39. Глобалізація та глокалізація.

Глобалізація – це соціальний процес в наслідок якого зникають географічні кордони соціальних та культурних систем (Робердсон).

Глобалізація — це процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Основними наслідками цього процесу є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн.

Глокалізація – це поєднання процесів локалізації та глобалізації у розвитку людства.

Глобальні та локальні тенденції «в кінцевому рахунку взаємодоповнювані і взаємопроникають один в одного, хоча в конкретних ситуаціях можуть прийти в зіткнення» (Роланд Робертсон). В основі глокалізації лежить ідея децентралізованого та «справедливого» світу. Моделі глокалізації розробляються, спираючись на мережеві форми самоорганізації і міжкультурну комунікацію. Перша глокальна організація - Glocal Forum, утворена в 2001 р. Її мета - прискорення світового розвитку через розвиток місцевостей і підвищення уваги до локальних проблем. Глокалізація - це повсюдно поширений варіант глобалізації, що проявляється у здатності основних тенденцій у сфері виробництва та споживання універсальних товарів перевтілитися в регіональні форми, тобто, підлаштуватися до специфіки локального ринку. У світлі загострення боротьби між транснаціональними компаніями і рухом антиглобалізму зі зміщенням в сторону відстоювання прав національних виробників і споживачів, глокалізація слід розглядати компромісним варіантом формування планетарного ринку виробництва та споживання універсальних товарів. Ряд транснаціональних корпорацій пропагують глокалізація в якості стратегії, яка передбачає створення нових виробництв в регіонах, або тактики на підстроювання під потреби покупців і смаки споживачів.

«Глокалізація увазі ще й те, що жодна країна ніколи повністю не прийме масову культуру. Скрізь відбувається якась адаптація ».

45. Хантінгтон : концепція зіткнення цивілізацій

У книзі “Зіткнення цивілізацій та перетворення світового порядку”,представлені погляди автора на співвідношення сил в сучасному світі, які вперше були представлені ним у статті «Зіткнення цивілізацій?», опублікованій у 1993 р. в журналі "Foreign Affairs".

Автор дає визначення сучасному багатополюсному світу, де вивчає витоки сучасного феномену, визначеного ним як “західний універсалізм”, а також аналізує історію конфліктів між цивілізаціями, даючи прогнозспівіснування західного та ісламського світів.

У новому світі основні відмінності між людьми носитимуть не ідеологічний, політичний чи економічний, а культурний характер, при цьому ці відмінності будуть вести до конфліктів між основними цивілізаціями.

Цивілізація визначається як людський рід у своїй найвищій формі, а зіткнення цивілізацій виступає у якості міжродового конфлікту глобального масштабу.

Хантінгтон розрізняє конфлікти двох форм:

1. На мікрорівні конфлікти будуть виникати між різними цивілізаціями в рамках: (-різних держав;; - однієї держави;

або як у Радянському союзі, де групи країн намагалися побудувати нові держави на уламках старих державних утворень.

2. На макрорівні конфлікти найчастіше виникають між мусульманським та не мусульманським світами. В основі таких протиріч виступають: проблеми впливу на формування глобальної політики; питання військової, економічної могутності; дискримінація спорідненого населення в рамках іншої цивілізації; проблема культури.

Такі конфлікти виникають по демаркаційних лініях—умовних кордонах міжцивілізаціями. Культура, що є джерелом економічних та політичних міждержавних протиріч має подвійний характер.

Основна проблема у взаємовідносинах Заходу з іншим світом на думку автора в тому, що насадження універсальної західної культури та цінностей продовжуються при тому, що весь інший світ все більше чинить опір таким спробам, намагаючись повернутися до власних коренів. Причиною цього є відповідь на питання: яку роль у перспективі незахідні

цивілізації будуть грати по відношенню до Заходу?. Автор дає прогноз, що при поточному ході справ може утворитися анти західна коаліція навіть з протилежних за цінностями китайською та ісламською цивілізаціями, бо спільний ворог об’єднує.

Ці проблеми відіграють все більшу роль на рівні міжнародної політики. Це пов’язано з намаганнями Заходу:

• підтримати свої військові переваги;

• просування західних політичних цінностей;

• примус інших держав іти шляхом демократизації повторюючи західний досвід.

У книзі зазначається, що між цими цивілізаціями існує стан неоголошеної війни, коли ісламські фанатики підкладають бомби, організовують замахи на політичних лідерів, підривають себе у натовпі, а Захід проводить повітряні анти терористичні бомбування, організовують скидання невигідних політичних режимів і т.п. При цьому підкреслюється, що допоки крайніх загострень конфлікту, щоб розпочати воєнну кампанію не було, але слід зважити, що книга написана у 1996 році, задовго до подій 11 вересня, і зараз ми можемо стати безпосередніми свідками зіткнення цивілізацій, що може призвести до фатальних наслідків як для самих ініціаторів, так і для всього світу.