41. Світові тенденції руху прямих іноземних інвестицій

Характерною рисою сьогодення стає посилення світової фінансової та інвестиційної централізації, в результаті чого формуються, нагромаджуються, виділяються і використовуються кредитні та інвестиційні ресурси. Завдяки цьому заощадження та інвестиції розміщуються ефективніше.

причин більш швидкого нагромадження ПІІ у країнах, що розвиваються, у 90-і роки: поліпшення умов економічного розвитку, пов'язане із зміцненням політичної незалежності та самостійності, дедалі активніше включення країн, що розвиваються, до системи міжнародного поділу праці, світогосподарських зв'язків, міждержавних інтеграційних процесів, з другої половини 80-х років країни, що розвиваються, переходять від політики обмеження, націоналізації та навіть експропріації ПІІ до політики лібералізації та стимулювання з наданням значних пільг і гарантій, значно нижча вартість робочої сили порівняно з розвинутими країнами, в яких витрати на заробітну плату становлять більшу частину витрат виробництва. Аналіз тенденцій прямих іноземних інвестицій у країни, що розвиваються, свідчить, з одного боку, про значну географічну диверсифікацію, з іншого — про надзвичайно високу концентрацію. необхідно зробити висновок про те, що у цілому значення країн, що розвиваються, як об'єкта прикладання ПІІ зростає, підвищується їх питома вага у загальносвітовій сумі цих інвестицій. Збільшення могло бути і значнішим, якби дедалі зростаюча частина ПІІ не направлялася у відносно новий регіон — країни з перехідною економікою.

Причини скорочення ПІІ

• часткою інвестицій;

• внутрішньо фірмові кредити та реінвестування прибутку;

• зниження кількості операцій ЗіП;

• скорочення прибутків іноземних філій

• скорочення інвестицій в основні галузі – добувний сектор, сільське господарство, обробна промисловість, послуги;

• скорочення на 65% розміщення ПІІ приватними фондами;

• падіння ринку викупів за рахунок залучених коштів.

Ріст ПІІ залишився в:

• ПІІ фондів національного благостану: зросли на 15%;

• підвищенні активності на глобальних фондових ринках;

• динаміці прибутків корпорацій: з другого півріччя 2009 р. спостерігається помірне відновлення рівня реінвестування прибутку;

• Глобальні ПІІ за компонентами, млрд.дол.США

42. Фактори впливу на масштаби та структуру іноземного інвестування

В системі факторів міжнародного інвестування виділяють такі групи факторів:

• глобально-економічні;

• політичні;

• ресурсно-економічні;

• загальноекономічні.

1. Глобально – економічні фактори

До них входять стан розвитку світової економіки і міжнародних ринків факторів виробництва; стабільність світової валютної системи; рівень транснаціоналізації і регіональної інтеграції економік країн, що беруть участь в інвестиційному процесі; розвиток міжнародної інвестиційної інфраструктури тощо.

2. Політичні фактори.

До них входять такі фактори, як політична стабільність в країнах – учасницях інвестиційного процесу; ступінь втручання їх урядів в економіку; відношення до міжнародних інвестицій і законодавче їх регулювання .

3. Ресурсно-економічні фактори.

Ці фактори визначають ресурсну базу для розвитку виробництва. До них належать наявність природних ресурсів; демографічна ситуація; географічне положення тощо.

4. Загальноекономічні фактори

До них належать:

• темпи економічного зростання;

• співвідношення споживання і заощадження;

• ставки відсотку;

• норма чистого прибутку;

• рівень і динаміка інфляції;

• конвертованість валюти;

• стан платіжного балансу.

В залежності від того, чи здійснюватиметься пряме чи портфельне інвестування, важливість цих факторів є різною. Глобальні фактори визначають загальний стан міжнародного інвестування, його обсяги і географічний розподіл. Ресурсно-економічні фактори відіграють значну роль при прямому інвестуванні. Інші групи факторів однаково важливі як для прямого, так і для портфельного інвестування.