- •Передмова
- •1 Інженерний пошук при будівництві магістральних трубопроводів
- •1.1 Визначення області пошуку оптимальної траси
- •1.2 Підготовка вихідних даних
- •1.3 Узгодження з місцевими органами влади та різними державними інстанціями
- •1.4 Проведення натурних вишукувань
- •1.5 Інженерно-геологічні та гідрогеологічні вишукування
- •1.6 Вишукування місцевих будівельних матеріалів
- •1.8 Особливості лінійних вишукувань при будівництві магістральних трубопроводів
- •1.7 Вибір та вишукування джерел водопостачання
- •1.9 Проектна документація
- •1.9.1 Зміст проекту
- •1.9.2 Будівельний генеральний план траси трубопроводу
- •2 Організація будівництва магістральних трубопроводів
- •2.1 Розрахунок транспортної схеми будівництва трубопроводу
- •2.1.1 Розрахунок раціональних меж перевезення труб та матеріалів при будівництві магістрального трубопроводу
- •2.1.2 Визначення необхідної кількості транспортних засобів
- •2.2 Організація лінійних будівельних потоків при будівництві трубопроводу
- •2.2.1 Визначення оптимального числа комплексно-технологічних потоків
- •3 Основні положення із організаційно-технічної підготовки та виявлення техногенного впливу на навколишнє середовище при будівнцтві трубопроводів
- •3.1 Загальні положення із організаційно-технічної підготовки будівництва
- •3.2 Екологічна паспортизація базових будівельних технологій
- •3.3 Природоохоронний моніторинг
- •4 Організація і технологія будівництва трубопроводів на болотах
- •4.1 Основне поняття про болото
- •4.2 Фізико-механічні характеристики торфу
- •4.3 Класифікація боліт стосовно до будівництва трубопроводів
- •4.4 Технологічна схема та послідовність виконання робіт
- •5 Організація і технологія виконання підготовчих робіт
- •5.1 Розчистка будівельної смуги під трубопровід
- •5.3 Корчування та переміщення пнів до місця засипки та їх засипка
- •5.4 Способи збільшення несучої здатності ґрунту
- •5.5 Організація і технологія влаштування тимчасових доріг при будівництві магістральних трубопроводів
- •5.5.1 Класифікація тимчасових доріг при будівництві магістральних трубопроводів
- •5.5.2 Влаштування доріг на ґрунтах із низькою несучою здатність
- •5.6 Влаштування переїздів через діючі трубопроводи
- •5.7 Організація і технологія влаштування зимових тимчасових доріг
- •5.7.1 Вимоги до вздовжтрасових тимчасових зимових доріг
- •5.7.2 Конструкції тимчасових зимових доріг та область їх застосування
- •5.7.3 Організація і технологія виконання робіт із влаштування тимчасових зимових доріг
- •5.7.4 Влаштування тимчасових доріг лежневого типу
- •5.7.5 Влаштування лежневих доріг за допомогою геосітки із скловолокна
- •5.7.6 Влаштування льодових переправ методом пошарового наморожування
- •5.6 Контроль якості виконання підготовчих робіт
- •6 Організація і технологія виконання земляних робіт
- •6.1 Визначення основних параметрів вибухових робіт при влаштуванні траншей та каналів на болотах
- •6.2 Фільтраційний розрахунок при будівництві трубопроводів на заводнених дільницях та болотах
- •6.3 Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах і типу в літній період
- •6.4 Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах іі та III типів в літній період
- •6.5 Влаштування каналу (траншеї) за допомогою енергії вибуху
- •6.6. Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах в зимовий період
- •6.7 Зворотна засипка трубопроводу
- •6.8 Контроль якості та прийняття земляних робіт
- •7 Організація і технологія виконання зварювально-монтажних робіт
- •7.1 Вибір зварювального обладнання та режимів зварювання
- •7.2 Монтаж та зварювання труб в секції на трубозварювальній базі
- •7.3 Монтаж та зварювання секцій труб в трасових умовах
- •7.4 Організація і технологія виконання зварювально-монтажних робіт при ліквідації технологічних розривів
- •7.5 Контроль якості виконання зварювально-монтажних робіт
- •8 Стійкість трубопроводів прокладених на грунтах із низькою несучою здатністю та її забезпечення
- •8.1 Взаємодія підземного трубопроводу із ґрунтовим середовищем
- •8.2 Особливість роботи трубопроводів в ґрунтах із низькою несучою здатністю
- •Розрахунок стійкості трубопроводу проти всплиття
- •8.4 Групове баластування трубопроводу залізобетонними привантажувачами
- •8.5 Групове баластування трубопроводу з використанням залізобетонних привантажувачів та мінерального ґрунту засипки
- •8.6 Баластування трубопроводу за допомогою мінерального ґрунту
