- •1.Виникнення та тенденції розвитку інституту консультування
- •2.Особливості становлення і розвитку консультаційного бізнесу в Україні
- •3. Перешкоди для розвитку консалтингової дыяльності.
- •4.Порівняльна характеристика зарубіжних і вітчизняних підходів до консультування
- •5.Ринок консультаційних послуг
- •6. Ліцензування і сертифікація консалтингової діяльності
- •7.Консультаційна послуга як специфічний продукт підприємницької діяльності
- •8.Типологія консалтингових продуктів
- •10.Принципи управлінського консультування
- •11. Типи управлінського консультування .
- •9.Основні поняття управлінського консультування
- •12.Цілі управлінського консультування
- •13.Завдання управлінського консультування
- •16.Побудова консультаційної фірми
- •17. Види організаційно-правових форм консалтингового бізнесу
- •18.Особливості організаційної структури консалтингових фірм
- •20. Управління роботою консультаційної фірми на основі проектного підходу
- •21.Сутність консультаційного проекту
- •22.Управління консультац. Проектом
- •23.Особливості кадрової політики конс фірм .Вимоги до працконсалтингових фірм
- •24. Відбір, наймання та навчання персоналу .
- •26. Організація праці консультантів
- •27.Стратегія консультаційної фірми
- •28. Визначення стратегічного вибору консалтингової фірми.
- •29. Реалізація стратегії та контроль за виконанням управлінських рішень
- •31.Забезпечення якості і конкурентоспроможності консультаційних послуг
- •33.Формування цінової політики консультаційних Фіри
- •34.Процес розробки комплексу просування консультаційних послуг
- •37.Етапи управлінськ. Консультування
- •39.Охарактериз схему конс циклу
- •40.Етапи управл конс-ня
- •44.Види консультантів
- •49. Участь консультанта у процесі внесення змін в організацію
- •46. Серед основних критеріїв вибору консалтингової компанії були названі:
- •48. Поведінкові ролі консультанта та робота з клієнтом
- •50. Підготовка до консультування
- •52.Зміст та мета розробки консультаційних пропозицій
- •53.Угода консультування, її структура та зміст. Види консультаційних угод
- •54. Попередній діагноз
- •55. Джерела отримання інформації для проведення діагностики
- •56.Діагностика організації:методологія досліджень систем управління.
- •57.Позиційний аналіз організації
- •58.Джерела та методи збирання, обробки інформації
- •59.Методи дослідження інформаційних потоків
- •61.Охарактеризуйте процедуру визначення проблеми
- •62.Класифікація методів вирішення управлінських проблем .Визначення пріоритетів проблем
- •63.Експертиза проблем
- •65. Оцінка альтернатив рішення проблеми
- •66.Мета,етапи та методологічні підходи до розробки консультаційних рекомендацій
- •68.Процедури впровадження рекомендацій консультантів
- •69. Модель успішного інноваційного процесу
- •70. Опір змінам.Тактики подолання опору.
- •73. Термін та момент завершення консультування
- •74. Зміст та структура підсумкового звіту про консультування
- •75. Оцінка ефективності та результативності консультування
- •76. Дайте х-ку управлінського консалтингу.
- •79. Аудітинг.
46. Серед основних критеріїв вибору консалтингової компанії були названі:
• Репутація (61.4%)
• Рівень цін (54.8%), а для 26% це вирішальний чинник
• Наявність персоналу з України і досвід роботи на місцевому ринку (52.4%)
• Навички (45.2%)
• Корпоративний принцип (34.3%)
• Рівень якості наданих послуг (22%)
• Наявність досвіду роботи з підприємствами відповідної галузі (20%)
• Гарантія конкретних результатів (18%)
47. Взаємовідносини консультанта та клієнта
Незважаючи на різноманітність проблем, що вирішуються, стилів виконання завдань та методик роботи, консультування з питань управління базується на єдиній методології проведення консультаційного процесу та використанні універсального інструментарію.Для успішного проведення консультаційного процесу необхідно визначити модель взаємовідносин консультантів з клієнтом (модель консультування), яка б дозволяла виявити характер співробітництва учасників на різних етапах консультування. Моделі консультування відрізняються ступенем участі та зусиль зовнішніх консультантів та персоналу клієнтської організації на кожному етапі консультаційного процесу (діагностика проблеми, розробка плану консультаційних заходів та впровадження запропонованих змін).Модель «експерт-клієнт» характеризується залученням консультантів лише на етапі розробки консультаційних рекомендацій, що дозволяє, певним чином, мінімізувати як фінансові витрати клієнта, так і строк перебування консультантів в організації клієнта. За моделлю «доктор-пацієнт» консультант здійснює діагностику організації, виявляє проблеми клієнта та розробляє комплекс заходів, здатних їх вирішити. Це дозволяє мати об’єктивний погляд на проблеми та труднощі клієнта, визначити справжні причини їх виникнення. Процес впровадження змін здійснюється самостійно клієнтом без участі та відповідальності консультанта.Найбільш ефективною моделлю консультування слід вважати «співробітництво». Взаємовідносини співробітництва дозволяють поєднати зусилля клієнта та консультанта на всіх етапах консультування. Спільна робота дозволяє розширити компетенцію персоналу, перейняти у консультанта методологію та прийоми вирішення проблем, що забезпечує можливість самостійно подолати управлінські труднощі.
48. Поведінкові ролі консультанта та робота з клієнтом
Коли консультант і клієнт обрали певну модель стосунків співробітництва, належить визначити роль кожного з них. Відповідні поведінкові ролі консультанта в організації залежать від моделі консультування, специфіки проблеми, яка вирішується, очікувань клієнта та особливостей організації в цілому. Найбільш поширеними є наступні поведінкові ролі консультанта. Консультант-пропагандист шляхом пропаганди намагається вплинути на систему клієнта. Пропаганда може бути позиційною або методологічною. При позиційній (контактній) пропаганді консультант впливає на клієнта цілеспрямовано, диктуючи клієнту вибір певної позиції з огляду на його діяльність (виробництво товарів, прийняття рішення та ін.). Технічний експерт за допомогою спеціальних знань та досвіду надає клієнтові відповідні послуги. За досягнення цілей консультування відповідає, як правило, клієнт. Інструктор та викладач організує навчання у межах системи клієнта, проводить тренінги з відривом чи без відриву від виробництва або безпосередньо надає інформацію навчально-ознайомлювального характеру. Помічник у вирішенні проблем доповнює дії клієнта на стадіях сприйняття, усвідомлення та розробки заходів, необхідних для вирішення проблеми. Розробник альтернатив може запропонувати для вибору декілька варіантів вирішення проблеми та визначити для кожного з них супутній ризик. Пошукач фактів працює з інформацією системи клієнта. Його вплив на клієнтську організацію відбувається через вивчення та обробку інформаційного масиву, відбір надійних та достовірних джерел даних, залучення клієнта до збору даних, подання результатів та аналізу інформації керівництву клієнта. Всі перелічені поведінкові ролі консультанта пов’язані зі змістом та особливостями консультаційного завдання. Консультант не може обрати та дотримуватися однієї ролі протягом всієї роботи з клієнтом. Може статися так, що обрані модель, стиль та вид консультування вимагають від консультанта водночас і генерації ідей, і пошуку фактів, і розробки альтернатив, і навчання персоналу організації інноваційним заходам..
