39. Вчення про біосферу

Вчення про біосферу було розроблене у 1926 році B.I. Вернадським і цим же роком датована його книга «Біосфера», яка вийшла у Ленінграді, де він дав таке визначення біосфери - це оболонка Землі, склад, структура і енергетика якої значною мірою обумовлені життєдіяльністю живих організмів. За теорією В.І.Верн. біосфера - це глобальна єдина система Землі, де існує або коли-небудь існувало життя і весь основний хід геохімічних та енергетичних перетворень визначається життям. Принципові положення теорії В.І.Верн. І. Верн. виділяв рівні (основні структурні компоненти) речовин біосфери. Кожна з цих складових характеризується специфічною, динамічною структурою та організацією. 1) жива речовина (сукупність організмів різних видів). 2) біогенна речовина - органо-мінеральні та органічні продукти, створені організмами (всі форми дендриту, кам'яне вугілля, нафта, газ тощо); 3) нежива (косна, кістякова речовина) - неживі неорганічні сполуки, речовини, в створенні яких живі організми участі не брали (гірські вивержені породи, мінерали); 4) біокістякова речовина - неорганічні продукти, що утворюються в результаті взаємодії живої і кістякової речовин (кисень, створений зеленими рослинами; вода, грунт; мул, природні води, газо- та нафтоносні сланці, частина осадових карбонатів, ландшафти); 5) радіоактивні речовини; 6) розсіяні атоми; 7) речовини космічного походження (метеорити). II. Енергія Сонця - космічне джерело енергії в біосфері. Організми трансформують променисту енергію Сонця в хімічну згідно із законами термодинаміки. Залежно від джерела енергії Верн. говорив про живу речовину І-го і ІІ-го порядків. III. "Тиск життя". В. І. Верн. відзначав здатність живої речовини постійно зростати, розрахував швидкість можливого заселення поверхні Землі деякими організмами за умов безперешкодного існування. Так, для деяких бактерій достатньо 1,3 - 1,8 доби для заселення поверхні планети. IV. Роль живих організмів. В.І. Верн. вперше відзначив геологічну роль живих організмів. Саме завдяки їх діяльності відновний характер давньої атмосфери, в якій переважали NН3, СН4, СО, СО2, змінився на окисний з N2, О2 та незначним вмістом СО2. V. "Плівки життя". B.I. Верн. підкреслював повсюдність життя, яке в біосфері поширене в трьох основних середовищах: літосфері, гідросфері та атмосфері. Місця найбільшої концентрації організмів називають «плівками життя». VI. "Ноосфера". В. І. Верн.зазначав, що можливості людини з її розумом і технікою такі значні, що вона може втручатись в хід геолого-хімічних процесів Землі і навіть змінювати їх природний напрямок. Людство має усвідомити свою силу і роль у біосфері і тоді настане новий етап її розвитку.

Вернадський передбачав перехід біосфери в новий стан, так звану сферу розуму -”ноосферу” (noos - в перекладі з грецької : розум, дух ), в якій людина стане основною геологічною силою. Ноосфера - це етап розвитку біосфери, на якому людина, свідомо використовуючи свої знання, буде підтримувати існування біосфери та сприяти її розвитку. Вплив антропогенного фактора на біосф. В порівнянні з тривалістю існування біосфери людина існує надзвичайно короткий час. Проте, за цей короткий проміжок часу колообіг речовин в біосфері змінився радикально. В.І.Вернадський підрахував, що в античні часи люди використовували лише 18 хімічних елементів, у XVIII ст. - 29, у XIХ ст. - 62, а тепер використовуються 89 елементів, що є в земній корі, крім того одержані такі, яких у природі зовсім немає (плутоній, технецій тощо). Людина небувало прискорила колообіг деяких речовин - родовища заліза, цинку, свинцю .