- •9. Концепція «меж зростання» (Дж. Форестер, д. Медоуз, е. Пестель, м. Месарович).
- •10. Концепція «гуманістичного соціалізму» (я. Тінберген).
- •11. Концепція «нового гуманізму» (л. Печчеї).
- •12. Концепція «дороговкази в майбутнє» (б. Гаврилишин).
- •13. Концепція «сталого розвитку» (л. Браун).
- •14. Школа універсального еволюціонізму (теорія глобальних рішень і компромісів) (Мойсєєв).
- •5. Етапи становлення політичної глобалістики як науки.
- •38. Причини та наслідки глобалізації.
- •3. Поняття глобалізм, глобалізація, глобалістика.
- •16. Школа контрольованого глобального розвитку (д. Гвішиані).
- •17. Школа світ-системного аналізу (і. Валлерстайн).
- •19. Концепція нульового приросту (д.Медоуз і Дж.Форрестер)
- •20. Цивілізація як категорія аналізу людства.
- •21. Світові цивілізації у глобальному вимірі.
- •22. Китайська цивілізація.
- •25. Православно-словянська цивілізація.
- •26. Індійська цивілізація.
- •27. Латино-американська цивілізація.
- •28. Концепція виклику та відповіді в політичній глобалістиці.
- •29.Україна у геоцивілізаційному просторі.
- •1. Історія виникнення науки про глобальний світ.
- •2. Римський клуб і основні напрями його діяльності.
- •6. Визначення предмету та методу політичної глобалістики.
- •7. Концепція ноосфери Вернадського.
- •8. Основні напрямки дослідження політичної глобалістики.
- •30. Американський спосіб життя як модель глобального світу.
- •32. Глобальні проблеми сучасності.
- •33. Споживання ресурсів планети: стан та шляхи вирішення проблеми.
- •34. Міжнародні програми вирішення глобальних проблем.
- •35. Політичний час в глобальному світі.
- •36. Політичний простір в глобальному світі.
- •39. Глобалізація та глокалізація.
- •45. Хантінгтон : концепція зіткнення цивілізацій
- •40. Глобалізація та інформаційна революція.
- •41. Особливості об’єктивної глобалізації.
- •42. Особливості суб’єктивної (паразитарної) глобалізації.
- •47. Загроза занепаду загальнолюдської перспектив: концепція «золотого мільярда»
- •48. Глобальне моделювання: представники та концепції
- •49.Джордж Модельскі «Еволюція глобальної політики»
- •58.Сутність і еволюція міжнародних інформаційних потоків.
- •59. Медіа-дипломатія та віртуальна дипломатія ери інформації.
- •60.Феномени медіалізму та медіатизації, їх вплив на міжнародні відносини (Зубицька)
- •52. Превентивна дипломатія.
- •57. Поняття та сутність інформаційного суспільства.
- •55. Глобалізація системи масової комунікації.
- •51.Типи систем міжнародної безпеки.
- •53. Теорії миротворчості
- •54.Україна в процесах забезпечення європейської та глобальної безпеки
- •56. Роль міжнародних агентств новин у глобальних інформаційних процесах.
- •50. Парадигми безпеки у пост біполярному світі.
- •46. Культурно-історичний підхід та його роль у розвитку політичної глобалістики: м. Данилевський, а. Тойнбі, о. Шпенглер
- •41. Особливості об'єктивної глобалізації
- •43. Сучасні чинники становлення нової глобальної регулюючої системи
- •44. Концепція мондіалізму та її варіанти.
39. Глобалізація та глокалізація.
Глобалізація – це соціальний процес в наслідок якого зникають географічні кордони соціальних та культурних систем (Робердсон).
Глобалізація — це процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Основними наслідками цього процесу є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн.
Глокалізація – це поєднання процесів локалізації та глобалізації у розвитку людства.
