- •Передмова
- •1 Інженерний пошук при будівництві магістральних трубопроводів
- •1.1 Визначення області пошуку оптимальної траси
- •1.2 Підготовка вихідних даних
- •1.3 Узгодження з місцевими органами влади та різними державними інстанціями
- •1.4 Проведення натурних вишукувань
- •1.5 Інженерно-геологічні та гідрогеологічні вишукування
- •1.6 Вишукування місцевих будівельних матеріалів
- •1.8 Особливості лінійних вишукувань при будівництві магістральних трубопроводів
- •1.7 Вибір та вишукування джерел водопостачання
- •1.9 Проектна документація
- •1.9.1 Зміст проекту
- •1.9.2 Будівельний генеральний план траси трубопроводу
- •2 Організація будівництва магістральних трубопроводів
- •2.1 Розрахунок транспортної схеми будівництва трубопроводу
- •2.1.1 Розрахунок раціональних меж перевезення труб та матеріалів при будівництві магістрального трубопроводу
- •2.1.2 Визначення необхідної кількості транспортних засобів
- •2.2 Організація лінійних будівельних потоків при будівництві трубопроводу
- •2.2.1 Визначення оптимального числа комплексно-технологічних потоків
- •3 Основні положення із організаційно-технічної підготовки та виявлення техногенного впливу на навколишнє середовище при будівнцтві трубопроводів
- •3.1 Загальні положення із організаційно-технічної підготовки будівництва
- •3.2 Екологічна паспортизація базових будівельних технологій
- •3.3 Природоохоронний моніторинг
- •4 Організація і технологія будівництва трубопроводів на болотах
- •4.1 Основне поняття про болото
- •4.2 Фізико-механічні характеристики торфу
- •4.3 Класифікація боліт стосовно до будівництва трубопроводів
- •4.4 Технологічна схема та послідовність виконання робіт
- •5 Організація і технологія виконання підготовчих робіт
- •5.1 Розчистка будівельної смуги під трубопровід
- •5.3 Корчування та переміщення пнів до місця засипки та їх засипка
- •5.4 Способи збільшення несучої здатності ґрунту
- •5.5 Організація і технологія влаштування тимчасових доріг при будівництві магістральних трубопроводів
- •5.5.1 Класифікація тимчасових доріг при будівництві магістральних трубопроводів
- •5.5.2 Влаштування доріг на ґрунтах із низькою несучою здатність
- •5.6 Влаштування переїздів через діючі трубопроводи
- •5.7 Організація і технологія влаштування зимових тимчасових доріг
- •5.7.1 Вимоги до вздовжтрасових тимчасових зимових доріг
- •5.7.2 Конструкції тимчасових зимових доріг та область їх застосування
- •5.7.3 Організація і технологія виконання робіт із влаштування тимчасових зимових доріг
- •5.7.4 Влаштування тимчасових доріг лежневого типу
- •5.7.5 Влаштування лежневих доріг за допомогою геосітки із скловолокна
- •5.7.6 Влаштування льодових переправ методом пошарового наморожування
- •5.6 Контроль якості виконання підготовчих робіт
- •6 Організація і технологія виконання земляних робіт
- •6.1 Визначення основних параметрів вибухових робіт при влаштуванні траншей та каналів на болотах
- •6.2 Фільтраційний розрахунок при будівництві трубопроводів на заводнених дільницях та болотах
- •6.3 Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах і типу в літній період
- •6.4 Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах іі та III типів в літній період
- •6.5 Влаштування каналу (траншеї) за допомогою енергії вибуху
- •6.6. Організація і технологія виконання земляних робіт на болотах в зимовий період
- •6.7 Зворотна засипка трубопроводу
- •6.8 Контроль якості та прийняття земляних робіт
- •7 Організація і технологія виконання зварювально-монтажних робіт
- •7.1 Вибір зварювального обладнання та режимів зварювання
- •7.2 Монтаж та зварювання труб в секції на трубозварювальній базі
- •7.3 Монтаж та зварювання секцій труб в трасових умовах
- •7.4 Організація і технологія виконання зварювально-монтажних робіт при ліквідації технологічних розривів
- •7.5 Контроль якості виконання зварювально-монтажних робіт
- •8 Стійкість трубопроводів прокладених на грунтах із низькою несучою здатністю та її забезпечення
- •8.1 Взаємодія підземного трубопроводу із ґрунтовим середовищем
- •8.2 Особливість роботи трубопроводів в ґрунтах із низькою несучою здатністю
- •Розрахунок стійкості трубопроводу проти всплиття
- •8.4 Групове баластування трубопроводу залізобетонними привантажувачами
