- •Лабораторна робота №1 вивчення конструктивних особливостей бурових доліт та елементів зносу їх озброєння
- •Лопатеві долота
- •Призначення і конструкції однолопатевих доліт
- •Вимоги до якості лопатевих доліт
- •Конструкції й асортимент двохлопатевих доліт
- •Конструкції й асортимент трилопатевих доліт
- •Стираючо-ріжучі лопатеві долота
- •Алмазні долота виготовляють двох модифікацій:
- •Твердосплавні долота
- •Еліптичні долота
- •Алмазні долота
- •Шарошкові долота
- •Основні елементи шарошкового долота.
- •Кодування зносу шарошкових доліт
- •Лабораторна робота №2 вимірювання основних параметрів промивальних рідин.
- •Густина бурового розчину
- •Вимірювання густини бурового розчину
- •Умовна в’язкість
- •Вимірювання умовної в’язкості
- •Статичне напруження зсуву бурового розчину
- •Вимірювання статичного напруження зсуву за допомогою приладу снс-2
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення результатів вимірювань
- •Фільтрація промивальної рідини.
- •Вимірювання фільтрації приладом вм-6
- •Підготовка приладу
- •Вимірювання фільтрації
- •Оформлення результатів
- •Вимірювання товщини фільтраційної кірки
- •Опис приладу
- •Підготовка приладу
- •Вимірювання товщини кірки
- •Оформлення результатів вимірювання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №3 регулювання основних параметрів промивальних рідин.
- •Класифікація хімічних реагентів
- •Обробка бурових розчинів на основі ефірів целюлози
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка бурових розчинів реагентами на основі лігносульфонатів
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка бурових розчинів реагентами на основі акрилових полімерів та визначення їх оптимального вмісту
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4 техніко-технологічні основи приготування та очистки промивальних рідин.
- •Виконання роботи
- •Оформлення результатів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5 основні види аварій з бурильною колоною. Причини виникнення, шляхи попередження і ліквідації.
- •Лабораторна робота №6 основні засоби для ліквідаці прихоплень з бурильною колоною. Г ідравлічний ударний механізм (гум)
- •Збудник пружних коливань (вук)
- •Я с ударно-вібраційний
- •Пристрій для ліквідації прихватів улп- 190-1
- •Яс механічний
- •Лабораторна робота №7 нафтогазоводопроявлення. Осипання і обвалювання стінок свердловин свердловини. Методи попередження, наслідки і шляхи їх ліквідації.
- •Ускладнення, викликані проявами сірководню
- •Порушення цілісності стінок свердловини
- •Лекція №8 поглинання промивальних рідин, їх характеристика, попе-редження і ліквідація
- •Лабораторна робота №9 визначення фізичних властивостей порошкоподібних тампонажних матеріалів
- •Визначення густини сухого цементу
- •Визначення ступеня дисперсності (тонкості помелу) тампонажного портландцементу
- •Визначення термінів схоплення тампонажного розчину
- •Лабораторна робота №11 визначення міцності тампонажного каменю
- •Визначення міцності на вигин каменю з портландцементів і, іі і ііі типів
- •Міцність на стискання каменю з портландцементів типу і-g і і-h
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №12 вивчення конструкції комплекту випробувального інструменту для випробування продуктивних горизонтів.
Визначення термінів схоплення тампонажного розчину
При проведенні цементувальних робіт необхідно знати час, протягом якого цементний розчин в умовах даної свердловини зберігає рухомість, а також час, який необхідний для перетворення розчину в камінь. Найшвидше схоплення цементного розчину відбувається в тому випадку, коли після замішування він залишається у стані спокою. Швидкість схоплення в статичних умовах оцінюють приладом Віка шляхом періодичного заміру глибини занурення в твердіючий цементний розчин голки стандартного розміру під дією сталого навантаження. Відразу після замішування, коли цементний розчин знаходиться в рідкому стані, голка занурюється в розчин на всю його глибину. Але в міру схоплення розчину рух голки значно сповільнюється і нарешті настає момент, коли вона під дією ваги стержня не доходить до дна посудини з розчином. При подальшому схопленні настає такий момент, коли голка не може зануритися в цементний розчин на помітну глибину. За цим методом швидкість схоплення характеризується так званими термінами схоплення – терміном початку і кінця схоплення.
