- •3. Сутність економічної культури та її складники.
- •9. Формування підприємницької культури молоді.
- •32. Складники економічної освіти.
- •5. Компетенції, які притаманні професії педагога за є.О.Клімовим.
- •6.Компоненти готовності студентів до пед.Діяльності за Кондрашовою.
- •17. Навчальна (робоча) програма та її структура.
- •42. Інтерактивні методи навчання.
- •5. Методика викладання економіки в системі підготовки майбутніх викладачів економіки.
- •14.Структура уроку засвоєння нових знань.
- •32.Види навчання та їх коротка характеристика(програмоване, діалогове, ігрове)
- •9. Міжнародні освітні проекти.
- •11.Форми організації навчання в мве.
- •10.Визначення методів навчання та їх класифікація за ю.К.Бабанським.
- •12. Лекційна форма організації навчання та її різновиди.
- •13. Типологія уроків за в.А.Оніщуком, мікро та макроструктура.
- •18. Вплив позакласних видів роботи з екноміки на формування економічного мислення.
- •16. Сучасний урок та його організація.
- •17.Семінарські заняття в системі економічної освіти.
- •22.Ніт та їх необхідність в економісній освіті на сучасному етапі.
- •19. Проблемний вид навчання та його необхідність в економічній освіті.
- •20.Види та методи контролю навчальної діяльності.
- •21.Характеристика модулів за змістом і за етапами навчального процесу.
- •16. Структура уроку засвоєння вмінь та навичок.
- •23. Активні методи навчання та їх ха-ка.
- •25. Семінар за методом "дискусій"
- •27 Змагальні методи навчання та їх використання в економічній освіті.
- •24. Метод кейс-стаді, метод кейсі
- •32.Складники економічної освіти.
- •15. Структура уроку перевірки та оцінки знань, умінь та навичок.
- •35. Методика проведення «мозкового штурму».
- •1.Як на Вашу думку, чи необхідно вводити „Основи економіки” обов'язково у загальноосвітній школі?
- •1.Якби Вам довелось викладати „Основи економіки” в загальноосвітній школі, то з чого Ви б почали перший урок в 5-6 класі? а в 10-11 класі?
- •2.Що спільного, на Вашу думку, в діяльності економіста та викладача економіки?
- •4. Які можливості дає студенту економічного вузу набуття двох спеціальностей: економічної та викладача економіки?
- •3.Назвіть та обґрунтуйте, що впливає на діяльність підприємця?
- •6.Який зв’язок поміж економічним мисленням , економічною поведінкою та економічною культурою(надати приклади)?
- •5.Поясніть тезу: „Економіка зі своїми законами існує не у вакуумі, а в культурному середовищі”.
- •19.Обгрунтувати, чому проблеми формування економічного мислення,економічної поведінки та економічної культури – це основна мета економічної підготовки молоді?
- •11.Обґрунтуйте, чи необхідно планувати застосування спеціальних „мотиваційних” моментів на уроці?
- •7.Як Ви розумієте тезу: „Економіка - наука вчинків”.
- •13. Чи необхідно вчителю у школі під час виставлення поурочної оцінки коротко коментувати кожну відповідь? Відповідь обгрунтувати.
- •14. В чому полягає різниця поміж мотивацією навчальної діяльності школярів загальноосвітніх закладів та студентів вузів економічного спрямування і-іі рівня акредитації.
- •15.Які основні висновки для подальшого удосконалення себе як викладача ви зробили після проходження педагогічної практики?
- •17. Чи можливо в навчальному процесі застосовувати тільки активні форми та методи навчання, ігноруючі традиційні? Чи не є традиційні вже застарілими?
- •17. Творча діяльність викладача – як ви це розумієте?
- •10.Чи завжди потрібно застосовувати дискусію на практичному занятті?
- •11.Чому останнім часом зосереджена увага в Міністерстві освіти і науки України на комп'ютеризації навчального процесу?
- •18.Чому на сучасному етапі під час економічного навчання привертається велика увага моральним цінностям економічної освіти?
- •21.Чи потрібно застосовувати самостійну роботу при вивченні економічних дисциплін? Відповідь обґрунтуйте.
- •22. Поряд розташовані дві загальноосвітні школи(школа а і школа б). В школі а вивчення економіки з початкових класів, в школі б- в старших класах(10-11кл.).Перевагу якій школі ви б віддали перевагу.
- •23.Як Ви вважаєте, що дає економіка окремій людині?
- •24.Як, на Ваш погляд, можна вирішити проблему підготовки вчителів з економіки? (Ваші рекомендації і пропозиції).
- •25.Поясніть тезу а. Ейнштейна „Економіка змінюється із змінами нашого мислення”.
- •27.Чи необхідно застосовувати в школі позакласні види, форми роботи з економіки; що це дає?
- •29.Поясніть вислів р.В. Ривкіної: “Оздоровити економіку можливо тільки через оздоровлення економічної культури”
- •30.Складіть програму самопідготовки в процесі оволодіння професією викладача економіки.
- •31. Опишіть ситуацію, в якій учень зможе на практиці використати свої знання(за вибором):
- •32. Чому викладачу економіки необхідні знання з педагогіки, психології, методики викладання дисципліни.
