- •3. Сутність економічної культури та її складники.
- •9. Формування підприємницької культури молоді.
- •32. Складники економічної освіти.
- •5. Компетенції, які притаманні професії педагога за є.О.Клімовим.
- •6.Компоненти готовності студентів до пед.Діяльності за Кондрашовою.
- •17. Навчальна (робоча) програма та її структура.
- •42. Інтерактивні методи навчання.
- •5. Методика викладання економіки в системі підготовки майбутніх викладачів економіки.
- •14.Структура уроку засвоєння нових знань.
- •32.Види навчання та їх коротка характеристика(програмоване, діалогове, ігрове)
- •9. Міжнародні освітні проекти.
- •11.Форми організації навчання в мве.
- •10.Визначення методів навчання та їх класифікація за ю.К.Бабанським.
- •12. Лекційна форма організації навчання та її різновиди.
- •13. Типологія уроків за в.А.Оніщуком, мікро та макроструктура.
- •18. Вплив позакласних видів роботи з екноміки на формування економічного мислення.
- •16. Сучасний урок та його організація.
- •17.Семінарські заняття в системі економічної освіти.
- •22.Ніт та їх необхідність в економісній освіті на сучасному етапі.
- •19. Проблемний вид навчання та його необхідність в економічній освіті.
- •20.Види та методи контролю навчальної діяльності.
- •21.Характеристика модулів за змістом і за етапами навчального процесу.
- •16. Структура уроку засвоєння вмінь та навичок.
- •23. Активні методи навчання та їх ха-ка.
- •25. Семінар за методом "дискусій"
- •27 Змагальні методи навчання та їх використання в економічній освіті.
- •24. Метод кейс-стаді, метод кейсі
- •32.Складники економічної освіти.
- •15. Структура уроку перевірки та оцінки знань, умінь та навичок.
- •35. Методика проведення «мозкового штурму».
- •1.Як на Вашу думку, чи необхідно вводити „Основи економіки” обов'язково у загальноосвітній школі?
- •1.Якби Вам довелось викладати „Основи економіки” в загальноосвітній школі, то з чого Ви б почали перший урок в 5-6 класі? а в 10-11 класі?
- •2.Що спільного, на Вашу думку, в діяльності економіста та викладача економіки?
- •4. Які можливості дає студенту економічного вузу набуття двох спеціальностей: економічної та викладача економіки?
- •3.Назвіть та обґрунтуйте, що впливає на діяльність підприємця?
- •6.Який зв’язок поміж економічним мисленням , економічною поведінкою та економічною культурою(надати приклади)?
- •5.Поясніть тезу: „Економіка зі своїми законами існує не у вакуумі, а в культурному середовищі”.
- •19.Обгрунтувати, чому проблеми формування економічного мислення,економічної поведінки та економічної культури – це основна мета економічної підготовки молоді?
- •11.Обґрунтуйте, чи необхідно планувати застосування спеціальних „мотиваційних” моментів на уроці?
- •7.Як Ви розумієте тезу: „Економіка - наука вчинків”.
- •13. Чи необхідно вчителю у школі під час виставлення поурочної оцінки коротко коментувати кожну відповідь? Відповідь обгрунтувати.
- •14. В чому полягає різниця поміж мотивацією навчальної діяльності школярів загальноосвітніх закладів та студентів вузів економічного спрямування і-іі рівня акредитації.
- •15.Які основні висновки для подальшого удосконалення себе як викладача ви зробили після проходження педагогічної практики?
- •17. Чи можливо в навчальному процесі застосовувати тільки активні форми та методи навчання, ігноруючі традиційні? Чи не є традиційні вже застарілими?
- •17. Творча діяльність викладача – як ви це розумієте?
- •10.Чи завжди потрібно застосовувати дискусію на практичному занятті?
- •11.Чому останнім часом зосереджена увага в Міністерстві освіти і науки України на комп'ютеризації навчального процесу?
- •18.Чому на сучасному етапі під час економічного навчання привертається велика увага моральним цінностям економічної освіти?
- •21.Чи потрібно застосовувати самостійну роботу при вивченні економічних дисциплін? Відповідь обґрунтуйте.
- •22. Поряд розташовані дві загальноосвітні школи(школа а і школа б). В школі а вивчення економіки з початкових класів, в школі б- в старших класах(10-11кл.).Перевагу якій школі ви б віддали перевагу.
- •23.Як Ви вважаєте, що дає економіка окремій людині?
- •24.Як, на Ваш погляд, можна вирішити проблему підготовки вчителів з економіки? (Ваші рекомендації і пропозиції).
- •25.Поясніть тезу а. Ейнштейна „Економіка змінюється із змінами нашого мислення”.
- •27.Чи необхідно застосовувати в школі позакласні види, форми роботи з економіки; що це дає?
- •29.Поясніть вислів р.В. Ривкіної: “Оздоровити економіку можливо тільки через оздоровлення економічної культури”
- •30.Складіть програму самопідготовки в процесі оволодіння професією викладача економіки.
