28. Світові проблеми прісної води. Основні заходи охорони і раціонального використання.

Вода бере участь у кожному процесі, що відбувається в рослинах та в живих організмах. Вона є потужним розчинником, і живі організми використовують водні розчини для функціонування біологічних процесів. Загальний об'єм води на нашій планеті оцінюється вражаючою цифрою — 1385 мільйонів кубічних кілометрів. Лише незначна частина цієї води придатна для використання людиною. Абсолютна більшість цієї колосальної маси — це гіркувато-солона морська вода, непридатна для життя та технічного використання.Лише 2,5 % води є прісною — придатною для життя. Близько 69 % від цієї кількості знаходиться в шапках полярного льоду і гірських льодовиках або в підземних водоносних горизонтах, занадто глибоких для того, щоб відкачувати її при сучасній технології.

Доступ ще більше ускладнюється конфліктами, що виникають у зв'язку з правами на воду в басейнах річок і озер, що належать двом або більше країнам і на воду у водоносних пластах, що перетинають міжнародні кордони. Зростання чисельності населення світу привело до різкого збільшення обсягів споживання води. Найвищі показники зростання населення спостерігаються в засушливих країнах, багатьом з яких вже зараз не вистачає води. Очікується, що хронічна нестача прісної води буде спостерігатися в більшій частині країн Африки, Близького Сходу, в Північному Китаї, в частині Індії і Мексики, на Заході Сполучених Штатів і в колишніх радянських середньоазіатських республіках. Основні заходи охорони і раціонального використанн:-розробку і впровадження методів регулювання стоку з поверхні водозабірних басейнів, штучного поповнення підземних вод і водного режиму грунтів; -розробку і впровадження найдосконаліших методів захисту водних ресурсів країн від евтрофікації; -створення водоохоронних комплексів; -розробку і впровадження безвідходних та безводних технологій, переведення промислових підприємств на оборотне водоспоживання, будівництво очисних споруд, застосування нових методів демінералізації шахтних вод; -розробку і впровадження технічно досконалих меліоративних систем з дуже високим коефіцієнтом корисної дії, а також зрошувальних і поливних норм, які б забезпечували сільськогосподарські культури вологою і запобігали надмірній фільтрації води, заболоченню, підтопленню, затопленню, засоленню земель; -розробку і впровадження еколого-економічної оцінки водних ресурсів.

29. Экологічні проблеми водних екосистем україни

катастрофы Азовского моря

Пятно мазута в Керченском проливе 16.11.2007 (www.BlackSea-online.com)

• 2007. В Керченском проливе в районе российского порта «Кавказ» из-за сильного шторма 11 ноября затонуло 4 судна — сухогрузы «Вольногорск», «Нахичевань», «Ковель», «Хачь Измаил» (Грузия). Сорвались с якорей и сели на мель 6 судов, получили повреждения 2 танкера («Волгонефть-139» и «Волгонефть-123»). В море попало около 1300 тонн мазута и около 6800 тонн серы.

Экология и охрана природы Черного моря

Побережье Чёрного моря и бассейн рек, впадающих в него, являются районами с высоким антропогенным воздействием, плотно заселёнными человеком ещё с античных времён. Экологическое состояние Чёрного моря в целом неблагоприятное.

Среди основных факторов, нарушающих равновесие в экологической системе моря следует выделить:

• Сильное загрязнение впадающих в море рек, особенно стоками с полей, содержащими минеральные удобрения, в особенности нитраты и фосфаты. Это влечёт за собой переудобрение (эвтрофикацию) вод моря, а, как следствие, — бурный рост фитопланктона («цветение» моря — интенсивное развитие сине-зелёных водорослей), уменьшение прозрачности вод, гибель многоклеточных водорослей.

• Загрязнение вод нефтью и нефтепродуктами (самыми загрязнёнными районами являются западная часть моря, на которую приходится наибольший объём танкерных перевозок, а также акватории портов). Как следствие, это приводит к гибели морских животных, попавших в нефтяные пятна, а также загрязнению атмосферы за счёт испарения нефти и нефтепродуктов с поверхности воды.

• Загрязнение вод моря отходами человеческой жизнедеятельности — сброска неочищенных или недостаточно очищенных сточных вод и т. п.

• Массовый вылов рыбы.

• Запрещенное, но повсеместно используемое донное траление, уничтожающее донные биоценозы.

• Изменение состава, уменьшение количества особей и мутация водного мира под воздействием антропогенных факторов (в том числе замена коренных видов природного мира экзотическими, появляющимися в результате воздействия человека). Так, например, по оценкам специалистов из Одесского отделения ЮгНИРО, только за одно десятилетие (с 1976 по 1987 год) поголовье черноморской афалины сократилось с 56 тысяч до семи тысяч особей^[11].

По мнению ряда специалистов экологическое состояние Чёрного моря за последнее десятилетие ухудшилось несмотря на снижение экономической активности в ряде причерноморских стран.

Для охраны окружающей среды в районе Чёрного моря в 1998 году было принято соглашение ACCOBAMS («Agreement on the Conservation of Cetaceans of the Black Sea, Mediterranean Sea and Contiguous Atlantik Area»), где одним из основных вопросов стоит охрана дельфинов и китов.

Основным международным документом, регулирующим вопросы охраны Чёрного моря, является Конвенция о защите Чёрного моря от загрязнения^[13], подписанная шестью черноморскими странами — Болгарией, Грузией, Россией, Румынией, Турцией и Украиной в 1992 в Бухаресте (Бухарестская конвенция). Также в июне 1994 года представителями Австрии, Болгарии, Хорватии, Чешской Республики, Германии, Венгрии, Молдавии,