- •8.5 Групове баластування трубопроводу з використанням залізобетонних привантажувачів та мінерального ґрунту засипки
- •8.6 Баластування трубопроводу за допомогою мінерального ґрунту
- •8.7 Розрахунок несучої здатності полімерно-контейнерних баластуючих пристроїв
- •8.8 Баластування трубопроводу із використанням ґрунтової суміші
- •8.8.1 Вимоги до зв’язуючих матеріалів
- •8.8.2 Розрахунок баластуючої здатності перемички виготовленої із ґрунтової суміші
- •8.8.2 Розрахунок основних параметрів ґрунтових перемичок
- •8.9. Баластування трубопроводів ґрунтом із використанням неткано синтетичних матеріалів
- •9 Баластування трубопроводів на грунтах із ниЗьКою несучою здатністю
- •9.1 Схеми закріплення трубопроводу
- •9.2 Класифікація привантажувачів для баластування трубопроводів
- •9.3 Конструкції залізобетонних привантажувачів
- •9.4 Область застосування конструкцій та способів баластування трубопроводів
- •9.5 Організація і технологія виконання підготовчих робіт при баластуванні трубопроводів за допомогою привантажувачів
- •9.5.1 Виготовлення захисних килимків та футеровочних щитів
- •9.5.2 Вивантаження привантажувачів та деталей із транспортних засобів
- •9.5.3 Транспортування бетонних блоків привантажувачів та деталей від місця складування до місця зборки
- •9.6 Організація і технологія виконання робіт із баласту-вання трубопроводів за допомогою привантажувачів
- •9.6.1 Баластування трубопроводів за допомогою сідлоподібних привантажувачів
- •9.6.2 Баластування трубопро воду за допомогою привантажувачів типу убо
- •9.6.3 Баластування трубопроводу груповим методом
- •9.6.4 Баластування трубопроводу із використанням м’яких матеріалів
- •9.7 Організація і технологія виконання робіт з баластування трубопроводів за допомогою перемичок виготовлених із ґрунтової суміші
- •9.8 Схеми встановлення привантажувачів на магістральний трубопровід
- •9.9 Контроль якості виконання робіт із баластування трубопроводу
- •9.10 Техніка безпеки при виконанні робіт із баластування трубопроводів
- •10 Закріплення трубопроводів на проектних відмітках за допомогою анкерних пристроїв
- •10.1 Класифікація та конструкції анкерних пристроїв
- •10.2 Основні технічні вимоги на конструювання, виготовлення та захист анкерних пристроїв від корозії
- •10.3 Методи випробування анкерних пристроїв
- •10.4 Механізація виконання робіт при закріпленні трубопроводів
- •10.5 Способи закріплення трубопроводів анкерними пристроями
- •10.6 Організація і технологія виконання підготовчих робіт при закріпленні трубопроводів проти всплиття за допомогою анкерних пристроїв
- •10.7 Організація і технологія виконання основних робіт при закріпленні магістральних трубопроводів анкерними пристроями
- •10.7.1 Закріплення трубопроводу в літній період будівництва
- •10.7.2 Закріплення трубопроводу в зимовий період будівництва трубопроводу
- •10.8 Організація і технологія закріплення трубопроводу стержневими анкерними пристроями
- •10.9 Організація і технологія закріплення трубопроводу анкерними пристроями, що вморожуються
- •10.10 Контроль якості виконання робіт при закріпленні трубопроводу
- •10.11 Заходи з охорони навколишнього середовища
- •11 Розрахунок анкерних пристроїв
- •11.1 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв
- •11.1.1 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв, що заглиблюються способом закручування
- •11.1.2 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв розкриваючого типу
- •11.1.3 Розрахунок несучої здатності анкерних пристроїв в талих грунтах
- •11.1.4 Розрахунок несучої здатності стержневих, дискових та гвинтових анкерних пристроїв, які закріплюються способом вморожування
- •11.2 Розрахунок основних параметрів при різних способах заглиблення анкерних пристроїв в ґрунт
- •11.3 Врахування спільної роботи анкера та труби при повздовжньому переміщенні трубопроводу
- •11.4 Вплив повздовжніх і поперечних сил на напружений стан та положення трубопроводу
- •12 Організація і технологія виконання ізоляційно-укладальних робіт
- •12.1 Способи ізоляції та укладання трубопроводу
- •12.2 Організація і технологія виконання ізоляційних робіт
- •12.2.1 Технологія ремонту ізоляції зварних стиків та заводського ізоляційного покриття
- •12.2.2 Організація і технологія укладання трубопроводу з заводським ізоляційним покриттям