- •31. Опишіть ситуацію, в якій учень зможе на практиці використати свої знання(за вибором):
- •32. Чому викладачу економіки необхідні знання з педагогіки, психології, методики викладання дисципліни.
- •33.У ході обговорення проблеми, важливої для колективного планування курсу, раптом чуєте репліку: „Кому це потрібно?” Ваші дії як викладача?
- •34.Вчитель повідомляє: „Діти! Сьогодні ми розглянемо тему: „Гроші, їх функції і види” Зараз Вам буде дуже цікаво...” Прокоментуйте дану ситуацію.
16. Структура уроку засвоєння вмінь та навичок.
Найбільш загальна структура уроку засвоєння вмінь та навичок слідуюча:
1) перевірка виконання домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань і практичного досвіду учнів (підготовчі завдання). Для відтворення опорних знань застосовується бесіда або повторення матеріалу по підручнику, для актуалізації практичного досвіду – підготовчі вправи;
2) повідомлення мети, теми і задач уроку та мотивація вчення учнів. Головна увага приділяється практичним завданням, проблемним ситуаціям, близьким до життєвих;
3) вивчення нового матеріалу (ввідні вправи). Вчитель повинен домогтися засвоєння учнями відповідних понять або правил на підставі виконання окремих завдань і дій. Для усвідомлення опорних правил застосовуються різні завдання міркувального характеру на аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, встановлення зв’язків між частинами тексту;
4) перевірка застосування набутих знань (пробні вправи). Головна задача пробних вправ – доповнити знання до повного засвоєння та застосування їх в умовах первинної генералізації, коли знання ще не достатньо стійкі і в застосуванні їх учнями можуть бути допущені помилки;
5) застосування учнями знань і дій у стандартних умовах з метою засвоєння навичок. Першою ланкою у виконанні тренувальних вправ є вправи по зразку. Послідовно виконуючи вправи, учні звикають до самостійної роботи, хоча вона не виходить за межі встановленої ситуації;
6) творче перенесення знань та навичок у нові або змінені умови з метою формування умінь. Важлива дидактична мета творчих знань – вироблення у учнів умінь швидко, чітко і вірно вирішувати життєві проблеми, застосовувати набуті знання і навички;
7) підсумки уроку і повідомлення д/з. До завдань, які відрізняються від класних, вчитель дає вказівки, розкриваючи лише найбільш загальні напрямки у вирішенні задач.
23. Активні методи навчання та їх ха-ка.
Різні способи навчально-пізнавальної діяльності отримали назву "методи активного навчання" або "активні методи". В останні роки по мірі розвитку економічних відносин розширюється пошук заходів підвищення ефективності навчального процесу. Більшість викладачів та організаторів економічного навчання творчо підходять до використання різних дидактичних засобів для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів. До активних методів навчання відносять різні методи (метод дискусій, метод ситуацій, метод розігрування ролей та ін.). необхідно зазначити, що деякі із авторів не відносять проблемний метод навчання до активних методів. Але ж ми вважаємо, що проблемний метод (будь-то він застосований на лекційних чи семінарських заняттях, при написанні дипломних робіт і т.д.) сприяє активізації пізнавальної діяльності. Проблемний метод викладання допомагає сформувати творчу особистість, так як при розв’язанні проблемних питань, завдань, ситуацій йде самостійний пошук нестандартного рішення, а це в свою чергу розвиває логіку мислення, робить знання більш міцними, так як вони здобуваються в більшості завдяки власним зусиллям тих, хто навчається, підвищує пізнавальну активність. Наступний метод, який ми відносимо до продуктивних методів навчання і використовуємо при підготовці економістів та викладачів з економіки – це змагальний метод. До цього методу відноситься "Оціни рішення", захист теми, на індивідуального переможця, економічний КВК та брейн-рінг. Метод змагань виконує три основні функції: пізнавальну, виховну і контрольну що сприяє в кінцевому рахунку отриманню більш стійких знань і саме головне – отримані знання про економічні, політичні процеси, що відбуваються у світі, в економіці країни перетворюються у переконання, а це саме той результат, що і повинен бути отриманий у ході викладання економічних дисциплін. На практичних заняттях використовуються прийоми моделювання поводження суб’єкта, що господарює у мінливих ринкових умовах, обґрунтування й аналізу його дій і рішень. Тому необхідно використовувати методи імітації майбутньої виробничої індивідуальної діяльності – аналіз конкретної економічної ситуації, метод інциденту, імітаційні вправи. Отже, застосування поряд з репродуктивними методами продуктивних дозволяють доповнити і урізноманітнити навчальний процес. Використання активних методів навчання сприяють активізації пізнавальної діяльності студентів, спрямованої не тільки на отримання міцних знань з програмного матеріалу, розвитку творчої, конструктивної ініціативи, а й формування професійних умінь на високому рівні.