- •8.7 Розрахунок несучої здатності полімерно-контейнерних баластуючих пристроїв
- •8.8 Баластування трубопроводу із використанням ґрунтової суміші
- •8.8.1 Вимоги до зв’язуючих матеріалів
- •8.8.2 Розрахунок баластуючої здатності перемички виготовленої із ґрунтової суміші
- •8.8.2 Розрахунок основних параметрів ґрунтових перемичок
- •8.9. Баластування трубопроводів ґрунтом із використанням неткано синтетичних матеріалів
- •9 Баластування трубопроводів на грунтах із ниЗьКою несучою здатністю
- •9.1 Схеми закріплення трубопроводу
- •9.2 Класифікація привантажувачів для баластування трубопроводів
- •9.3 Конструкції залізобетонних привантажувачів
- •9.4 Область застосування конструкцій та способів баластування трубопроводів
- •9.5 Організація і технологія виконання підготовчих робіт при баластуванні трубопроводів за допомогою привантажувачів
- •9.5.1 Виготовлення захисних килимків та футеровочних щитів
- •9.5.2 Вивантаження привантажувачів та деталей із транспортних засобів
- •9.5.3 Транспортування бетонних блоків привантажувачів та деталей від місця складування до місця зборки
- •9.6 Організація і технологія виконання робіт із баласту-вання трубопроводів за допомогою привантажувачів
- •9.6.1 Баластування трубопроводів за допомогою сідлоподібних привантажувачів
- •9.6.2 Баластування трубопро воду за допомогою привантажувачів типу убо
- •9.6.3 Баластування трубопроводу груповим методом
- •9.6.4 Баластування трубопроводу із використанням м’яких матеріалів
- •9.7 Організація і технологія виконання робіт з баластування трубопроводів за допомогою перемичок виготовлених із ґрунтової суміші
- •9.8 Схеми встановлення привантажувачів на магістральний трубопровід
- •9.9 Контроль якості виконання робіт із баластування трубопроводу
- •9.10 Техніка безпеки при виконанні робіт із баластування трубопроводів
- •10 Закріплення трубопроводів на проектних відмітках за допомогою анкерних пристроїв
- •10.1 Класифікація та конструкції анкерних пристроїв
- •10.2 Основні технічні вимоги на конструювання, виготовлення та захист анкерних пристроїв від корозії
- •10.3 Методи випробування анкерних пристроїв
- •10.4 Механізація виконання робіт при закріпленні трубопроводів
- •10.5 Способи закріплення трубопроводів анкерними пристроями
- •10.6 Організація і технологія виконання підготовчих робіт при закріпленні трубопроводів проти всплиття за допомогою анкерних пристроїв
- •10.7 Організація і технологія виконання основних робіт при закріпленні магістральних трубопроводів анкерними пристроями
- •10.7.1 Закріплення трубопроводу в літній період будівництва
- •10.7.2 Закріплення трубопроводу в зимовий період будівництва трубопроводу
- •10.8 Організація і технологія закріплення трубопроводу стержневими анкерними пристроями
- •10.9 Організація і технологія закріплення трубопроводу анкерними пристроями, що вморожуються
- •10.10 Контроль якості виконання робіт при закріпленні трубопроводу
- •10.11 Заходи з охорони навколишнього середовища
- •11 Розрахунок анкерних пристроїв
- •11.1 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв
- •11.1.1 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв, що заглиблюються способом закручування
- •11.1.2 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв розкриваючого типу
- •11.1.3 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв в талих грунтах
- •11.1.4 Розрахунок несучої здатності стержневих, дискових та гвинтових анкерних пристроїв, які закріплюються способом вморожування
- •11.2 Розрахунок основних параметрів при різних способах заглиблення анкерних пристроїв в ґрунт
- •11.3 Врахування спільної роботи анкера та труби при повздовжньому переміщенні трубопроводу
- •11.4 Вплив повздовжніх і поперечних сил на напружений стан та положення трубопроводу
- •12 Організація і технологія виконання ізоляційно-укладальних робіт
- •12.1 Способи ізоляції та укладання трубопроводу
- •12.2 Організація і технологія виконання ізоляційних робіт
- •12.2.1 Технологія ремонту ізоляції зварних стиків та заводського ізоляційного покриття
- •12.2.2 Організація і технологія укладання трубопроводу з заводським ізоляційним покриттям
- •12.2.3 Організація і технологія виконання ізоляційно-укладальних робіт при будівництві трубопроводу із незаізольованих труб
- •12.3 Контроль якості ізоляції зварних стиків та ремонту заводського ізоляційного покриття
- •12.4 Укладання трубопроводу методом протягування
