13. Типологія уроків за в.А.Оніщуком, мікро та макроструктура.

Типологія уроків має не тільки теоретичні, а й практичне значення. Неможливо чітко організувати навчальний процес, не виділивши типи уроків за тими чи іншими ознаками і не виявивши, який із них найбільше відповідає рішенню поставлених педагогічних задач. У дидактиці існує кілька підходів до класифікацій уроків залежно від ознак: за способами проведення, за етапами діяльності. Питанням класифікацій уроків займалися: С.В.Іванов, І.М.Сезенцев, Б.Єсипов, М.Махмутов.

Найбільш вдалою в сучасній теорії та практиці навчання є класифікація за В.А.Оніщуком:

1. Урок засвоєння нових знань.

2. Урок формування вмінь і навичок.

3. Урок застосування знань, умінь і навичок.

4. Урок узагальнення та систематизації знань.

5. Урок перевірки оцінювання та корекції знань, умінь і навичок.

6. Комбінований урок.

В.А.Оніщук увів поняття макро- і мікроструктури уроку. Мікроелементи визначаються завданнями уроку певного типу.

Такими є етапи засвоєння знань: сприйняття, осмислення, узагальнення і систематизація. Оскільки логіка засвоєння знань ???, то макроструктура уроків цього типу однакова. Отже, макроструктура є постійною, незмінною.

До мікроструктури належать засоби і способи розв’язання дидактичних завдань на логічному його етапі, методи, прийоми. Мікроструктура є змінною.

Структура уроку повинна забезпечувати успішне розв’язання його навчально – виховних завдань, активізацію пізнавальної діяльності учнів, відповідати характерові навчального матеріалу дидактичним і методичним засобам, які використовує вчитель.

18. Вплив позакласних видів роботи з екноміки на формування економічного мислення.

Поряд з обов’язковими учбовими заняттями за темами учбового дня у школах та інших навчальних закладах використовують різноманітні форми учбової роботи, які носять для учнів добровільний характер та створені задовольняти їх різні пізнавальні та творчі запити. Ці форми називають позаурочними або позакласними. Поняття "позакласні" вказує на те, що для проведення цих занять не потребується повного складу класу, що вони проводяться поза розкладом обов’язкових учбових занять. В цьому розумінні до форм позакласної учбової роботи слід віднести предметні гуртки, наукові спілки, олімпіади, конкурси, конференції.

Гуртки створюються на добровільній засаді. Зміст занять гуртків включає в себе більш поглиблене вивчення окремих питань учбової програми, які викликають інтереси учнів, ознайомлення з життям та діяльністю видатних вчених та економістів, з новітніми досягненнями науки і техніки.

Останнім часом отримало поширення створення наукових спілок, які об’єднують і координують роботу гуртків, проводять масові заходи, які присвячені науці, економіці, організовують конкурси і олімпіади з різних галузей знань.

Олімпіада проводиться з метою поглиблення інтересів учня до провідного учбового предмету або групи предметів з даної спеціальності.

Конкурс організовується в учбових закладах з метою посилення уваги до творчого оволодіння спеціальністю. Конкурси можуть проводитись спочатку по групах, а потім між учнями-переможцями розподіляють призові місця по учбовому закладу.

Конференції. Використання цієї форми допомагає розширенню кругозору учнів, сприяє здобуванню навичок роботи з першоджерелами, привчає до аналізу та узагальнення фактів.

Поширеною формою позакласного навчання є економічний тиждень. Суть його полягає в тому, що кожному із класів надається тема або завдання, яке вони повинні виконати. Все це проводиться увесь тиждень. При чому, завдання щодня змінюються з більш простих до складніших.