64. Принципи раціонального природокор. Теорія і практика

1) Принцип “нульового рівня” споживання пр.рес.. Цей принцип використовується в багатьох економічно розвинених країнах для регулювання споживання первинних пр.рес. у державному масштабі. Називається він так через те, що за нульовий рівень береться обсяг первинних пр.рес., використаних підприємством за попередній рік, а на наступний – перевищення цього рівня споживання обмежується в державному масштабі чітко визначеним коефіцієнтом. Дотримання коефіцієнта обов’язкове, оскільки з порушника стягується штраф, який може перевищити прибутки підприємства.

2) Принцип відповідності антропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалові регіону. Дотримання цього принципу дозволить уникнути порушень природної рівноваги завдяки чітко визначеному збалансованому циклові використання і відновлення. Порушення законів функціонування прир. систем відбувається у двох випадках:

А) за перевищення рівня антропогенного навантаження. (в Донбасі, Придніпров’ї);

Б) за невідповідності спеціалізації виробництва специфіці ПРП.

3). Принцип збереження просторової цілісності прир. систем у процесі їх господарського використання. Цей принцип випливає з найважливіших закономірностей взаємопов’язаності змін компонентів природи під впливом антропогенної діяльності. Зміни одного з компонентів природної системи приводить до зміни в інших, а іноді – до змін якостей екосистеми в цілому. Прикладом може бути осушення боліт в областях Українського Полісся.

4).Принцип збереження природно обумовленого кругообігу речовин у процесі антропогенної діяльності. Сутність принципу зводиться не тільки до того, щоб технологічні процеси конкретних виробництв обмежувались циклічністю (ресурс – виробництво – споживання – відходи), а й щоб циклічні процеси являли послідовний ряд стадій виробництва, пов’язаних між собою чи комплексністю переробки сировини, чи по стадійним її використанням. Порушення цього принципу призвело до утворення великої кількості відходів, які включаються в природний кругообіг речовин і змінюють властивості багатьох екосистем у регіоні.

5) Принцип погодження виробничого і прир. ритмів. Принцип погодження виробничого і прир. ритмів випливає з того, що будь-яка екосистема і кожний її компонент підпорядковується своєму часовому ритмові. Щоб екосистема зберігала рівновагу, необхідно, аби загальна швидкість її внутрішніх процесів керувалася найповільнішою її ланкою, оскільки будь-який антропогенний вплив, що змушує котрусь частину циклу працювати швидше, ніж працює вся екосистема, призведе до порушення стабільності екосистеми.

6) Природні процеси, що проходять у часі, визначаються факторами як короткочасної, так і тривалої дії. Звідси випливає необхідність їх урахування і в поточній, і перспективній виробничій діяльності. Тому необхідним є дотримання такого принципу природокористування, як пріоритетність екологічної оптимальності на довгострокову перспективу під час визначення економічної ефективності поточного природокористування враховуючи те, що у сфері природокористування всі екологічні негативні наслідки господарської діяльності безповоротні

Розвинуто теоретико-методологічні підходи до формування податкової політики на нових засадах. Удосконалено фіскальні методи управління природокористуванням, методичні підходи до оцінки ефективності системи оподаткування. Визначено місце та роль загальнодержавних податків, зокрема, рентних платежів, плати за спеціальне використання пр.рес. і екологічних зборів. Запропоновано шляхи підвищення ефективності податкової системи щодо врегулювання відносин у сфері природокористування й охорони довкілля.