- •9. Концепція «меж зростання» (Дж. Форестер, д. Медоуз, е. Пестель, м. Месарович).
- •10. Концепція «гуманістичного соціалізму» (я. Тінберген).
- •11. Концепція «нового гуманізму» (л. Печчеї).
- •12. Концепція «дороговкази в майбутнє» (б. Гаврилишин).
- •13. Концепція «сталого розвитку» (л. Браун).
- •14. Школа універсального еволюціонізму (теорія глобальних рішень і компромісів) (Мойсєєв).
- •5. Етапи становлення політичної глобалістики як науки.
- •38. Причини та наслідки глобалізації.
- •3. Поняття глобалізм, глобалізація, глобалістика.
- •16. Школа контрольованого глобального розвитку (д. Гвішиані).
- •17. Школа світ-системного аналізу (і. Валлерстайн).
- •19. Концепція нульового приросту (д.Медоуз і Дж.Форрестер)
- •20. Цивілізація як категорія аналізу людства.
- •21. Світові цивілізації у глобальному вимірі.
- •22. Китайська цивілізація.
- •25. Православно-словянська цивілізація.
- •26. Індійська цивілізація.
- •27. Латино-американська цивілізація.
- •28. Концепція виклику та відповіді в політичній глобалістиці.
- •29.Україна у геоцивілізаційному просторі.
- •1. Історія виникнення науки про глобальний світ.
- •2. Римський клуб і основні напрями його діяльності.
- •6. Визначення предмету та методу політичної глобалістики.
- •7. Концепція ноосфери Вернадського.
- •8. Основні напрямки дослідження політичної глобалістики.
- •30. Американський спосіб життя як модель глобального світу.
- •32. Глобальні проблеми сучасності.
- •33. Споживання ресурсів планети: стан та шляхи вирішення проблеми.
- •34. Міжнародні програми вирішення глобальних проблем.
- •35. Політичний час в глобальному світі.
- •36. Політичний простір в глобальному світі.
- •39. Глобалізація та глокалізація.
- •45. Хантінгтон : концепція зіткнення цивілізацій
- •40. Глобалізація та інформаційна революція.
- •41. Особливості об’єктивної глобалізації.
- •42. Особливості суб’єктивної (паразитарної) глобалізації.
- •47. Загроза занепаду загальнолюдської перспектив: концепція «золотого мільярда»
- •48. Глобальне моделювання: представники та концепції
- •49.Джордж Модельскі «Еволюція глобальної політики»
- •58.Сутність і еволюція міжнародних інформаційних потоків.
- •59. Медіа-дипломатія та віртуальна дипломатія ери інформації.
- •60.Феномени медіалізму та медіатизації, їх вплив на міжнародні відносини (Зубицька)
- •52. Превентивна дипломатія.
- •57. Поняття та сутність інформаційного суспільства.
- •55. Глобалізація системи масової комунікації.
- •51.Типи систем міжнародної безпеки.
- •53. Теорії миротворчості
- •54.Україна в процесах забезпечення європейської та глобальної безпеки
- •56. Роль міжнародних агентств новин у глобальних інформаційних процесах.
- •50. Парадигми безпеки у пост біполярному світі.
- •46. Культурно-історичний підхід та його роль у розвитку політичної глобалістики: м. Данилевський, а. Тойнбі, о. Шпенглер
- •41. Особливості об'єктивної глобалізації
- •43. Сучасні чинники становлення нової глобальної регулюючої системи
- •44. Концепція мондіалізму та її варіанти.
56. Роль міжнародних агентств новин у глобальних інформаційних процесах.
Сьогодні найбільші інформаційні агентства світу відіграють провідну, а в деяких питаннях і виключну роль у функціонуванні глобальних комунікаційних потоків. У зв'язку з цим можна згадати, наприклад, що на долю агентств Reuters, UPI, AP та AFP ще недавно припадало більше 80% всіх новин, які щоденно розповсюджувались світовими ЗМІ.
