Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МОИ ШПОРЫ.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
17.09.2019
Размер:
448 Кб
Скачать
☆

35. Нбу і його взаємодія з комерційними банками.

Банківська система має два рівні. На першому рівні знаходиться ЦБ, що займає провідне місце у банківській системі країни. На другому — комерційні банки, що безпосередньо взаємодіють з підприємствами та населенням. Між ними виникає певна взаємодія.

НБУ виступає як банк банків, що виявляється у наданні комерційним банкам кредитів, здійсненні розрахунків між ними, збереженні їх касових резервів, контролі за діяльністю банків.

Кредити НБУ комерційним банкам, як правило, являють собою кредити для підтримки їх діяльності. При цьому вони надаються незалежно від пасивів НБУ, тобто на емісійній основі. Ці гроші комерційні банки використовують для розрахунків між собою, тим самим перерозподіляючи видані грошові ресурси між банками.

Контрольні операції НБУ спрямовані на забезпечення стабільності всієї банківської системи. Це досягається шляхом створення таких умов, за яких ризики, що виникають у процесі банківської діяльності, були б мінімальними.

Щодо цього НБУ намагається перш за все зменшити зовнішні ризики, а саме: ризик ліквідності банківських активів, валютний ризик, ризики щодо операцій з цінними паперами.

Наглядові функції НБУ виконує залежно від надійності банку.

Відповідно до Закону України »Про банки та банківську діяльність» Національний банк України встановив низку нормативів, обов’язкових для всіх комерційних банків. Найбільш важливі з них містять:

- мінімальний розмір обов’язкових резервів - депонується на спеціальному рахунку і відіграє роль страхового резерву і дієвого важеля регулювання грошової пропозиції на ринку грошей;

- достатність капіталу банку - залежно від виду банку та терміну його дії з моменту заснування.;

- ліквідність балансу банку - стимулюють комерційні банки до досягнення, з одного боку, максимальної прибутковості своїх операцій, а з іншого — до підтримки на безпечному для банку рівні ліквідності своїх активів;

- максимальний рівень ризику на одного позичальника максимальний розмір отриманих міжбанківських позик, кредитів;

- мінімальний розмір резервів комерційного банку.

Мета встановлення нормативів полягає в тому, щоб забезпечити фінансову стабільність банків, а відтак, і захистити інтереси вкладників.

36. Грош-кред політика нбу в умовах становл. Ринк. Ек-ки.

Грошово-кредитна політика — це сукупність таких заходів, що реалізуються державою і спрямовані на регулювання грошово-кредитних відносин.

Розроблена на основі законодавчої бази ГКП з боку її практичної реалізації забезпечується центральним банком країни, тобто НБУ.

Цілями ГКП є: забезпечення можливостей для ефективного функціонування сусп в-ва, досягнення ек зростання, покращення добробуту населення, стримування інфляції та б-ття.

Також визначальною метою ГКП НБУ є забезпечення стабільності національної грошової одиниці.

ГКП НБУ пройшла декілька етапів свого формування з часів становлення незалежної України. Перший етап у формуванні та реалізації ГКП НБУ починається з 1991 року. Тоді відбувався шоковий перехід до ринкових відносин. ГКП НБУ на ті часи підпорядковувалась реалізації політики уряду на підтримку держ сектору і була емісійно-експансіоністською за своїм характером.

Це означає, що бюджетний дефіцит покривався за рахунок прямої емісії ЦБ. Облікова ставка була від’ємною порівняно з інфляцією. Тож ГКП на цьому етапі була неефективною, зр інфляц.

Другий етап почався у кінці 1993 р. ГКП формувалася на засадах антиінфляційної монетарної політики. Тепер ЦБ почав активніше користуватись облікової ставкою як інструментом стабілізації. Було передбачено неемісійні джерела покриття: випуск облігацій внутрішньої державної позики і зовнішні запозичення. Це призвело до зн інфляції, стабілізації грош одиниці, зм падіння ВВП.

З 2000 р. починається новий етап реалізації ГКП. Стабілізація валюти, зб доходів призвели до зацікавленості нас у накопиченні грошей. Починає зм б-ття.

Зараз НБУ спрямований на: * забезпечення стабільності нац валюти * сприяння структурній перебудові ек * посилення еф ф-вання банківської системи * Підвищення надійності існуючої с-ми електр розрахунків * Посилення рівня капіталізації комерційних банків * Посилення контролю НБ над діяльністю парабанків.

Здійснення цих заходів закладе ґрунтовні підвалини для розвитку економіки і посилення її ролі у світовому господарстві.

Тож ГКП НБУ є надзвичайно складною в своїй розробці й реалізації. В той же час її роль в організації функціонування ринкової економіки і забезпеченні динамічного економічного зростання нашої держави дуже велика.