10.Визначення методів навчання та їх класифікація за ю.К.Бабанським.

Метод(греч.metodos – шлях до чого-небудь) означає спосіб досягнення мети, певним чином впорядковану діяльність.Основні групи методів навчання за Бабанським:

1Методи організації і здійснення учбово-пізнавальної діяльності: А) Словесні методи: розповідь(розповідь-вступ, розповідь-виклад, розповідь-заключення), бесіда(прийоми постановки питань, обговорення, формування висновків);Б) Наочні: метод ілюстрацій( показ плакатів, карт, замальовок на дошці),метод демонстрації(демонстрація дослідів, технічного устаткування, учбового кіно), метод самостійного спостереження;В)Практичні: Застосовуються засоби постановки завдання, планування його виконання, керування процесом виконання, стимулювання, регулювання і контролю( письмові вправи, коментовані вправи, лабораторні досліди, трудові завдання в майстернях, тощо); Г)Індикативні і дедуктивні методи:Індуктивний – викладаються спочатку факти, демонструються досліди, наочні посібники, організується виконання вправ, поступово підводять учнів до узагальнень, визначення понять, формулювання законів тощо. Дедуктивний – спочатку повідомляють загальне положення, формулу, закон, а потім поступово починають виводити часткові випадки, більш конкретні задачі.;Д)Репродуктивні і проблемно-пошукові. Репродуктивна бесіда – вчитель спирається на вивчає мий матеріал, проблемно-пошуковий – створення проблемних ситуацій.Є) Методи самостійної роботи.

2.Методи стимулювання і мотивації учбово-пізнавальної діяльності.Стимулювати – значить давати поштовх, імпульс почуттю і думкам і діям:А)Змагання. Прагнення бути першим, до пріоритету, самоствердження властиве всім людям, і особливо молоді. Гол.завд.педагога – не дати змаганню перетворитися в жорстоку конкуренцію і прагненню до перемоги будь – якою ціною.Б)Заохочення – це сигнал про здійснене самоствердження, тому що в ньому міститься суспільне визнання того підходу, того способу дії і того відношення до дії, які були обрані і реалізуються учнями.В)Покарання корегує поведінку учня, викликає почуття незадоволеності, сорому, воно породжує потребу змінити свою поведінку.

3.Методи контролю і самоконтролю за ефективністю учбово-пізнавальної діяльності:А)Методи усного контролю і самоконтролю Б)Методи письмового контролю )Методи лабораторно – практичного контролю і самоконтролю Г)Тестова, графічна перевірка знаньД)Програмоване опитування Є)Іспит

12. Лекційна форма організації навчання та її різновиди.

Лекція – специфічна форма усного спілкування викладача з аудиторією з метою передачі наукових знань: (оглядові, узагальнюючі, пояснювально – ілюстративні, проблемні, лекції з блочною структурою.)

В залежності від дидактичних завдань та логіки розрізняють такі види лекцій:

Ввідні – знайомлять тих хто навчається з завданнями, питаннями, спрямованістю курсу в цілому.

Узагальнюючі ­– (заключні) підсумкові, тобто все, що вивчено за курс, розділ чи тему.

Оглядові – використовуються під час навчального процесу, узагальнення і систематизації.

Дані види лекцій можуть підрозділятися на підвиди, тобто можуть бути пояснювальні – ілюстративними, проблемними, лекцій з блочною структурою тощо.

Структура блочної лекції.

1. Організаційний момент. 2 Мотивація навчальної діяльності.3 Інформаційний блок (повідомлення теми, плану, тезісне розкриття 2 – 3 питань; основні питання та їх короткий конспект).4 Розширюючий блок (??? розширений розгляд 1 – 2 питань).5 Проблемний блок (включає в себе проблемні питання або проблемну ситуацію).6 Узагальнюючий блок (проходе узагальнення матеріалу, висновки, систематизація).7.Блок контролю (закріплення та перевірка матеріалу

Сучасні навчальні лекції прийнята поділяти на три види оглядові, проблемні і предметні. Якщо оглядова лекція спрямована на відновлення колишніх чи знань знайомство з якимсь ще не вивченим чи мало знайомим матеріалом для формування цілісного знання, то проблемна — подає матеріал як проблему, комплекс проблем, палітру різноманітних точок зору на ту чи іншу сторону сучасного економічного життя, при цьому — готового виходу з проблеми немає. його треба шукати разом і викладачу, і студентам.

Предметна лекція є звичайною складовою частиною лекційного курсу, хоча цілком може нести в собі як елементи проблемності, так і окремі крупиці оглядовості.У найбільшій мері риси оглядової і предметної лекції своєрідно з'єднуються в настановних лекціях, що читаються, як правило, для студентів - заочників Головними задачами в настановній лекції є надання допомоги в оволодінні основами предмета, систематизації наявних у слухачів знань, акцентуванні уваги на найбільш складних і важливих проблемах курсу, видача рекомендацій із самостійної роботи і найбільш якісній літературі. Але як би ні різнилися навчальні лекції за формою і видом, їх поєднують загальні для них вимоги.

1 Лекція повинна бути бездоганної в науковому відношенні.

2 Лекція повинна, безумовно, виходити за рамки навіть найсвіжішого і найбільш вдалого підручника.

3 Лекція повинна учити мислити, а не складатися з готових відповідей і рецептів

4. Лекція повинна бути грамотної і логічний з погляду мови.

5 Лекція повинна бути яркою і переконливої.