Глобальні та локальні тенденції «в кінцевому рахунку взаємодоповнювані і взаємопроникають один в одного, хоча в конкретних ситуаціях можуть прийти в зіткнення» (Роланд Робертсон). В основі глокалізації лежить ідея децентралізованого та «справедливого» світу. Моделі глокалізації розробляються, спираючись на мережеві форми самоорганізації і міжкультурну комунікацію. Перша глокальна організація - Glocal Forum, утворена в 2001 р. Її мета - прискорення світового розвитку через розвиток місцевостей і підвищення уваги до локальних проблем. Глокалізація - це повсюдно поширений варіант глобалізації, що проявляється у здатності основних тенденцій у сфері виробництва та споживання універсальних товарів перевтілитися в регіональні форми, тобто, підлаштуватися до специфіки локального ринку. У світлі загострення боротьби між транснаціональними компаніями і рухом антиглобалізму зі зміщенням в сторону відстоювання прав національних виробників і споживачів, глокалізація слід розглядати компромісним варіантом формування планетарного ринку виробництва та споживання універсальних товарів. Ряд транснаціональних корпорацій пропагують глокалізація в якості стратегії, яка передбачає створення нових виробництв в регіонах, або тактики на підстроювання під потреби покупців і смаки споживачів.
«Глокалізація увазі ще й те, що жодна країна ніколи повністю не прийме масову культуру. Скрізь відбувається якась адаптація ».
45. Хантінгтон : концепція зіткнення цивілізацій
У книзі “Зіткнення цивілізацій та перетворення світового порядку”,представлені погляди автора на співвідношення сил в сучасному світі, які вперше були представлені ним у статті «Зіткнення цивілізацій?», опублікованій у 1993 р. в журналі "Foreign Affairs".
Автор дає визначення сучасному багатополюсному світу, де вивчає витоки сучасного феномену, визначеного ним як “західний універсалізм”, а також аналізує історію конфліктів між цивілізаціями, даючи прогнозспівіснування західного та ісламського світів.
У новому світі основні відмінності між людьми носитимуть не ідеологічний, політичний чи економічний, а культурний характер, при цьому ці відмінності будуть вести до конфліктів між основними цивілізаціями.
Цивілізація визначається як людський рід у своїй найвищій формі, а зіткнення цивілізацій виступає у якості міжродового конфлікту глобального масштабу.
Хантінгтон розрізняє конфлікти двох форм:
1. На мікрорівні конфлікти будуть виникати між різними цивілізаціями в рамках: (-різних держав;; - однієї держави;
або як у Радянському союзі, де групи країн намагалися побудувати нові держави на уламках старих державних утворень.
2. На макрорівні конфлікти найчастіше виникають між мусульманським та не мусульманським світами. В основі таких протиріч виступають: проблеми впливу на формування глобальної політики; питання військової, економічної могутності; дискримінація спорідненого населення в рамках іншої цивілізації; проблема культури.
Такі конфлікти виникають по демаркаційних лініях—умовних кордонах міжцивілізаціями. Культура, що є джерелом економічних та політичних міждержавних протиріч має подвійний характер.
Основна проблема у взаємовідносинах Заходу з іншим світом на думку автора в тому, що насадження універсальної західної культури та цінностей продовжуються при тому, що весь інший світ все більше чинить опір таким спробам, намагаючись повернутися до власних коренів. Причиною цього є відповідь на питання: яку роль у перспективі незахідні
цивілізації будуть грати по відношенню до Заходу?. Автор дає прогноз, що при поточному ході справ може утворитися анти західна коаліція навіть з протилежних за цінностями китайською та ісламською цивілізаціями, бо спільний ворог об’єднує.
Ці проблеми відіграють все більшу роль на рівні міжнародної політики. Це пов’язано з намаганнями Заходу:
підтримати свої військові переваги;
просування західних політичних цінностей;
примус інших держав іти шляхом демократизації повторюючи західний досвід.
У книзі зазначається, що між цими цивілізаціями існує стан неоголошеної війни, коли ісламські фанатики підкладають бомби, організовують замахи на політичних лідерів, підривають себе у натовпі, а Захід проводить повітряні анти терористичні бомбування, організовують скидання невигідних політичних режимів і т.п. При цьому підкреслюється, що допоки крайніх загострень конфлікту, щоб розпочати воєнну кампанію не було, але слід зважити, що книга написана у 1996 році, задовго до подій 11 вересня, і зараз ми можемо стати безпосередніми свідками зіткнення цивілізацій, що може призвести до фатальних наслідків як для самих ініціаторів, так і для всього світу.
