52. Основні показники плану собівартості продукції.

До основних показників плану собівартості продукції відносять­ся: собівартість валової продукції, собівартість товарної продукції, виробнича собівартість, собівартість реалізованої продукції, витрати операційної діяльності, витрати звичайної діяльності, собівартість одиниці продукції для всієї номенклатури плану, витрати на 1 грн. товарної продукції, розмір зниження собівартості порівня­ної продукції; розмір зниження витрат на 1 грн. товарної продукції.

Для визначення собівартості валової і товарної продукції скла­дається кошторис витрат за економічними елементами, який включає усі витрати підприємства на виконання виробничої програми.

Для визначення собівартості одиниці продукції складаються каль­куляції для усієї номенклатури продукції.

Для економічного аналізу широке розповсюдження одержав показник витрат на одну гривню товарної продукції. Цей показник визначається як відношення собівартості товарної продукції до її обсягу в оптових цінах:

де сі - собівартість одиниці і-го виду продукції;

Nі - кількість і-го виду продукції у складі товарної продукції;

Ці - оптова ціна одиниці і-го виду продукції (без ПДВ);

С - собівартість товарної продукції;

Q - обсяг товарної продукції;

н – кількість видів продукції.

Зниження собівартості продукції – обов’язкова умова зростання прибутку підприємства і підвищення ефективності виробництва. Для характеристики ступеню зниження собівартості продукції використовують­ся два показники:

• для однорідної продукції - зниження собівартості порівняної продукції у % до минулого періоду;

• зниження витрат на одну гривню товарної продукції.

Зниження собівартості порівняної продукції визначається за формулою:

де м - номенклатура порівняльної продукції;

Nі - кількість продукції і-го найменування;

сбі , спі - собівартість одиниці продукції відповідно базового і планового періодів.

Для кожного виду продукції зниження собівартості розраховують співставленням її собівартості в базовому та плановому періодах за формулою:

Зниження витрат на одну гривню товарної продукції можна визна­чити за формулою:

де 3б, Зп - витрати на одну гривню товарної продукції відповідно у базовому і плановому періодах.

53. Показники прибутку та методи їх планування.

Залежно від формування та розподілу розраховують декілька видів прибутку:

• валовий;

• від операційної діяльності;

• від звичайної діяльності до оподаткування;

• від звичайної діяльності;

• чистий.

Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції і собівартістю реалізованої продукції за формулою:

ВП = ОР – Срп

Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат за формулою:

Под = ВП + Іод – АВ – Зб – Іов

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат.

Пзддп = Под + Дк + І фд + Ід – Вф - Вк – Ів ,

де Дк – дохід від участі в капіталі;

Іфд – інші фінансові доходи;

Ід - інші доходи;

Вф – витрати фінансові;

Вк – витрати від участі в капіталі;

Ів – інші витрати.

Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків із прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності (Ззд) до оподаткування (Зздд) та сумі податків на прибуток.

Пзд = Пзддп - ППР

Ззд = Зздд + ППР

Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитк та податків з надзвичайного прибутку.

ЧП = Пзд + Пнзд– Збнзд – ПНЗД

Є кілька методів планування прибутку та рентабельності :

• метод прямого поасортиментного розрахунку;

• аналітичний метод (перевірочний);

• поасортиментно-аналітичний.

На невеликих і середніх підприємствах найбільш розповсюдженим методом планування прибутку є метод прямого поасортиментного розрахунку, виходячи з формули:

Пр = Р – С, (7.13)

де Р – обсяг реалізації (без ПДВ і акцизного збору);

С – собівартість товарів.

Аналітичний метод планування прибутку ґрунтується на вивченні факторів, які визначають рівень прибутку та рентабельності у базовому періоді, врахуванні їх, а також інших факторів (зростання виробництва, зниження собівартості тощо), які повинні мати місце в плановому періоді. Послідовність роботи з планування прибутку наступна:

Оскільки ця робота проводиться до закінчення базового періоду, спочатку обчислюється очікуваний прибуток за звітний період. Для цього сума фактично одержаного прибутку за минулий період базового року збільшується на суму планового прибутку за період до його закінчення.

Другий етап – коригування очікуваного прибутку за факторами, які формували прибутковість і рентабельність підприємства у базовому періоді і які слід враховувати як резерви росту прибутку у плановому періоді. Таким чином обчислюється базовий прибуток і базова рентабельність.