7.4 Організація і технологія виконання зварювально-монтажних робіт при ліквідації технологічних розривів

Монтажні та зварювальні роботи при ліквідації технологічного розриву (напуск, котушка) проводять наступним чином. До початку проведенні робіт в місцях технологічного розриву залишають не засипаними кінці укладеного трубопроводу (в залежності від діаметру труб) довжиною до (40-50) м. В місцях безпосереднього ведення робіт виривають котлован для роботи монтажників і зварників

Схеми виконання зварювально-монтажних робіт при ліквідації технологічних розривів (напусток та вварювання котушок) приведені на рис. 7.4.

Зварювання технологічних напусків проводять в визначеному технологічному порядку: визначають місце розміщення накладного стику, який повинен знаходитись від ближнього стику на відстані не менше одного діаметра; після зняття інвентарних заглушок верхню секцію труби, яку необхідно відрізати, припідіймають за допомогою трубоукладачів на висоту (20-25) см від верхньої твірної труби, що лежить на дні траншеї зачищають від ізоляційного покриття (при його наявності) та проводять розмітку лінії різання; кінець верхньої труби обрізають під фаску (під кутом 30°) за допомогою газорізальної машинки "Спутник-2" (різання необхідно починати в стельовому положенні, а закінчувати в верхній частині труби); поверхня кромок труби після газової різки повинна бути рівною, без виступів й впадин, напливи шлаку та металу на поверхню труби не допустимі; кромку розривів труби акуратно обробляють зі внутрішньої і зовнішньої сторони допомогою шліфувальної машинки.

1 – трубоукладачі; 2 – зварювальний агрегат; 3 – агрегати для різки; 4 – центратор; 5– місток; 6 –опора; 7 –драбина; 8 –м’які полотенця; 9–газорізчик; 10 – зварювальник; 11 – монтажник.

Рисунок 7.4 - Схема виконання робіт із ліквідації технологічних розривів

Трубоукладачем опускають на дно траншеї верхню секцію труби і здійснюють зборку стику за допомогою зовнішнього центратора (центрування стику здійснюють без натягу силовими механізмами); по закінченні зборки і підгонки стику проводять його прихвачування та зборку.

Котушку врізають також в певній технологічній послідовності: кінці секцій труб очищають (при необхідності) від ізоляційного покриття; кромки котушки та секцій труб зачищають за допомогою шліфувальної машинки як із внутрішньої, так і з зовнішньої сторони труб та котушки; трубоукладачем припідіймають кінець однієї із секцій, що лежать на дні траншеї, за допомогою другого трубоукладача котушку пристиковують до припіднятої секції труби і утримують в такому положенні до закінчення зборки (яку здійснюють за допомогою зовнішнього центратора) та заварювання стику; монтаж другого стику при врізанні котушки проводять аналогічно монтажу при ліквідації технологічного напуску.

Ізоляцію технологічних розривів (напуску та котушок) здійснюють спеціальними роз’ємними очисними та ізоляційними машинами або вручну після контролю виконання зварних стиків.

Після закінчення ізоляційних робіт трубопровід опускають в траншею і засипають.

Послідовність накладання швів, режими зварювання та методи аналогічні як при будівництві лінійної частини трубопроводу.

Гарантійні стики виконують висококваліфіковані зварники, які мають право на виконання вказаних робіт.