення густини тампонажного розчину при заданому водоцементному відношенні і витрати цементу та порошкоподібних домішок до нього на операцію цементування.
Для визначення густини використовують метод, який грунтується на вимірі об’єму витісненої рідини при засипанні в неї відомої маси досліджуваного матеріалу. В роботі використовується волюметр Ле-Шательє-Кандло, який виготовлений у формі мірної колби об’ємом 100-150 см3 з довгою вузькою горловиною і розширенням на ній (рис.2.1). Шкала, що нанесена на горловині, дозволяє виміряти об’єм з точністю до 0,1 см3. Густину цементу визначають з використанням вуглеводневої рідини – бензину, гасу, дизельного палива, бензолу і т.п. Використовувати для цієї мети воду не можна, щоб запобігти реакції гідратації цементу.
За густиною можна наближено визначити вид цементу. Тампонажний портландцемент, який не містить у собі домішок, має густину 3100-3200 кг/м3. Якщо в цементі містяться мінеральні домішки, його густина зменшується до 2800-2900 кг/м3, а при більшому вмісті мінеральних домішок (більше 20%) густина може знизитись до 2700 кг/м3. Безклінкерні тампонажні цементи (наприклад, ШПЦС-200) можуть мати густину 2600-2700 кг/м3. Густина ж цементів, спеціально приготовлених для одержання обважнених цементних розчинів, досягає 3500 кг/м3.
Порядок виконання роботи
1. Беруть за вказівкою викладача необхідну кількість цементу і просушують його протягом 2 годин в сушильній шафі при температурі 110±5 оС, потім охолоджують в ексікаторі до кімнатної температури.
2. Волюметр заповнюють вуглеводневою рідиною до нульової поділки і з допомогою штатива розміщують в термостаті. Термостат являє собою скляну посудину заповнену водою кімнатної температури.
3. Фільтрувальним папером знімають краплини рідини, які залишилися на горловині колби, і протирають її зсередини.
4. Висушений цемент зважують на технічних вагах з точністю до 0,01 г в кількості 90-100 г і висипають в прилад через воронку невеликими порціями до тих пір, поки рівень рідини в горловині колби підніметься до відмітки 20см3. При цьому необхідно стежити, щоб цемент не застряг у горловині приладу або не залишився на його стінках.
5. Для видалення бульбашок повітря прилад необхідно декілька разів енергійно повернути навколо своєї осі і потім уточнити відлік.
6. Залишок проби тампонажного матеріалу знову зважують на технічних вагах.
7. Густину розраховують як середнє арифметичне із результатів двох вимірювань, які відрізняються один від одного не більше як на 20 кг/м3, за формулою:
, (9.2)
де r - густина матеріалу, кг/м3;
m1 – маса тампонажного матеріалу взятого до досліду, г;
m2 - маса залишку тампонажного матеріалу, г;
V – об’єм рідини, витісненої матеріалом, см3.
8. Результати вимірів заносять в таблицю 9.1.
Таблиця 9.1 – Результати виміру густини цементного порошку
№ досліду |
Матеріал |
Маса матеріалу, г |
Різниця m2-m1, г |
Об’єм рідини, витісненої матеріалом, см3 |
Густина матеріалу, кг/м3 |
|
Взятого до досліду m1 |
залишку m2 |
|||||