- •12.4.1 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по ґрунтовій доріжці
- •12.4.2 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по рельсовій доріжці
- •12.4.3 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по роликовій доріжці
- •12.4.4 Розрахунок тягового канату при протягуванні трубопроводу
- •12.4.5 Організація і технологія укладання трубопроводу методом протягування
- •12.5 Укладання трубопроводів на болотах методом сплаву у каналах утворених вибухами
- •12.5.1 Розрахунок параметрів укладання трубопроводу з поверхні води
- •12.5.2 Організація і технологія прокладання трубопроводів на болотах методом сплаву у каналах утворених вибухами
- •13 Очистка внутрішньої порожнини та випробовування трубопроводів
- •13.1 Порядок проведення робіт із очистки внутрішньої порожнини та випробування трубопроводів
- •13.2 Вибір необхідного обладнання та способу очистки
- •13.3 Очистка внутрішньої порожнини трубопроводу способом протягування очисного пристрою
- •13.4 Визначення технологічних параметрів
- •13.5 Випробовування трубопроводів на міцність та щільність (герметичність)
- •13.5.1 Випробовування газопроводу на міцність
- •13.5.2 Випробовування газопроводу на щільність (герметичність)
- •Приладами
- •13.6 Гідравлічне випробовування трубопроводу
- •Перелік використаних джерел
4.2 Фізико-механічні характеристики торфу
Торф – напівдисперсна система, що складається із трьох фаз: твердої, рідкої та газової. Окремі частинки твердої фази – залишки рослин і мінеральних домішок – мають розміри від декількох міліметрів до розмірів дрібних колоїдних частинок, рівних 10-6 мм. На межі розділу між окремими фазами діють поверхневі сили, властиві дисперсним системам. Тверда фаза складається із органічної та мінеральної частин. Співвідношення між ними характеризує зольність А торфу.
Вода не є простою механічною домішкою в торфі, а тісно зв'язана із ним. Енергія цього зв'язку при великій вологості невелика, але при зменшенні вологості вона зростає, тому видалення води із торфу пов’язана із великими труднощами. Газова фаза в торфі представлена повітрям (що буває не часто) або газами, що виділяються при хімічній зміні торфу. Від кількості повітря в торфі залежать його об'ємна маса, міцність, теплопровідність, коефіцієнт фільтрації та інші важливі фізико-механічні характеристики. До фізико-механічні властивості торфу відносяться.
Вологість. Вологість торфу може бути абсолютною та відносною. Якщо в зразку масою Р міститься маса Рт сухого торфу тоді вміст води буде рівною Р-Рт таким чином абсолютна та відносна вологість розраховується відповідно за формулами
;
(4.1)
.
(4.2)
Співвідношення між абсолютною та відносною вологістю наступні
;
(4.3)
.
(4.4) Ступенем розкладання
R торфу, або гуміфікацією,
називається кількість частини, що
розклалася – гумусу, мається в тій чи
іншій пробі торфу (в відсотках стосовно
до всієї маси торфу). Залежність між
природною вологістю торфу не осушених
боліт та ступенем розкладання виражається
наступними емпіричними формулами:
- для верхового болота
.
(4.5)
- для низинного болота
.
(4.6)
Питома вага торфу визначається за формулою
,
(4.7)
де V – об’єм торфу в зразку.
Питома вага в основному залежить від типу торфу, ступеня його розкладання та вологості і визначається в залежності від умов утворення:
для верхових боліт
.
(4.8)
для низинних боліт
.
(4.9)
Формули (4.8) та (4.9) справедливі для торфів відповідно із природною зольністю не більш 5% для верхових та 15% для низинних боліт.
Щільність торфу є відношення маси абсолютно сухого торфу (тверда фаза) до його об’єму без пор
,
(4.10)
де Vт – об’єм твердої фази торфу в зразку.
Щільність торфу в значній мірі визначається його типом та ступенем розкладання.
При збільшенні останньої щільність зменшується тому, що при цьому вміст гумусів, які володіють низькою щільністю, зростає. Значною мірою щільність торфу залежить від ступеня мінералізації й ступеня ущільнення за рахунок тиску вищележачих шарів та інше.
Пористість п є відношення об’єму всіх пор в зразку до його загального об’єму торфу, %
%
.
(4.11)
Пористість знаходиться в тісній зворотній залежності від ступеня розкладання торфу, тобто чим вище ступінь розкладання, тим нижча пористість. Вона також залежить і від ботанічного складу торфу.
Значення фізико-механічних характеристик деяких видів торфу приведені в таблиці 4.1.
Коефіцієнт пористості – відношення об’єму всіх пор в торфі до об’єму твердої фази
.
