- •1. Дидактика історії як наукова та навчальна дисципліна.
- •2. Функції вчителя історії. Елементи пед. Майстерності
- •3. Історичні знання мешканців античного світу та способи їх формування.
- •4. Фактори поширеним історичних знань і методи навчання історії в Середньовіччі.
- •5. Роль історичних знань і методи навчання історії в 19-20 ст.
- •6. Функції історичного знання.
- •7. Зміст шкільної історичної освіти. Державний стандарт історичної освіти.
- •8. Проблема методів навчання історії та їх класифікації
- •9. Словесні методи навчання історії.
- •10. Монологічна форма викладу історичного матеріалу.
- •11. Розповідь як метод викладу історичного матеріалу.
- •13. Характеристика історичного явища як метод викладання.
- •14. Пояснення історичного матеріалу вчителем.
- •15. Шкільна лекція з історії та вимоги до неї.
- •16. Діалогічна форма повідомлення історичного матеріалу. Бесіда на уроці історії.
- •18. Методи наочного навчання історії.
- •19. Функції та види наочності в навчанні історії.
- •20. Вимоги до використання наочних матеріалів на уроках історії.
- •1. Відповідність наочності змісту навчального матеріалу
- •2. Виділення найважливіших ознак предмета
- •22. Робота з картиною на уроках історії. Портрет у викладанні історії.
- •23. Методика локалізації історичних явищ і вивчення карти.
- •24. Використання крейди й дошки на уроках історії.
- •25. Відеофільми, документальне кіно та комп'ютерна техніка в навчанні історії.
- •26. Методи роботи з текстом у навчанні історії.
- •27. Методи і прийоми роботи з текстом підручника.
- •28. Робота з історичним документом.
- •29. Використання художньої літератури у викладанні історії.
- •30. Пасивні методи навчання історії (методи готових знань).
- •31. Активні методи навчання історії (методи пошукові або дослідницькі).
- •32. Пасивні й активні методи навчання: проблема взаємодії.
- •33. Формування методологічної культури учнів в процесі навчання історії
- •34. Методика формування в учнів уявлень про хронологічну перспективу.
- •35. Групи історичних понять. Прийоми і засоби розкриття історичних понять.
- •3 Групи історичних понять:
- •36. Формування в учнів історичних понять.
- •37. Проблема напрямку розвитку історичного процесу на уроках історії.
- •40. Війна як історичне явище в шкільному курсі історії. Методика розкриття військово-історичного матеріалу.
- •41. Методика формування історико-економ. Та соц. Понять у школі.
- •3 Групи історичних понять:
- •43. Навчально-виховні завдання уроку історії.
- •44. Структура уроку історії. Закономірності «навчання — засвоєння» на уроці історії.
- •45. Типи уроків історії та їхня залежність від вікових груп учнів.
- •46. Методика закріплення історичних знань учнів.
- •48. Етапи підготовки студента-практиканта до уроку історії.
- •49. Визначення мети уроку історії та відбір матеріалу вчителем.
- •50. Основні параметри аналізу уроку історії.
- •51. Форми позакласної роботи з історії.
- •52. Історичне краєзнавство у школі.
- •53. Традиційна та інноваційна системи навчання. Порівняльна характеристика.
- •54. Лабораторна система навчання історії.
- •55. Проектна система навчання історії.
- •56. Інтегрована (комплексна) система навчання історії.
- •57. Навчання у співробітництві .
- •58. Вальдорфська педагогіка.
- •59. Технології повного засвоєння навчального матеріалу з історії.
- •60. Технології розвивального навчання з історії.
- •62. Модель навчання історії у грі.
- •63. Модель навчання історії у дискусії.
- •64. Сугестопедична модель навчання історії.
- •65. Проблема інтерпретації минулого в системі шкільної освіти.
- •47. Контроль (перевірка) знань учнів з історії. Критерії оцінювання навчальних досягнень школярів.
55. Проектна система навчання історії.
Проектна система (метод проектів, метод цільових завдань) - організація навчання за якої учні набувають знання, уміння і навички у процесі планування і виконання практичних завдань-проектів.
Підгрунтя → концепція Дж.Дьюї що обумовило її схожість з лабораторною системою. Мета → ств. умов для самонавчання учнів, збудження їхньої ініціативи, інтересів і особистих устремлінь. Навчання системою складається з ряду дослідів, пов'язаних між собою таким чином, що відомості, отримані від одного досліду, сприяють розвиткові і збагаченню цілого потоку інших дослідів.
Автор → В.Кілпатрик → вивчення історії має бути зосереджене на соціальних проблемах людства в минулому і сучасному.
Дослід реалізації методу проектів Р.Курбатов. Основні положення цього проекту: 1.Надання максимально можливого ступеня свободи учням у питаннях змісту, форн роботи і складності завдань. 2. Пріоритет дослідницької діяльності. 3. Підключення до навчання всього досвіду дитини. 4. Побудова освіти як відповідь на реальні запитання учнів. 5. Поєднання раціонального та інтуїтивного у пізнанні. 6. Рівні можливості "сильних" і "слабких" учнів.
Побудований на синтезі відомого методу проектів і школи "діалогу культур" та діалогової методики як складової. Навчання відбувається у три підходи: 1) - 5 класи - перше знайомство з матеріалом, який вивчатиметься в наступних класах; 2) 6-Ю класи - кожному класу відповідає певна епоха, яка і вивчається в цьому класі; 3) 11 клас - осмислення всього, що вивчалось у попередні роки.
56. Інтегрована (комплексна) система навчання історії.
Навч матеріал вивч в шк за певними темами-комплексами. Гол. озн: спосіб структурування навч мат-лу
3 блоки: природа, праця, с-во;
1934 - метод міжпредметних звязків; 1962 - суспільствознавство. В суч 2 види навчальної інтеграції: міжредметн, внутрішньопредметна - вищий щабель розуміння іст. Навколо якоїсь думки, гіпотези зєдн весь мат-л, який може залуч до дослідж даного пит.; руйнує сприйняття іст як окремих ліхтариків.
Укр—90-і рр. Людина і суспільство. Авторські школи: "Екологія та діалектика":
Тарасов: отримані учнем знання мають проектуватися на його психологію. Учень має ними перейнятися, перетвор зі сторони спостерігача на зацікавл ос. Будувати жиггя на фактах а не на узагал-нях. Іет: 1-6кл, предм "навк світ", форма гри: 2ет: 7-9 "закономірності навк світу", пробл метод, мета: навч шукати нит всюди; Зет: 10-12 "ліцейський", розв ел творчості; Вел знач підруч: це не якась формальність, де зафікс інф, через підручн автор спілк з учнями. В Укр Мі шина і Жарова Всесв іст Юкл говор з уч від їм іст персон. "Шк діалогу к-р" це модель навч, яка грунт на інтеграції змісту гум-х предметів на культурологічних засадах. Підгот не люд. освіченої, а "люд культури" -- це люд, яка відмовл від привласн готових істин, а переб в постійн пошуку-. Кожн к-ра має св внутр діалог, тобто це суперечності, взаємодії. Циклічність: поверн до еп, яка вивч: знайом з реал текстом еп, і створ авторський текст. Зміст вивч іст мас виплив з особл-стей тої епохи.
