59. Технології повного засвоєння навчального матеріалу з історії.

Для повного засвоєння учням потрібно сформувати в учня інтерес до предмета, аналітико-синтетичного прийняття, образної памяті, репродуктивної і творчої уяви, образного мислення, прийнятя самостійної роботи. Історичні факти засвоюються учнями у вигляді історичних уявлень та історичних образів про історичних постатей. Є кілька видів історичних уявлень: 1) кількісні; 2) локальні; 3) хронологічні; 4) образні; 5) логічні. Для засвоєння знань учнем вчитель має кілька етапів: 1) актуалізація вже пройденої інформації; 2) надання інформації про історичний факт; 3) тю елементний розгляд (скільки, хто, де, як, коли, яким чином); 4) перехід учнів до цілісного образу; 5) закріплення уявлення в памяті учнів.

60. Технології розвивального навчання з історії.

Термін «розвивальне навчання» → Йоганн Песталоцці (1746-1827).

Л.С. Виготський → обгрунтовано ідею про те, що навчання, орієнтоване на завершені цикли розвитку, не ефективне для загального розвитку дитини, не веде його за собою, а плентається у хвості. Вчений увів у психологію принципово важливе поняття про два рівні розвитку дитини. Актуальний рівень - це ті психічні властивості або якості, які вже сформувалися, засвоєні дитиною, і найближчий розвиток - ті властивості психіки, які ще перебувають у становленні.

Вирішальним для вдосконалення навчального процесу є правильне розуміння сутності другого рівня: це ті якості особистості, які ще тільки утворюються, а тому особливо чутливі до педагогічних впливів. Дитина за допомогою дорослого може виконувати не будь-які дії, а лише ті, до яких вона вже повною мірою готова.

2 напрями: теорію розвивальної діяльності (Н.О. Менчинська, Г.С. Коспок, Л.В.Занкова та ін.); теорію навчальної діяльності - учіння - (О.М. Леонтьєв, П.Я. Гальперін, Л.В. Тализіна, Д.Д. Ельконіи, В.В. Давидов, В.Г. Рєпкін та ін.).

60-70-і рр. → праці Л.В. Замкова → необхідність розвитку в учнів спостережливості, вольових якостей, розумових умінь, поглиблення й збагачення почуттів. Основними принципами забезпечення такого рівня навчання є навчання на високому рівні труднощів, високу питому вагу теоретичних знань, швидкий темпзасвоєння, усвїдомленість процесу учіння, розвиток усіх незалежно від їхньої готовності до навчання.

С.Л. Рубінштейн → не досить визнавати розвиток людини в діяльності, треба враховувати і її зворотній вплив на суб'єкта, і стверджував, що становлення особистості можливе лише в процесі змістовної, суб'єктивно і об'єктивно значулюї діяльності. Відповідно можна вважати, що розвиток особистості дитини полягає в якісній зміні її діяльності. Щоб ці зміни здійснювалися у потрібному напрямі процесом розвитку треба керувати. У педагогічному розумінні це передбачає цілеспрямоване формування особистості дитини.

Навчання розвиває школярів своїм змістом за умов, якщо він зорієнтований на оптимальну реалізацію їхніх навчальних можливостей. Але зміст по-різному впливає на розвиток залежно від методів навчання, способів дій з навчальним матеріалом, побудовою учіння як системи розв'язання навчальних завдань, які поступово ускладнюються.

Своїми організаційними формами, що додають дітям змогу вступати у різні види співпраці з учителем і один з одним, навчання, безумовно, впливає на розвиток учнів.

Розвиток відбувається в різних видах діяльності, що виявляється, відповідно, в різних видах розвитку: фізичному, духовному, морально-етичному,естетичному, громадянському. Всі види розвитку - не механічна сукупність різних.