- •9. Концепція «меж зростання» (Дж. Форестер, д. Медоуз, е. Пестель, м. Месарович).
- •10. Концепція «гуманістичного соціалізму» (я. Тінберген).
- •11. Концепція «нового гуманізму» (л. Печчеї).
- •12. Концепція «дороговкази в майбутнє» (б. Гаврилишин).
- •13. Концепція «сталого розвитку» (л. Браун).
- •14. Школа універсального еволюціонізму (теорія глобальних рішень і компромісів) (Мойсєєв).
- •5. Етапи становлення політичної глобалістики як науки.
- •38. Причини та наслідки глобалізації.
- •3. Поняття глобалізм, глобалізація, глобалістика.
- •16. Школа контрольованого глобального розвитку (д. Гвішиані).
- •17. Школа світ-системного аналізу (і. Валлерстайн).
- •19. Концепція нульового приросту (д.Медоуз і Дж.Форрестер)
- •20. Цивілізація як категорія аналізу людства.
- •21. Світові цивілізації у глобальному вимірі.
- •22. Китайська цивілізація.
- •25. Православно-словянська цивілізація.
- •26. Індійська цивілізація.
- •27. Латино-американська цивілізація.
- •28. Концепція виклику та відповіді в політичній глобалістиці.
- •29.Україна у геоцивілізаційному просторі.
- •1. Історія виникнення науки про глобальний світ.
- •2. Римський клуб і основні напрями його діяльності.
- •6. Визначення предмету та методу політичної глобалістики.
- •7. Концепція ноосфери Вернадського.
- •8. Основні напрямки дослідження політичної глобалістики.
- •30. Американський спосіб життя як модель глобального світу.
- •32. Глобальні проблеми сучасності.
- •33. Споживання ресурсів планети: стан та шляхи вирішення проблеми.
- •34. Міжнародні програми вирішення глобальних проблем.
- •35. Політичний час в глобальному світі.
- •36. Політичний простір в глобальному світі.
- •39. Глобалізація та глокалізація.
- •45. Хантінгтон : концепція зіткнення цивілізацій
- •40. Глобалізація та інформаційна революція.
- •41. Особливості об’єктивної глобалізації.
- •42. Особливості суб’єктивної (паразитарної) глобалізації.
- •47. Загроза занепаду загальнолюдської перспектив: концепція «золотого мільярда»
- •48. Глобальне моделювання: представники та концепції
- •49.Джордж Модельскі «Еволюція глобальної політики»
- •58.Сутність і еволюція міжнародних інформаційних потоків.
- •59. Медіа-дипломатія та віртуальна дипломатія ери інформації.
- •60.Феномени медіалізму та медіатизації, їх вплив на міжнародні відносини (Зубицька)
- •52. Превентивна дипломатія.
- •57. Поняття та сутність інформаційного суспільства.
- •55. Глобалізація системи масової комунікації.
- •51.Типи систем міжнародної безпеки.
- •53. Теорії миротворчості
- •54.Україна в процесах забезпечення європейської та глобальної безпеки
- •56. Роль міжнародних агентств новин у глобальних інформаційних процесах.
- •50. Парадигми безпеки у пост біполярному світі.
- •46. Культурно-історичний підхід та його роль у розвитку політичної глобалістики: м. Данилевський, а. Тойнбі, о. Шпенглер
- •41. Особливості об'єктивної глобалізації
- •43. Сучасні чинники становлення нової глобальної регулюючої системи
- •44. Концепція мондіалізму та її варіанти.
29.Україна у геоцивілізаційному просторі.
У теорії Хантінгтона існує ще один тип країн: т.зв. розколоті країни, до яких він відносить і Україну.
Розколотими вони названі тому, що в них живуть великі групи населення, які відносять себе до різних цивілізацій.