- •12.2.3 Організація і технологія виконання ізоляційно-укладальних робіт при будівництві трубопроводу із незаізольованих труб
- •12.3 Контроль якості ізоляції зварних стиків та ремонту заводського ізоляційного покриття
- •12.4 Укладання трубопроводу методом протягування
- •12.4.1 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по ґрунтовій доріжці
- •12.4.2 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по рельсовій доріжці
- •12.4.3 Розрахунок тягового зусилля при протягуванні трубопроводу по роликовій доріжці
- •12.4.4 Розрахунок тягового канату при протягуванні трубопроводу
- •12.4.5 Організація і технологія укладання трубопроводу методом протягування
- •12.5 Укладання трубопроводів на болотах методом сплаву у каналах утворених вибухами
- •12.5.1 Розрахунок параметрів укладання трубопроводу з поверхні води
- •12.5.2 Організація і технологія прокладання трубопроводів на болотах методом сплаву у каналах утворених вибухами
- •13 Очистка внутрішньої порожнини та випробовування трубопроводів
- •13.1 Порядок проведення робіт із очистки внутрішньої порожнини та випробування трубопроводів
- •13.2 Вибір необхідного обладнання та способу очистки
- •13.3 Очистка внутрішньої порожнини трубопроводу способом протягування очисного пристрою
- •13.4 Визначення технологічних параметрів
- •13.5 Випробовування трубопроводів на міцність та щільність (герметичність)
- •13.5.1 Випробовування газопроводу на міцність
- •13.5.2 Випробовування газопроводу на щільність (герметичність)
- •Приладами
- •13.6 Гідравлічне випробовування трубопроводу
- •Перелік використаних джерел
6.5 Влаштування каналу (траншеї) за допомогою енергії вибуху
Перед початком вибухових робіт на вибраній ділянці болота слід провести трасування осі каналу (траншеї) і скласти проект проведення буропідривних робіт, оформити документацію на зберігання, перевезення і право виконання вибухових робіт, підготувати майданчик для зберігання вибухових речовин, побудувати складські приміщення і тимчасові під'їзди.
Розробка каналу (траншей) при вибухових роботах на болоті ведеться методами зосереджених подовжених горизонтальних і свердловинних зарядів.
Суть методу зосереджених зарядів полягає в наступному: вздовж осі каналу на розрахунковій відстані вибуховим методом утворюються зарядні ями, в яких розміщуються зосереджені заряди. В результаті одночасного підривання цих зарядів утворюється канал заданого профілю.
Даний метод включає наступні операції: виготовлення зарядів розрахункової величини і визначення місць їх розташування, утворення зарядних камер (шпурів, свердловин) і ямок, розміщення прострілюючих і основних зарядів, підривання зарядів з утворенням каналу або траншеї (рис.6.11).
Метод зосереджених зарядів застосовується для влаштування каналів і траншей на відкритих і порослих лісом болотах в торф'яних, суглинних, піщаних і гравелистих ґрунтах.
При методі подовжених горизонтальних зарядів вибухає один горизонтальний заряд розрахункової довжини і діаметру, укладений в зарядну траншею.
Двократним підриванням утворюється зарядна траншея необхідної глибини, куди укладається основний подовжений горизонтальний заряд, в результаті вибуху якого виходить канал розрахункового профілю.
а – схема розміщення заряду в ями до підриву; б – поперечний профіль каналу після підриву; 1 – земляний валик; 2 – зарядна яма; 3 – моховий покрив; 4 – заряд вибухової речовини; 5 – детонуючий шнур; 6 – вода; 7 – боєвик; 8 – електродетонатор; н – лінія найменшого опору; Н – глибина каналу по верху; в – ширина каналу по дну
Рисунок 6.11 – Схема розміщення зосереджених зарядів та їхнє з’єднання при влаштуванні каналу
Метод подовжених горизонтальних зарядів рекомендується застосовувати на відкритих болотах при влаштуванні каналів глибиною до 3,5 м і шириною по верху до 15 м, переважно у разі часткової розробки каналу в торф'яному шарі (потужністю торф’яного шару до двох третин розрахункової глибини каналу) із підстилаючою мінеральною основою. При вибуху подовжених горизонтальних зарядів утворюється канал однакового перетину вздовж всієї довжині ділянки з рівним дном, що важливо при укладанні магістрального трубопроводу на тверду ґрунтову основу.
Зарядні траншеї утворюються вибухами наступних зарядів: подовжених поверхневих малого діаметру, зосереджених невеликої ваги, вертикальних шпурових або свердловинних.
