26. Антропогенне виснаження грунтів. Спустелювання.

Забруднення  ґрунтів а)механічне – забруднення  ґрунтів  крупно уламкових  матеріалом  у  вигляді  будівельного  сміття,  битого  скла,  кераміки  і  інших  відходів б)хіміче – проникнення речовин, що змінюють природну концентрацію хімічних елементів– відвали гірських порід, викиди нафти, стоки рудничних, промислових і побутових відходів.в)біологічне – пов’язане з проникненням в ґрунт і розмноженням в  ній небезпечних для людини організмів.. Наслідки антропогенних впливів на ґрунти

Вид впливу	Основні зміни ґрунтів
Щорічне розорювання	Посилена взаємодія з атмосферою, вітрова та водна ерозія, зміна чисельності ґрунтових організмів
Сінокоси, збирання врожаю	Вилучення деяких хімічних елементів, підвищення випаровування
Випас худоби	Ущільнення ґрунту, знищення рослинності, ерозія, збіднення ґрунтів рядом хімічних елементів, висушування, біологічне забруднення
Випалювання старої трави	Знищення ґрунтових організмів в поверхневих шарах, підсилення випаровування
Зрошення	При неправильному поливанні: заболочення та засолювання ґрунтів
Осушення	Зниження вологості, виникнення вітрової ерозії
Застосування отрутохімікатів та гербіцидів	Загибель ряду ґрунтових організмів, зміни ґрунтових процесів, накопичення небезпечних для живих організмів отрут
Створення промислових та побутових звалищ	Зниження площі землі, придатної для сільського господарства, отруєння ґрунтових організмів на прилеглих ділянках .
Робота наземного транспорту	Ущільнення ґрунту при русі поза дорогами, отруєння ґрунтів відпрацьованими газами та сипкими матеріалами -
Знищення лісів	Посилення вітрової та водної ерозії, посилення випаровування
Шум та вібрація	Сповільнення росту рослин, загибель живих організмів

Нині в Україні кількість гумусу в ґрунті зменшилася в середньому в шість разів і становить приблизно 3 %.  Посу́ха  — нестача чи відсутність опадів протягом тривалого періоду часу при підвищених температурах та зниженні вологості повітря, внаслідок чого зникають запаси вологи в ґрунті.       Географія опустелювання. Території з високою небезпекою опустелювання складають в Азії близько 19 % тєриторії, в Африці - 23 %, в Австралії - 45 %, а в Південній Америці близько 10 % всієї площі. Найбільш проблемними регіонами з точки зору опустелювання є, в першу чергу, Середня та Центральна Азія, Казахстан та Сахель - смуга сухих степів та напівпустель на південь від Сахари.

Дев’ять тисяч років тому на місці нинішньої пустелі Сахара була савана. У ній паслися табуни копитних тварин. Опустелювання Північної Африки почалося раптово близько 5 440 років тому (плюс-мінус 30 років).

Процеси опустелювання проходять тут і зараз. Але причиною є не стільки природні чинники, стільки діяльність людини. Найбільш явними наслідками опустелювання південніше Сахари, в Сахелі, є деградація пасовищних угідь і падіння виробництва продуктів харчування. Наприкінці 60-х рр. XX сторіччя у цій зоні вибухнула багаторічна посуха, що досягла свого апогею в 1973 р. Пересохло багато колодязів і суттєво зменшився стік таких великих річок, як Нігер та Сенегал. Поверхня озера Чад скоротилася до 1/3 його нормальних розмірів. Темпи просування границь пустелі на південь від Сахари місцями досягали 10 км у рік.