Україна за Хантінгтоном - друге за важливістю та значенням держава на пострадянському просторі. Вчений пише, що "лінія розлому проходить по Україні - прямо по її центру - ось уже кілька століть ". Причини цивілізаційного розлому, на думку Хантінгтона, стала Брестська унія, укладена в 1596 році.
В якості другого, більш вірогідного варіанту розвитку ситуації Хантінгтон називає розкол Україна по лінії цивілізаційного розлому на дві частини, причому східна частина країни має увійти до складу Росії.
Нарешті, третій сценарій Хантінгтона у відношенні Україна описаний так:; Вона залишиться єдиною залишиться розколотою, залишиться незалежною і в цілому буде тісно співпрацювати з Россіей. Як стверджує вчений, після вирішення питань перехідного періоду найбільш серйозними стануть економічні проблеми, вирішення яких почасти буде спрощено наявністю загальної культури та особистих зв'язків. Хантінгтон пише, що російсько-українські відносини мають для Східної Європи значення, аналогічне значенню франко-німецьких - для Європи Західної. Так само як Німеччина і Франція є стрижнем Європейського Союзу, Україна і Росія - стрижень єдності православного світу.
Цивілізаційний розкол стане основою розвитку України. Наявність проблеми цивілізаційного розколу вимагає вироблення методології його подолання та нівелювання негативних наслідків. Втім, чи дійсно розкол загрожує майбутнього України? Думки з цього приводу різні.
Віктор Небоженко вважає розлом по території України реальним чинником, здатним визначати майбутнє країни.
1. Історія виникнення науки про глобальний світ.
Глобалістика - це, у широкому значенні, сукупність філософських, наукових, культурологічних та прикладних досліджень різних аспектів глобалізації та глобальних проблем, включаючи отримання результатів таких досліджень, а також практичну діяльність.
Глобалістика (у вузькому значенні) - це міждисциплінарна галузь наукових досліджень, спрямована на виявлення сутності, тенденцій і причин процесу глобалізації, глобальних проблем, які є її наслідком, та пошук шляхів закриття позитивних і подолання негативних для людини та біосфери наслідків.
Звертаючись до історії виникнення глобалістики як науки, нам не минути парадоксу: сама ідея глобального розвитку людства-древня як світ, але інституціоналізація глобалістики як самостійного наукового напрямку сталася зовсім недавно, на рубежі 60 - і 70-х років. Ідея єдності людської долі та історії з усією визначеністю прозвучала вже в античній філософії. Геракліт бачив світ єдиним. Відомий давньогрецький історик Полібій залишив нам дуже розгорнуте уявлення про глобальності історичного процесу. У Новий час на зміну трагічному песимізму прийшло життєстверджуюче прогресистської бачення єдиної історичної долі народів. Дідро, Даламбер, Вольтер, Кондорсе і інші просвітителі XVIII століття писали про прогрес людства передусім як про прогрес людського розуму. Однак ідея прогресивного глобального розвитку була сильно підірвана досвідом нинішнього сторіччя. Століття XX ознаменувався в цілому такою кількістю небачених раніше катастроф - військових, політичних, екологічних і моральних - що розчарування в ідеї прогресу стало повсюдним. Потрібно було вирішення цих проблем і починає на ряду з цим зароджуватися глобалістика.
Філософ-метод підвалини гл-ки: 1. Концепція трансформування біосфери в ноосферу (Вернадський, де Шарден) 2. спроба встановлення діапазону антропологічної межі Землі (Мальтус) 3. теорії запал сис-м (Римський клуб) 4. моральне протистояння війні (пацифізмVSмондіалізм (рух за об'єднання світу) та його окремих регіонів на федеральній основі із всесвітнім урядом: 1954 р. - перша мондіальна структура (більдерберзький клуб) 1973 р. - тристороння комісія (трилатирань) - створена 3-х осн просторів в сучасному земному шарі. (Америка, Європа, Тихоокеанський) Неомондіалізм (Фукуяма) - ринок (демократія - в основі світу) Ж. Атталі - такий вік світового співтовариства вже настав.