Подовжені горизонтальні прострілюючі заряди із вибухових речовин або детонуючого шнуру рекомендується заглиблювати на (20-30) см в поверхневий шар заводненого ґрунту або торфу. Шпурові заряди з піроксілітових порохів повинні бути заглиблені в заводнений ґрунту або торф не менше 0,1 м.
Метод подовжених горизонтальних зарядів включає: підготовку поверхні болота вздовж осі траншеї або каналу, укладання прострілюючих поверхневих зарядів і утворення їхнім вибухом зарядної траншеї (рис.6.12.б), розміщення основних подовжених горизонтальних зарядів в заводнену зарядну траншею, підривання основного заряду з метою утворення каналу або траншеї із заданими параметрами (рис.6.13).
Метод подовжених зарядів рекомендується застосовувати для утворення виїмок з рівними дном і вікосами вздовж всієї довжини каналу або траншеї із основою, що знаходиться в мінеральних ґрунтах. Цей метод вимагає меншої витрати вибухових речовин (ВР) в порівнянні з методом зосереджених зарядів.
Подовжені шпурові заряди із відходів піроксилінових порохів, або водостійких амонітів використовуються на відкритих, і слабо заліснених болотах при розробці каналу глибиною (3 -3.5) м, шириною по верху до 15 м, потужністю торф’яного шару до 2/3 глибини траншеї.
Вздовж осі майбутньої траншеї за допомогою плужного канавокопача, або іншим способом утворюють канаву глибиною 0,6 м, яка на водонасиченому болоті дуже швидко заповнюється водою.
Виготовлений і упакований шпуровий заряд із окремих зарядів довжиною (0,5-1,6) м, діаметром (7-20) мм укладають в заповнену водою канаву, з'єднують їх між собою, і тим самим, утворюється суцільний шпуровий заряд
а) свердловинними зарядами; б) подовженими малозаглибленими зарядами; 1 – електровибухова мережа; 2 – електродетонатор; 3 – патрон ВР 4 – шпур або свердловина; 5 – земляний валик; 6 – зарядна траншея; 7 – вода; 8 – капсуль-детонатор; 9 – детонуючий шнур; 10 – подовжений прострілюючий заряд; 11 – моховий покрив а – відстань між свердловин-ними зарядами; Н – глибина зарядної ями (траншеї); l – довжина заряду
Рисунок 6.12 – Схема розміщення шпурових свердловин або подовжених зарядів та їхнє з’єднання при влаштуванні каналу
Окремі заряди можуть бути з'єднані ще до укладання в канаву. Діаметр шпурового заряду не повинен бути меншим за так званий критичний, значення якого приведено в табл. 6.3.
Таблиця 6.3 – Значення критичного діаметру шпурового заряду
Марка пороху |
Критичний діаметр шпурового заряду |
ВТ, ВЛ, 4/1, 5/ 7 |
6 |
7/7 – 9/7 |
12 – 15 |
12/7 – 15/8 |
15 – 20 |
В якості детонаторів використовують заряд водостійкої вибухової речовини вагою (0,4-0,6) кг. Ініціюючий заряд розміщують на одному з кінців шпурового заряду. Вибухи проводять на дільницях довжиною (100-200) м..
а ) – розташування заряду в зарядній траншеї до вибуху; б) – профіль каналу після вибуху; 1 – електродетонатор; 2 – детонуючий шнур; 3 – подовжений заряд ВР; 4 – шпагат; 5 – бойовик; 6 – вода; 7 – зарядна траншея; 8 – земляний валик; 9 – канал; W – лінія найменшого опору; Н – глибина каналу; В – ширина каналу по верху; в – ширина каналу по низу
Рисунок 6.13 – Схема утворення каналу на болоті методом| подовженого вибуху
Якщо верхній, покривболота не дозволяє заглиблювати подовжені заряди, то для утворення зарядних траншей повинні застосовуватися свердловинні або шпурові заряди.
Суть методу свердловинних зарядів полягає в наступному: вздовж осі траншеї або каналу на певній відстані влаштовують вертикальні або похилі свердловини, в яких розміщують заряди вибухових речовин.
В результаті вибуху серії вертикальних свердловинних зарядів утворюється канал із двостороннім викидом ґрунту.
Залежно від необхідної ширини дна траншеї свердловини| розташовують в один або два ряди.
Метод свердловинних зарядів використовується при влаштуванні траншей (каналів) на болотах I та П типів (див. рис. 23.а). В даному випадку утворюється траншеї глибиною (4 – 8) м із шириною зверху до 10 м.