Час, що пройшов від моменту замішування цементного розчину до того моменту, коли голка не доходить до дна посудини з розчином на 1-2 мм, називають терміном початку схоплення, а час, що пройшов від моменту замішування до моменту, коли голка занурюється в розчин не більше, ніж на 1 мм – терміном кінця схоплення.
Цей найпростіший метод не дає кількісної характеристики структурно-механічних властивостей твердіючих суспензій.
З допомогою приладу Віка визначають терміни схоплення при температурі до 90 оС і атмосферному тиску. При високих температурах (до 250 оС) і тисках (до 100 МПа) для визначення термінів схоплення використовують установку УС-1.
Швидкість схоплення залежить від мінералогічного складу, концентрації твердої фази, температури та хімічної обробки.
П
1 - металічний стержень; 2 - вертикальна обойма станини; 3 - зажимний гвинт; 4 - сталева голка; 5 -пестик Тетмайера; 6 - шкала; 7 - конічне кільце
Рисунок 10.2 - Прилад Віка
Порядок виконання роботи
1. Перевірити вільність опускання стержня приладу і збігання при дотику голки до дна пластинки нульової поділки шкали з позначкою на стержні. У випадку відхилення проводять регулювання приладу.
2. Змастити машинним мастилом внутрішню стінку конічного кільця і донну пластинку.
3. Зважити 400 г попередньо просіяного цементу та висипати його у сферичну чашку.
4. З допомогою мірного циліндра відміряти необхідну кількість води (водоцементне відношення з таблиці 3.1).
5. Приготовити тампонажний розчин відповідно до пункту 1.4 чи 1.5 лабораторної роботи №3.
6. Залити розчин в конічне кільце до верхнього краю.
7. Перше замірювання виконати через 1 год. після замішування портландцементу з водою, наступні – не раніше як через кожні 15 хв. При дослідженні швидкотвердіючих сумішей, які використовуються для ізоляції зон поглинання промивальної рідини, голку необхідно занурювати через кожні 5хв., починаючи з моменту замішування.
8. Перед зануренням голку необхідно встановити на рівні розчину і закріпити стержень зажимним гвинтом. Відпускаючи зажим дають голці можливість вільно опускатися в розчин.
9. Після кожного занурення голку витирають, а кільце повертають так, щоб голка занурювалась кожен раз в нове місце.
10. Результати вимірів заносять в таблицю 10.3.
Таблиця 10.3 – Результати виміру термінів схоплення
Тип цементу |
Кількість цементу, г |
Рідина замішування |
Водоце-ментне відно-шення |
Початок замішу-вання, год. |
Терміни схоплення, год |
||
вид |
кількість, г або см3 |
початок |
кінець |
||||
Якщо необхідно визначити терміни схоплення при температурі більше кімнатної, то розчин заливають в кільце з деяким надлишком. Надлишок зрізають лінійкою і кільце накривають металевою або скляною пластинкою, яка змащена мастилом. Пластинку притискують до кільця спеціальним пристосуванням. Кільце, закрите пластинкою, занурюють у водяний термостат із заданою температурою (+30 +90 оС). Перше занурення голки проводять через 1 год. після замішування, наступні – через кожні 5 хв. до завершення дослідження.
Перед кожним зануренням у воду кільце з цементним розчином накривають пластинкою, вимірюють температуру води і записують результат.
При температурі дослідження менше +40 оС задана температура повинна підтримуватись з точністю ±2 оС, при температурах +40 +90 оС – з точністю ±3 оС.
У кінці роботи робиться загальний висновок за кожним пунктом.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Що розуміють під розтічністю тампонажного розчину?
2. Які фактори впливають на розтічність тампонажного розчину?
3. Що таке консистенція тампонажного розчину і в яких одиницях вона вимірюється?
4. Які фактори впливають на консистенцію тампонажного розчину?
5. Що таке УОК тампонажного розчину?
6. З якою метою визначають консистенцію тампонажного розчину?
7. Дайте визначення початку і кінця схоплення тампонажного розчину.
8. Які фактори впливають на терміни схоплення?
9. З якою метою визначають терміни схоплення?
10. Які ще, крім описаних вище, Ви знаєте властивості тампонажних розчинів?