- •33.У ході обговорення проблеми, важливої для колективного планування курсу, раптом чуєте репліку: „Кому це потрібно?” Ваші дії як викладача?
- •34.Вчитель повідомляє: „Діти! Сьогодні ми розглянемо тему: „Гроші, їх функції і види” Зараз Вам буде дуже цікаво...” Прокоментуйте дану ситуацію.
20.Види та методи контролю навчальної діяльності.
Контроль – це основний компонент(функція) пед.менеджменту,процес отримання і переробки інформації про хід ірез.навчально-виховного процесу. Основні завдання контролю - виявлення рівня правильності, глибини та дієвості засвоєних учнями знань, отримання інформації про характер пізнавальної діяльності, про рівень самостійності та активності учнів в навчальному процесі, визначення ефективності методів, форм та засобів їх Достовірно та всебічно виявити знання та вміння учнів вчитель може лише в процесі їхньої навчальної та практичної діяльності, виконання письмових, практичних або графічних завдань. Тому контроль є важливою та необхідною складовою частиною навчання та припускає систематичне спостереження вчителя за ходом навчання на всіх етапах навчального процесу.
На різних етапах навчального процесу використовуються різні види контролю знань, вмінь та навичок учнів: попередній, поточний, періодичний (тематичний) і підсумковий.
Попередній контроль проводиться, в основному, перед вивченням нової теми або з початку року, чверті. Його мета -ознайомитися з загальним рівнем підготовки учнів з предмету. Під час такої перевірки визначається рівень оволодіння учнями вихідними категоріями предмету (або окремої теми, розділу), встановлюються обсяг і рівень знань учнів. На основі отриманих результатів вчитель планує, якщо необхідно, повторення (пояснення) матеріалу; враховує ці результати в подальшій організації навчально-пізнавальної діяльності школярів.
Поточний контроль здійснюється в повсякденній навчальній роботі та має вираз в систематичних спостереженнях вчителя за навчально-пізнавальною діяльністю учнів на кожному уроці.
Головне його призначення - отримання оперативних об'єктивних даних про рівень знань учнів і якості навчально-виховної роботи на уроці.
Періодичний (тематичний) контроль. Вияв та оцінка знань та вмінь учнів, які засвоєні не на одному, а на декількох уроках. Періодичний контроль проводиться, як правило, після вивчення логічно завершеної частини навчального матеріалу - теми, підтеми, декількох тем (розділу) або повного курсу. Якщо ж перевіряється матеріал по системі уроків, яка охоплює певну тему, то це тематичний контроль (різновид періодичного).
Підсумковий контроль. Контроль за чверть, півріччя, рік або закінчення вивчення курсу (заключний контроль). Особлива форма підсумкового контролю - заліки та екзамени.
21.Характеристика модулів за змістом і за етапами навчального процесу.
В широкому розумінні модуль - це значення якоїсь величини, зміна якої зумовлює зміну значення. В дидактиці модуль - це функціональна одиниця, яка може змінюватися у різних напрямках і мати різні виміри. З цієї точки зору модулем може бути і навчальна дисципліна, і її сполучення з іншими дисциплінами в разі їх інтеграції. В методиці модулем вважається блок навчального матеріалу, що має бути засвоєним, або відрізок навчального процесу, навчальне заняття.
Модульне навчання - важливіший етап розвитку систем навчання. Навчаючий модуль являє собою інтеграцію різних видів і форм навчання, які підкорені загальній темі учбового курсу чи актуальній науково-технічній проблемі. Модуль являє собою фундаментальне поняття дисципліни - явище, закон, структурний план, групу взаємопов'язаних понять, що дає можливість логічно і компактно сгрупувати учбовий матеріал, запобігаючи повторень як у середині курсу, так і в спеціальних дисциплінах.
Модулі розподіляють за двома ознаками.
Перша ознака - етапи навчального процесу. За цією ознакою відокремлюють наступні види модулів:
1)мотиваційно-установчий;2)змістовно-пошуковий;
3)контрольно-сенсовий;4)адаптивно-перетворюючий;
5)системно-узагальнюючий;6)контрольно-рефлективний.
Друга ознака - зміст модулів. Визначають:
змістовний модуль (С-модуль);
форма модуль (Ф-модуль);
учбовий модуль (У-модуль).
Навчання ек-х дисциплін має двобічний характер, який проявляється у поєднанні викладання та учіння. Викладання (діяльність викладача, вчителя) включає прогноз-я та проектування сумісної діяльності викладача (вчителя) та студента (учня), її організацію та виконання, аналіз та корегування. Учіння потребує пізнавальну активність студентів (учнів),їх реактивний відгук на педагогічні впливи викладача (вчителя). Сам вплив є тим психолого-дидактичним механізмом, через який відбувається взаємозв'язок викладання та учіння. Вплив здійснюється як взаєморозкриття суб'єктивних світів двох сторін процесу навчання, проте спрямовується цей процес вик-ям. Реалізується ж вплив у зустрічі двох моделей розуміння світу, тлумачення сенсовідносин моделі, яка властива учню, та моделі, яку вчитель обрав для даної взаємодії.