Роботи виконуються в наступній послідовності: розбивка сітки свердловин по осі траншеї, утворення вертикальних або похилих свердловин відповідних діаметрів, зарядження свердловин, вибух з утворенням необхідної траншеї.
При утворенні траншей діаметр свердловин не повинен перевищувати (150-200) мм, при влаштуванні каналів – (300-600) мм.
Свердловини для закладання основних зарядів в торфі (глибиною до 1,8 м) утворюються аналогічно свердловинам для прострілюючих зарядів.
Направлений викид ґрунту досягається вибухом похилих свердловинних зарядів, що розташовуються під кутом (45-60)° до горизонту (рис.6.14).
Направлені вибухи похилих і вертикальних свердловинних зарядів рекомендується застосовувати тільки в щільних торф’яних та мінеральних ґрунтах.
При використанні методу свердловинних зарядів необхідно провести розбивку сітки свердловин вздовж осі траншеї, влаштування вертикальних або похилих свердловин з подальшою їх зарядкою і проведенням вибухових робіт.
Зосереджені заряди доцільно використовувати при прокладанні трубопроводів на глибоких болотах покритих лісом. В даному випадку заряди розміщують вздовж осі траншеї, і тим самим відпадає необхідність в попередній розчистці смуги від лісу.
В результаті вибуху утворюється канал глибиною до 5 м та шириною верху до 20 м. Зосереджені заряди розміщують в зарядні шурфи утворені за допомогою невеликих свердловин або за допомогою невеликої потужності зосереджених зарядів. Для цього використовують водостійкі елеоліти в патронах діаметром до 46 мм.
а) розташування зарядів до вибуху; б) профіль каналу після вибуху; 1 – електровибухова мережа; 2 – електродетонатор; 3 – бойовик; 4 – заряд ВР; 5 – вода; 6 – свердловина; W – лінії найменшого опору; 7 – земляний валик; 8 – канал; Н – глибина каналу; В – ширина каналу по верху; в – ширина каналу по низу
Рисунок 6.14 – Схема утворення каналу на болоті методом похилених свердловинних| зарядів
Глибина зарядного шурфу назначається із умови закладання центру основного зосередженого заряду на (0,3-0,5) глибини траншеї. При розробці траншеї глибиною до 2,5 м і шириною по верху (6-8) м ефективно використовувати свердловинні заряди із водостійких вибухових речовин.
При розрахунку вибухових параметрів різного виду зарядів слід користуватися методикою розробленою ВНИСТом "Методика розрахунку вибухових параметрів для влаштування каналів і траншей на болотах".
Розрахункові параметри каналів і траншей визначаються залежно від діаметру трубопроводу, що прокладається та способів його баластування й закріплення.
Для вибухових робіт доцільно використовувати амоніт, гранулотол, тротил, амонал або піроксилінові порохи.
Для вибухових робіт використовують різні вибухові речовини. Якщо заряд знаходиться у воді не більше 4 год. використовують амоніти №6-ЖВ та №7-ЖВ, зерногрануліти 70/30 або водостійкий амонал. А якщо заряд знаходиться в воді більше доби, то використовують тротілгранутол, акватол, акваніт або піроксеновий порох.
Підрив зарядів здійснюють за допомогою детонуючих шнурів типу ДШ-В або водостійкими електродетонаторами в мідних гільзах типу ЭД-8-Ж..
Вибухові роботи на болотах необхідно проводити бригадою, до складу якої повинні входити підривники, тракторист і підсобні робочі, що пройшли спеціальний інструктаж. Кількісний склад бригади залежить від об'єму та термінів виконання робіт і визначається проектом проведення робіт.
У розпорядженні бригади повинні бути призначена для перевезення вибухових матеріалів автомашина або всюдихід із тракторним причепом.
Буропідривні роботи після влаштування зарядних траншей або свердловин контролюються шляхом виміру їх глибини, форми, діаметру, положення в плані і в профілі, а після вибуху - оглядом ділянки де проведені вибухові роботи, відкосів отриманих виїмок і викиду ґрунту, місць передбачуваних відмов.
Всі виявлені відхилення від проекту повинні бути усунені, після чого дозволяється приступати до наступної серії вибухів.
Приймання робіт ведеться у міру виконання окремих етапів роботи. На кожній ділянці призначається відповідальна особа з прийманню робіт.
При прийманні земляних робіт, виконаних вибуховим способом, повинні встановлюватися фактичні профілі виїмки і об'єми викинутого ґрунту.
Дно і відкоси траншей та каналів можуть мати місцеві перебори, що досягають 20 см за умови дотримання загального профілю виїмки.