За останні 10-15 років найбільші інформаційні агентства вдало трансформували свою діяльність, ефективно використовували досягнення інформаційних і комунікаційних технологій та виступали головними акторами на світовому ринку інформації.Разом з цим варто зазначити, що система інформаційних агентств світу існує вже більше 150 років.Аналіз економічних показників діяльності агентств довів, що у 90-х роках ХХ століття найбільші інформаційні агентства світу відзначалися ефективною економічною політикою і закріпили свої позиції на інформаційних ринках світу, що дало їм змогу значно підвищити свої прибутки і провести певну оптимізацію своєї діяльності.
Інформаційні агентства Reuters (Великобританія), Associated Press (США) та Agence France-Presse (Франція) залишаються найбільшими інформаційними агентствами світу, хоча в їхній діяльності спостерігається досить багато розбіжностей.
Обґрунтовано, що агентство Reuters істотно випередило решту інформаційних агентств світу, і подібний відрив постійно зростає. На додаток до збирання і поширення міжнародних новин та фінансової інформації найбільші інформаційні агентства світу активно втрутились у споконвічну царину телевізійних каналів – передачу відео-сюжетів та аудіовізуальної інформації. На сьогоднішній день провідну роль в цій сфері посідають два інформаційні агентства –Reuters та Associated Press, які здійснюють діяльність на телевізійних ринках світу за допомогою таких агентств телевізійних новин, як Reuters Television (RTV) та Associated Press Television News(APTN). Світовий ринок телевізійних новин характерний найбільшими розбіжностями в діяльності інформаційних агентств "Великої трійки", оскільки можливості агентств Reuters та АР значно переважають можливості агентства AFP в цій сфері.
Навіть незважаючи на появу потенційних конкурентів з числа потужних медіа конгломератів (Microsoft, General Electric, Disney, AOL - Time Warner) і окремих телевізійних каналів (CNN International, BBC), світовий ринок телевізійних новин відзначається найменшою конкуренцією для діяльності традиційних інформаційних агентств порівняно з усіма іншими ринками, на яких діють згадані утворення (традиційні ринки міжнародних новин, Інтернет, фінансові ринки світу тощо).
50. Парадигми безпеки у пост біполярному світі.
Безпека визначається як О стан, який полягає у відсутності загрози, або стан, що сприймається S-но через групи або певні одиниці. Це такий стан, який визначається як антитеза до загрози.
Рішат Зембер. Є негативне (вузьке) або широке (позит) визначення. Вузьке - безпека - стан, що хар-ся відсутністю загрози. Широке - передбачає впевненості моделювання впевненості збереження, володіння і вільного розвитку S-та.
О - НЕ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД індивідів
S - внутрішнє S_не сприйняття.
Парадигми безпеки
1. Традиціоналістський підхід. Реалізм. К 40х рр Хст. Поняття безпеки визначається через нац інтерес. Стан безпеки - той, що відповід нац. інтересам
2. к 60х рр ХХст. Плюралізм. Держави - не єдині S-ти, що впливають на політику. ООН - одна з перших організацій, яка впливала на безпеку.
3. 70 рр. Марксизм. Завжди є країни сильніші/слабші. Відбувається експлуатація.
4. 90рр ХХст - соціальний конструктивізм. Нац інтерес перестає бути основним для визначення нац безпеки. Бває, що вони взагалі розходяться. Обираємо ми безпеку, інтерес можна відкласти. Розділення на регіонал безпеку, глобальну тд.
2 напрямки поняття "безпека". Раніше - на нац, міжнар рівні - це військова, збройна безпека (Голд, Фрідман, Дедні, Гудза).
Сучасне розуміння 2пол 90х рр - вихід за межі військового розуміння (валютні операції, ресурсні війни тд).
К 90х рр - безпека людини, кожного громадянина. 7 осн завдань для
забезпечення безпеки і прав людини:
- забезпечення ек прав людини включно з правом на роботу.
- гарантія належного забезпечення харчуванням
- адекватний рівень охорони здоров'я
- забезпеч безпечного довкілля
- особиста безпека
- суспільна безпека
- гарантія політичних прав.