(4.12)
Таблиця 4.1 – Фізико-механічні властивості торфу
Вид торфу |
Ступінь розкла- дання |
Золь-ність, А % |
Пито-ма вага, γ кН/м3 |
Густина, ρ, кН/м3 |
Порис-тість, n, % |
Осоковий Дерев’яно-осоковий Тростиновий Тростиново-осоковий Осоковий Тростиново-дерев’яно-осоковий Осоковий Пушицево-осоковий Дерев’яно-осоковий Пушицево-сфагновий Пушицевий Дерев’яний Сфагновий |
84 83 98
99 70
60-65 60-65 30-35 80-85
55 40 55 5 |
8,25 8,91 8,86
8,03 9,12
11,64 8,21 10,37 19,25
3,31 2,29 2,29 - |
16,2 15,2 14,5
14,4 14,3
14,7 15,8 15,6 16,7
15,2 14,5 14,5 7,10 |
0,3,2 0,3,5 0,6,2
0,6,4 0,4,4
0,5,7 0,74 0,48 0,84
0,85 0,69 - - |
80 77 57
56 69
61 53 69 50
56 48 - - |
Вологоємність – здатність торфу всмоктувати та утримувати в собі певну кількість води; кількісно відповідає максимальній абсолютній вологості W, вираженої у відсотках; залежить від структурних особливостей торфу (пористості та розмірів пор), його складу і ступеня розкладання.
Внаслідок того, що рослинна поверхня здатна всмоктувати величезну кількість води, вологоємність торфів в багато разів більше, ніж мінеральних ґрунтів.
Так, вологоємність сфагнового торфу, що не розклався, дорівнює 380% і більше, в той час, як для глинистих ґрунтів вона дорівнює (60-70)%.
При однорідному ботанічному складі торфи низького ступеня розкладання відрізняються більшою високою вологоємкістю (табл. 4.2) із збільшенням ступеня розкладання вологоємність падає.
Таблиця 4.2 – Орієнтовні показники вологоємності торфів
Види торфу |
Ступінь розкла-дання |
Порис-тість n, % |
Вологоємкість, % |
|
повна |
капі-лярна |
|||
Осоковий Дерев’яно-осоковий Тростиновий Тростиново-осоковий Осоковий Тростиново-дерев’яно-осоковий Осоковий Пушицево-осоковий Дерев’яно-осоковий Пушицево-сфагновий Осоково-дерев’яний Пушицевий |
84 83 98 99 70 60
60 30-35 80-85 55 80-85 40 |
80 77 57 56 69 61
53 69 50 - - 55 |
628,16 562,67 550,94 526,19 341,28 316,94
607,10 392,25 179,20 1934,20 354,48 1381,10 |
628,16 - 550,94 526,13 - -
605,21 301,10 - - - - |
При однаковому ступені розкладання торфи мохової групи мають велику вологоємкість, чим трав'янисті і деревні. Вологоємкість має практичне значення при визначенні ступеня насиченості торфів водою.
Об'ємна усадка
торфу β є зменшення
його об’єму при висиханні. Усадка
залежить від початкової і кінцевої
відносної вологості (
)
та до відповідної питомої ваги
.
(4.13)
Торфи, що більше розклалися, мають значно більшу усадку (табл. 4.3), що розклалися менше – меншу за виключенням пушицевого.
Водопроникність торфу характеризується коефіцієнтом фільтрації (табл. 4.4). Для висушеного та невисушеного покладу значення цього коефіцієнта сильно залежить від ступеня розкладання торфу, типу та складу покладу.
Таблиця 4.3 – Об'ємна гранична усадка деяких видів торфу
Вид торфу |
Ступінь розкладання, % |
|
Сапропель Пограничний горизонт Пушицевий Осоковий Тростиновий Сфагновий |
100 88 47 79 52 33 |
86 86 84 68 49 38 |
Таблиця 4.4 – Орієнтовні значення коефіцієнту фільтрації.
Тип грунту |
Коефіцієнт фільтрації, м/сек |
Крупний та середній пісок Сфагновий очіс, мілкий пісок Сфагнові, глиняні, осокові й тростинові торфи слабого ступеня розкладання; супіски та замулені піски. |
(1 – 10 )10 –3 (1 – 10 )10 –4
(1 – 10 )10 –5 |
Сфагнові, глиняні, осокові й тростинові торфи середнього ступеня розкладання; тростинові торфи середнього та високого ступеня розкладання; пушицеві слабого та середнього ступеня розкладання; легкі суглинки. Сфагнові та пушицеві торфи високого ступеня розкладання, осокові і дерев’яні низинні торфи високого та дуже високого ступеня розкладання; дерев’яні верхові торфи середнього ступеня розкладання; суглинки. Сфагнові та пушицеві торфи високого сту-пеня розкладання; дерев’яні верхові торфи високого ступеня розкладання; легкі глини. |
(1 – 10 )10 –6
(1 – 10 )10 –7
(1 – 10 )10 –8 і менше |
